Чи виживе в Україні люстрація?
26 лютого 2020 р.
У 2014 році люстрація була в Україні однією з топтем - після Революції гідності громадськість вимагала усунути з посад чиновників, які працювали на "режим Януковича", а також на комуністичний режим. Під суспільним тиском у вересні 2014 року був ухвалений закон "Про очищення влади", більше відомий як закон про люстрацію. Ним була запроваджена заборона на обіймання певних посад протягом 10 років особами, які у часи правління Віктора Януковича понад рік обіймали певні держпосади, а також працювали на компартію СРСР. В реєстр люстрованих осіб потрапили 894 держслужбовці. Всіх їх звільнили, однак виявилось, що безпідставно.
"Надмірний обсяг" все зіпсував
24 лютого Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) не задовольнила апеляцію Києва на рішення у справі "Полях та інші проти України" і відповідно підтвердила рішення ЄСПЛ від 17 жовтня 2019 року про те, що закон про люстрацію порушує права людини. Це рішення Великої палати ЄСПЛ є остаточним і оскарженню не підлягає. Тепер, згідно з рішенням суду, Україна має виплатити кожному позивачу по п'ять тисяч євро на відшкодування моральної шкоди. Окрім цього, суд присудив відшкодувати 1,5 тисячі євро колишньому заступнику начальника управління кадрів Генеральної прокуратури України В'ячеславу Поляху і по 300 євро чотирьом іншим заявникам на відшкодування судових витрат.
Усі ці особи - колишні українські держслужбовці - раніше подали заяви до ЄСПЛ, оскаржуючи своє звільнення з державних посад за законом про люстрацію. Їхні скарги суд об'єднав у справу "Полях та інші проти України". Через українські суди ці чиновники не змогли відновитися на посадах, адже їхні позови були відхилені з посиланням на те, що Конституційний суд України з 2014 року так і не розглянув подання 47 народних депутатів щодо конституційності деяких положень закону "Про очищення влади". "ЄСПЛ не визнавав неправомірною люстрацію цілком, а лише її надмірний обсяг. Окремі категорії громадян, на думку суду, були автоматично люстровані, хоча нічого поганого не вчиняли", - коментував рішення ЄСПЛ міністр юстиції України Денис Малюська.
Небезпечний "екватор" люстрації
В Україні досі нарікають, що ЄСПЛ не вказав, до кого саме люстрація була застосована надмірно і чому саме до цих осіб українська сторона не могла застосовувати закон про очищення влади. Колишня в.о. директора департаменту з питань люстрації мін'юсту, а нині членкиня Громадського люстраційного комітету Анна Калинчук переконана, що шість років тому Україна цілком обґрунтовано почала люстрацію і успішно її провела. "Люстрація - не довгострокове перетворення, а реанімаційний захід, який Україні тоді потрібен був швидко, аби до управління могли прийти інші та почати реформи та демократичні перетворення", - сказала DW Калинчук.
При цьому вона наголошує, що в Україні люстрація згортатиметься потроху "природнім шляхом". Адже фактично всіх, на кого поширювалась дія закону про очищення влади, люстрували ще у 2015 році, і нині у деяких осіб закінчується заборона обіймати державні посади, а у деяких - це лише "екватор" і через п'ять років вони також зможуть знову претендувати на посади на держслужбі. Хоча, вважає Калинчук, рішення ЄСПЛ може пришвидшити цей процес, адже суд не взяв до уваги позицію України, чому саме у 2014 році країні потрібна була люстрація і саме в такому вигляді.
"Ми пояснювали, що з огляду на масові порушення прав людини треба було усунути цих людей від державного управління, бо вони себе дискредитували. Однак суд виходив з того, що Україні треба було застосовувати індивідуальний принцип - розглядати справу кожної особи окремо і щодо кожної ухвалювати рішення. Але ж це в ідеальному світі все виглядає добре. Нам потрібно було створити "мікросуд", щоб розглядати для люстрації дії кожного чиновника?" - обурюється Анна Калинчук щодо рішення ЄСПЛ. Вона переконана, що нині український мін'юст має "зміцнювати" закон "Про очищення влади" з урахуванням рішення ЄСПЛ, аби надалі звільнені українські чиновники не змогли використати справу "Полях та інші проти України" для повернення на свої посади та отримання грошової компенсації від держави.
Надто дорога помилка
Політичний аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок припускає, якщо всі люстровані українські чиновники, надихнувшись справою "Полях та інші проти України", через суди оскаржуватимуть своє звільнення та вимагатимуть відшкодувань, то український бюджет може не витримати такого фінансового навантаження. "Це значні суми для держбюджету. За помилки, яких припустились депутати Верховної Ради, які ухвалили недосконалий люстраційний закон, доведеться заплатити українським платникам податків", - наголошує Рибачок.
Він переконаний, що після рішення ЄСПЛ українська влада уникатиме згадок про люстрацію та її застосування. Раніше ексдиректорка департаменту з питань люстрації міністерства юстиції України Тетяна Козаченко заявляла, що до українських судів надійшло понад 800 позовів від держслужбовців з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення закону "Про очищення влади". За даними Громадського люстраційного комітету, в ЄСПЛ зараз знаходиться до 15 заяв від люстрованих чиновників з України.
Утім, міністр юстиції Денис Малюська обіцяє не сидіти склавши руки і хоче зберегти механізм люстрації, хоч і в обмеженому вигляді. На своїй сторінці у Facebook він повідомив, що відомство спільно з народними депутатами збирається внести до Верховної Ради законопроєкт, що передбачає створення комісії, яка розглядатиме скарги громадян, які вважають свою люстрацію неправомірною. "Також розглядатиметься можливість поновлення на посаді (за її наявності) та виплати різниці між втраченим та реальним заробітком", - написав Малюська. Міністр уточнив, що це не стосуватиметься категорії громадян, чия люстрація була обґрунтованою. Якими будуть критерії обґрунтованості та хто їх визначатиме, міністр не повідомив.