Мовні дебати

Напередодні виборів українські політики вже традиційно витягують «мовного зайця» з капелюха. Винятком не став й цей виборний рік. Зокрема, перед поїздкою на засідання міждержавної ради Євразійського союзу президент Віктор Янукович висловився на користь двомовності. «Всі експерти вважають, що найкращою є європейська практика, і в багатьох країнах Європи двомовність, є й тримовність», - заявив глава держави. Янукович також відмітив, що з цього приводу вже існує законопроект, який буде розглянуто та прийнято. «І в цьому зацікавлена Україна, її населення, яке говорить в основному двома мовами – українською та російською», - наголосив президент.

Зі слів Януковича не було чітко зрозуміло, чого ж він домагається: надання російській мові статусу другої державної, чи все ж таки регіональної мови. Але у швидке здійснення першого варіанту не вірять навіть його колеги з провладної коаліції. Адже для того, щоб зробити російську другою державною мовою, потрібно внести зміни до першого розділу Конституції. А для цього потрібно не 226, а 300 голосів депутатів, заявив спікер Верховної Ради Володимир Литвин. Водночас він зауважив, що нині в парламенті навіть не зареєстровано законопроекту із відповідною пропозицією.

Регіональний сценарій

Поки що надання російській статусу другої державної є нереальним, вважає директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. «Цілком можливий варіант, що це чергова «фішка» напередодні виборів, як і напередодні інших виборів. А потім, як завжди, розведуть руками і скажуть: «Ну, нема в нас 300 голосів, ми хотіли, але не виходить. Треба більше за нас голосувати – і може потім колись буде», - зазначає соціолог.

Статус російської як другої державної потрібен дуже обмеженому колу людей, зауважує співробітник Інституту соціології НАН України Олександр Вишняк. За словами фахівця, люди часто не цікавляться статусом мов.  «Якщо запитують, чи потрібен статус другої державної мови для російської, то лише трохи більше 40 відсотків хочуть цього. Але 68 відсотків згодні з тим, щоб була одна державна мова, якщо не було би ущемлення інтересів представників інших мов, в тому числі російської. Особливо це стосується мови навчання дітей», - підкреслює Вишняк.

Водночас цілком можливо, що влада піде на м’який варіант та зробить російську мовою офіційного спілкування в окремих регіонах, застерігає Ірина Бекешкіна. Найкраще для втілення такої ідеї поки відповідає законопроект «регіоналів» Сергія Ківалова та Вадима Колесниченка «Про засади державної мовної політики». Зареєстрований у Верховній Раді в серпні торік, він досі не розглядався на пленарних засіданнях. Проте, із текстом встигла ознайомитись Венеціанська комісія. Хоча члени комісії схвально поставились до деяких статей цього законопроекту, у них викликала занепокоєння можлива незахищеність української мови. «Залишаються питання,  з урахуванням конкретної ситуації в Україні, чи запроваджуються достатні гарантії відповідно до цього законопроекту для консолідації української мови як єдиної державної мови, а також роль, яку вона повинна відігравати в українському багатомовному суспільстві», - йдеться у висновку Венеціанської комісії.

Згідно з законопроектом, для наданню мови статусу регіональної потрібно, щоб нею говорило 10 чи більше відсотків людей на окремій території. «Якщо провести паралелі з даними останнього Всеукраїнського перепису 2001 року, то в разі прийняття законопроекту, російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України, кримськотатарська – в АР Крим, угорська – в Закарпатській області, румунська – в Чернівецькій», - зауважують депутати у пояснювальній записці.

Україна піде ірландським шляхом?

Надання російській статусу другої державної чи навіть регіональної мови може призвести до того, що захищати доведеться українську, зазначив у коментарі Deutsche Welle голова комітету експертів Європейської хартії регіональних мов Штефан Отер. «Нині українська захищена як єдина державна мова. Але з точки зору соціальної лінгвістики, російська є більш сильною мовою. І якщо українська буде на одному рівні з російською, то тоді питання захисту (української мови) постане перед нами», - коментує він.

Головні сфери, де українській може бути потрібен захист – це освіта та комунікація з органами влади. Саме від її вживання в цих сферах в основному залежатиме, чи стане українська мовою меншин в своїй же країні. «Якщо складеться ситуація, що на якихось територіях буде використовуватись лише російська, тоді українська може стати мовою меншин на цій території, і тоді її потрібно буде захищати. Тоді існує ймовірність, що потрібно буде задіяти Хартію», - вважає Отер.

На думку експерта, така загроза є абсолютно реальною. «Адже і Донбас, і Крим – це території з домінантною російською мовою. І якщо вживати терміни соціальної лінгвістики, то україномовні люди є лінгвістичною меншиною на цих територіях», - зауважує фахівець.

Проте ситуацію в Україні взагалі не можна порівнювати до двомовності чи тримовності деяких європейських країн, зазначає Штефан Отер. На його думку, все залежатиме від того, який саме статус російської міг би бути закріплений в законодавстві. Один з варіантів – застосовувати територіальний принцип використання мов. «Тоді Західна Україна стала би україномовною територією, а Східна Україна – російськомовною», - каже він.

У такому випадку можна було би порівняти Україну з Бельгією чи Швейцарією. «Але якщо українська та російська стануть державними мовами, і якщо вжиток тієї чи іншої мови залежатиме від громадян та органів влади, то є ризик, що ситуація розвинеться за ірландським сценарієм. Ірландська мова (Gaeilge) є офіційною, вона вивчається в школах, але на практиці ніхто не використовує її», - підсумовує Отер.