Як німці допомагають ще більше причепурити Львів
Німецьке товариство міжнародного співробітництва - GIZ - от уже 10 років співпрацює зі Львовом. Завдяки такій співпраці українське місто стало ще гарнішим. У добірці DW - деякі проєкти, які профінансувала Німеччина.
Оновлення старої частини Львова
Одним із перших проєктів, який GIZ розпочало у Львові, стало відновлення старої частини міста. Проєкт тривав з 2009 до 2017 року. За цей час, за даними Львівської міськради, вдалось відреставрувати 82 балкони, майже 900 вікон, 5 сходових кліток і 200 брам, а також оновити 16 дворів. У цей проєкт GIZ вклало понад 8 мільйонів євро.
Браку бажаючих не було
Мешканці Львова змагалися за право стати учасником проєкту. Часто бажаючих було вдвічі-втричі більше, ніж міг охопити проєкт. І це не дивно, адже деякі об'єкти вже десятиліттями не бачили ремонту, як ця сходова клітка на Театральній,12. Така цей об'єкт виглядав до реставраційно-ремонтних робіт.
Результат, яким не соромно похвалитися
Участь у проєкті не була зовсім безкоштовною: за реставрацію, наприклад, вікон мешканець мав сплатити 40 відсотків, дверей та брам - 30 відсотків з власної кишені, решту - доплачувало GIZ . Але такі інвестиції себе повністю виправдали. На фото: сходова клітка на Театральній,12 уже після ремонту.
Передача досвіду
За 8 років німецькі майстри також навчили представників 20 українських ремісничих підприємств відновлювати пам'ятки за німецьким ноу-хау, що передбачає максимальне збереження автентичного вигляду. Українські майстри продовжують так працювати самі, оскільки львівська влада продовжила проєкт, але вже за кошти міського бюджету.
Кліматично сприятлива концепція сталої мобільності
Німецькі експерти допомогли сформулювати головну ідею розвитку мобільності для Львова: місто повинно розвиватися як місто для людей, а не для машин. Головними подіями проєкту стали створення пішохідної зони в межах середньовічних мурів міста, написання програми розвитку велосипедного руху. Також поява велосипедних доріжок.
Підтримка в підготовці до ЄВРО-2012
У межах підготовки до чемпіонату Європи з футболу експерти GIZ консультували Львів у різних сферах. Зокрема, допомогли створити свій бренд-бук: логотип, фірмові шрифт і колір. Також створили Німецько-Український навчальний центр з підвищення кваліфікації в галузі туризму - Галицьку школу гостинності. До ЄВРО-2012 підготовку, у тому числі й мовну, пройшли 300 спеціалістів зі сфери обслуговування.
Консультування підприємств щодо енергоефективності
Мета проєкту, що розпочався 2017 року й триває досі, - енергетична модернізація українських підприємств. Передусім надається консультативна допомога. У проєкті беруть участь представники одинадцяти підприємств, які за допомогою GIZ створили мережу енергоефективності Львівщини. На підприємствах уже провели енергоаудит за міжнародними стандартами.
Інтегрований розвиток міста
Перший етап проєкту передбачає підтримку місцевого самоврядування в плануванні довгострокового розвитку міста. Результатом стало написання Інтегрованої концепції розвитку Львова та Плану сталої міської мобільності, який визначатиме транспортну політику міста на найближчі 10 років. Основна ідея - перевага громадського транспорту перед автомобілями. Другий етап - зміни в Генеральному плані міста.
Енергоефективний район Львова
Незабаром у Львові з'являться зразкові енергоефективні житлові будинки. Спільно із GIZ, міська рада та Фонд енергоефективності відібрали 12 ОСББ у Сихівському районі міста. Будинки планується утеплити, встановлять техніку, яка допоможе зменшити витрати на тепло. На фото - представники відібраних ОСББ тримають таблички з написом, що їхній будинок - частина енергоефективного району міста.
Міжнародне партнерство комунальних підприємств
Ідея проекту - комунальні підприємства ФРН допомагають налагодити процеси водопостачання й водовідведення в країнах-партнерах, передаючи їм свої ноу-хау. З боку Львова учасником стало комунальне підприємство "Львівводоканал". Його працівники вже взяли участь у стартовому семінарі, що відбувся в Берліні та Дрездені. На фото: у німецькому Боттропі водоочисну станцію перетворили на мистецький об'єкт