Туристу на замітку

Цього теплого, сонячного дня ніщо не передрікало проблем. Студент з України Микола Н., який відвідує літню мовну школу у Франкфурті-на-Майні, вирішив скористатися чудовою погодою і залізти на знамениту скелю Лореляй. Щогодини до рейнського містечка Санкт-Гоархаузен із Франкфурта ходить місцевий потяг. Хоча Микола й не зміг розібратися, як функціонує автомат з квитками, він не став цим перейматися. Зрештою, подумав він, можна буде розплатитися й у потязі, що він уже неодноразово робив, подорожуючи Німеччиною раніше. Заодно буде й мовна практика: спілкування з провідником.

З провідником українському студентові справді довелось поспілкуватись. Однак ця розмова, на жаль, вийшла не дуже приємною. "З вас сорок євро - підвищений тариф за проїзд без квитка", - сухо заявила людина у формі. На пояснення Миколи, що він не знав, як функціонує автомат, пролунало: "Це не моя проблема. Платіть. Якщо нема грошей, тоді потрібен паспорт, аби записати ваші дані й виписати штраф".

На прохання DW роз'яснити ситуацію, в якій опинився Микола, один з речників Deutsche Bahn Андреас Фурман підтвердив, що до недавнього часу в деяких федеральних землях у приміських потягах квиток справді ще можна було купити.

Аби запобігти виникненню неприємностей, представник німецької залізниці порадив принципово не заходити в громадський транспорт і потяги без квитка. Особливо це стосується міських і приміських маршрутів. У потягах же дальнього слідування квиток можна купити - щоправда дещо дорожче, ніж у касі або в квиткових автоматах.

Тарифні джунглі

Подібні ситуації, коли пасажири - й не тільки іноземні туристи - фактично, не бажаючи того, опиняються в ролі "зайців", на жаль, часто трапляються в Німеччині. Річ у тім, що в різних федеральних землях є свої правила користування громадським транспортом і залізницею, й розібратися в цих тарифних джунглях вкрай складно, критикує в розмові з DW почесний голова громадської організації Pro Bahn Карл-Петер Науманн. Pro Bahn відстоює в Німеччині інтереси пасажирів.

Не викликав здивування в Науманна й той факт, що в українського студента виникли проблеми при користуванні автоматом для продажу квитків. "Часто й самі німці не знають, як ці машини функціонують", - зауважив він. Однак пояснення, що, мовляв, не зміг розібратися з технікою на контролерів справді не діє, підтвердив Науманн. Зрештою, Deutsche Bahn на своїй сторінці пропонує навіть інтерактивну онлайн-інструкцію, яка допомагає пізнати всі тонкощі автоматичного придбання квитка. Крім того, автомати працюють кількома мовами, в тому числі й англійською.

Фактор - настрій контролера

"Тільки якщо комусь пощастить, він у разі відсутності квитка може зустріти розуміння з боку провідника", - каже Науманн. Тут, продовжив він, чимало залежить від настрою самого контролера. В інтернет-форумах можна прочитати, що інколи допомагає, якщо відразу особисто відправишся на пошук провідника-контролера, коли вже зайшов у вагон без квитка.

Іноземним туристам Науманн порадив би не відкладати купівлю квитка на останню мить, а користуватись для цього касами на вокзалі. Звичайно, можна й раніше приїхати на станцію, щоб було достатньо часу для "боротьби" з автоматом.

А якщо автомат справді не працює? "У такому разі важливо занотувати його номер, - каже представник Deutsche Bahn Фурманн. - Тоді цю інформацію перевірять, і пасажиру доведеться заднім числом оплатити лише квиток, а не штраф".

Онлайн-квитки - не все так просто

Не так усе просто й з придбанням квитків через інтернет. Нещодавно в німецькій пресі чимало галасу наробив випадок російської студентки, в якої виникли проблеми з Deutsche Bahn. Як розповів часопис Der Spiegel, дівчина купила квиток на сайті залізниці, але це не вберегло її від неприємностей. З'ясувалось, що для ідентифікації особи крім роздруківки треба пред'явити ще й німецький паспорт. Ця студентка мала лише російські документи, які Deutsche Bahn, однак, у цьому випадку не визнає. Після голосної суперечки дівчину врешті-решт за допомогою поліції висадили з потягу.

У приписах Deutsche Bahn пояснюється, що ідентифікувати свою особу можна, крім німецького паспорта, також за допомогою спеціальної картки клієнта, німецької банківської картки, кредитної картки або паспортів семи країн, які межують з Німеччиною. "Російські або українські закордонні паспорти не визнаються Deutsche Bahn як ідентифікаційні документи при купівлі онлайн-квитка", - пояснив Фурманн.

Штрафи хочуть збільшити

Суворе ставлення в Німеччині до пасажирів без квитка пояснюється не в останню чергу величезною шкодою від "зайців". "Збитки сягають кілька сотень мільйонів євро", - каже представник Deutsche Bahn Фурманн. За підрахунками Союзу німецьких транспортних підприємств, сюди слід додати ще 100 мільйонів євро, які витрачаються на контролерів, аби виявляти тих, хто їздить, як кажуть у Німеччині, "по-чорному".

Нині в Німеччині точиться дискусія про підвищення штрафів за несанкціонований проїзд у приміському й міському транспорті. Земельні міністри транспорту нещодавно запропонували стягувати із "зайців" уже не 40, а 60 євро. Водночас пролунав заклик і на адресу транспортних підприємств уніфікувати свої тарифи й правила, зробити їх простішими, щоб не було "зайців" поза власною волею.