"Найпівнічніший кінець світу" – майже рай для емігрантів
22 квітня 2011 р.
Що можна робити у невеличкому місті в період від жовтня до лютого, коли довкола панує "полярна ніч" і суцільна темрява? Насправді небагато. Втім, багатьох мешканців Лонгіра - найбільшого адміністративного центру цього північного регіону, це не засмучує. Сюди чимало мігрантів з Азії та Близького Сходу прибули у пошуках кращого, ніж на сонячній батьківщині життя. Тут, де узимку температури опускаються нижче 40 градусів морозу і навіть улітку не піднімаються вище 10, живе понад 30 народностей. Валайпорн Йонсен переїхала сюди три року тому з Таїланду, після того, як одружилася з норвезьким громадянином. "Взимку тут дуже, дуже холодно. Я вбираю 3 або 4 шари одягу", - розповідає жінка.
Дім і робота
Не дивно, що теплі закуски та напої користуються тут великим попитом. Валайпорн заробляє на життя у ресторані таїландської кухні, який відкрила невдовзі після переїзду. Виходець з Ірану Казім Арірайванд теж готує національну їжу, передусім, шаурму, у власному фургончику. Він прибув до Норвегії сім років тому. Але норвезькі власті відмовили йому у статусі біженця. Якби він жив десь в Осло, чоловіка б уже давно депортували. Тим не менше у цій місцевості притік мешканців лише вітають. Казім отримав легальний статус у Швейцарії, але залишати Шпіцберген він не збирається. "Я маю тут бізнес, маю житло і навіть ще одну роботу", - розповідає він.
Рай не для всіх
Норвезька північ – «рай» для емігрантів. Принаймні в тому, що стосується легкості потрапляння. Не треба візи, запрошення на роботу чи дозволу на проживання. Треба лише мати можливість себе забезпечувати, оскільки соціальний захист тут не діє. Зате і рівень податків тут надзвичайно низький, наголошує губернатор Шпіцбергену Тор Пунсвік. "Якщо поговорити з людьми, чимало з них приїжджають сюди сезонно вже десь 20 років поспіль. Багатьох захоплює краса місцевої природи", - каже він.
Але рай цей пасує не всім: тяжкий клімат, високий рівень самогубств та нещасних випадків, а також "невдалі" зустрічі з полярними ведмедями щороку забирають тут декілька життів.
Автор: Дмитро Каневський / afp, eutimes
Редактор: Роман Гончаренко