Іммігрантська справа у Норвегії

"Почуваюсь норвежкою"

"Я народилась на Кавказі, але половину свого життя провела в бігах. Більшу частину свого життя я мешкала у Норвегії, тож я почуваюсь норвежкою, і мої друзі називають мене норвежкою. Я відчуваю, що це моя батьківщина",- каже Марія Амелі.

Досконало володіючи норвезькою мовою, маючи диплом магістра норвезького університету та книжку-бестселер, Мадіна Саламова, більш відома у Норвегії як Марія Амелі, є дещо нетиповою нелегальною мігранткою. Переховуючись протягом восьми років, вона нарешті заявила про своє існування книгою "Нелегальна норвежка", яка описувала її життя іммігрантки без паперів. Норвежці прийняли її історію близько до серця.

Акції протесту

Минулого тижня Саламову примусово відправили до Росії. "Це розчарувало мене і багатьох людей, я зазвичай не ходжу на демонстрації, але це особливий випадок", - говорить перехожий на одній з вулиць Осло. "Марія є нашим особистим другом, і ми відчуваємо, що судова система була несправедливою до її справи", - говорить інший співрозмовник.

"Те, як з нею вчинили, несправедливо, і ми хочемо кращих прав для тих, в кого немає документів. Люди без паперів не є нелегалами",- кажуть учасники акції на підтримку Саламової. Це такі ж, як вона, іммігранти, а також пересічні норвежці.


Демонстранти кажуть, що книга Марії Амелі допомогла дізнатися про проблеми тисяч біженців, про які зазвичай нічого не повідомляється. Прем'єр-міністр Норвегії заявив, що не хотів робити для Марії Амелі винятку з правил. Однак молодший партнер у коаліції, соціалісти, схильні полегшити права іммігрантів. Тож цей випадок призвів до напруженості усередині уряду.

Amnesty про особливість Норвегії

Однак критики кажуть, що аби дозволити Марії Амелі залишитись, змінювати будь-які правила не потрібно. Джон Педер Еґенес, голова відділення "Міжнародної Амністії" в Осло, каже: "Норвегія є однією з небагатьох країн, які жодним чином не врегулювали ситуацію з цими людьми. За моїми оцінками, 6 мільйонів людей в Європі - так звані "легалізовані" нелегальні іммігранти. Їм надали документи і дозволи на роботу, а також все, що необхідно для гідного життя. В Норвегії такого ніколи не було. Ми просто створюємо нижній клас людей - людей без паперів".

Що стосується Марії Амелі, то норвезькі журналісти, які супроводжували її у подорожі до Москви, описували, що вона почувалась виснаженою та заляканою. У її прихильників залишається сподівання, що там, у Росії, вона подасть прохання про дозвіл на роботу і невдовзі повернеться у статусі легальної російської трудової мігрантки.

Автори: Ларс Беванґер, Захар Бутирський
Редактор: Роман Гончаренко