"Фабрики тролів" - новий стандарт у політичному піарі?

"Фабрики тролів" стають стандартним політичним інструментом - без них, схоже, не обходиться жодна політична кампанія у низці країн. Восени 2019 року вийшло два масштабних журналістських розслідування про "фабрики тролів" в Україні та Польщі. Журналісти під час розслідування, влаштувавшись на роботу в піар-агенції, місяцями писали з фейковий акаунтів в мережі коментарі певної спрямованості, а відтак докладно розповіли про діяльність таких структур у своїх підсумкових публікаціях на сайті Investigate Europe і в фільмі незалежного агентства журналістських розслідувань "Слідство.інфо" та інтернет-каналу Hromadske "Я-Бот". Чим відрізняються один від одного "фабрики тролів" Україні, Росії та Польщі і що радять з ними робити самі розслідувачі?

Масштаби роботи інтернет-тролів в Україні, Росії та Польщі

Першою "фабрикою тролів", яка набула широкої популярності, стало "Агентство інтернет-досліджень" з Ольгина, історичного району Санкт-Петербурга. На відміну від українських і польських колег, які обслуговували виключно місцевих замовників, не торкаючись питань зовнішньої політики, сфера діяльність "ольгинських тролів" не обмежилася Росією. Активному втручанню "Агентства інтернет-досліджень" в президентські вибори в США в 2016 році присвячена значна частина розслідування американського спецпрокурора Роберта Мюллера.

Для досягнення своїх цілей "ольгинські тролі" використовують різноманітні соціальні мережі - від російськомовного "Вконтакте" до міжнародних Facebook, Twitter, Instagram і Youtube. А ось в Польщі і Україні інтернет-тролі активні передусім там, де найбільш активно обговорюється політична проблематика. У Польщі це Twitter, а в Україні - Facebook, хоча цими платформами їхня діяльність, звичайно, не обмежуються.

Головне завдання мережевих тролів - написання коментарів для організації фейковий дискусій, до яких повинні приєднатися реальнi, а не анонімні користувачі. Норма в Ольгині, за свідченнями колишніх співробітників, - 135 коментарів в день, а в українському піар-агентстві Pragmatico - всі 300. Український журналіст-розслідувач Василь Бідун з "Слідство.інфо" стверджує, що за півтора місяці в Pragmatico він призвичаївся писати стільки коментарів за чотири години.

Не можна порівняти розміри "фабрик тролів" - якщо в Ольгині працює ціла бригада з 300-400 людей, про що розповів колишній співробітник Марат Міндіяров в інтерв'ю The Washington Post, то в відповідних польських та українських структурах налічувалося не більше 20 співробітників. Однак кількість таких "фабрик" в жодній країні не відома.

Як організовані "фабрики тролів"

Зарплата російських мережевих тролів, за словами Міндіярова, - близько 570 євро на місяць. При цьому колишні співробітники "Агентства інтернет-досліджень" відзначають, що їхні колеги, які знають англійську і зайняті написанням проплачених коментарів в Facebook, отримують приблизно вдвічі більше. Для порівняння - журналіст Василь Бідун отримував в піар-агентстві Pragmatico всього 340 євро.

А ось польська журналістка Катажина Прушкевич (Katarzyna Pruszkiewicz) з інвестигативної організації Fundacja Reporterów на "фабриці тролів" Cat@net заробляла лише 300 євро на місяць. Щоправда, таку суму запропонувала вона сама, не знаючи ринкових цін на дані послуги.

При цьому якщо в Ольгині, за твердженням Марата Міндіярова, працювали "хіпстери, що модно виглядали", то в Україні це були в основному прості студенти, а в польській Cat@net - люди з інвалідністю. Про це Катажина Прушкевич дізналася з соцмереж - наживо вона своїх колег не бачила, адже, на відміну від російської та української "фабрик", в Cat@net робота велася віддалено через канал в Slack.

На кого працювали інтернет-тролі

Цікаво, що завдяки працевлаштуванню людей з інвалідністю польська "фабрика тролів" отримувала субсидії з держбюджету - від Національного фонду реабілітації інвалідів. Клієнтами Cat@net за час роботи там журналістки були Польське громадське телебачення, місцеві політики як правого, так і лівого спрямування, і компанія, що займається виробництвом зброї. Один з клієнтів, Анджей Шейна (Andrzej Szejna) з Союзу демократичних лівих сил (СДЛС), на підтримку якого кілька місяців інтернет-тролі писали в мережі коментарі, пройшов до парламенту, наголошується в розслідуванні Investigate Europe.

Українське агентство Pragmatico, як випливає з фільму "Я-Бот", обслуговувало інтереси найрізноманітніших політиків не першої когорти. Серед них - лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко, що не пробився в парламент і невдало брав участь в президентських виборах, а також соліст рок-групи "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук, очолювана яким партія "Голос" в результаті пройшла до Верховної Ради.

"Ольгинські тролі" обслуговують передусім політичні інтереси Кремля - ​​діяльність російського "Агентства інтернет-досліджень" пов'язують з бізнесменом Євгеном Пригожиним, якого вважають близьким до президента Росії Володимира Путіна, про що йдеться в розслідуванні спецпрокурора Мюллера.

Як це - працювати інтернет-тролем?

"Я плакала, правда", - зізнається DW Катажина Прушкевич, згадуючи свої перші дні в Cat@net, де вона пропрацювала півроку. Заради журналістського розслідування дівчині довелося практично закинути університет і особисте життя - щоб цілими днями писати в Twitter пости ультраправої спрямованості.

У Василя Бідуна коротший досвід - лише півтора місяці, зате він примудрився зняти роботу колег на приховану камеру. "Перший місяць було страшнувато, що мене викриють", - згадує український журналіст в бесіді з DW. За оцінкою Василя, написання проплачених коментарів з фейковий акаунтів ніхто в піар-агентстві не сприймав як щось незаконне або негідне - ні роботодавець, ні самі працівники.

"Я особисто не бачив, щоб для когось це було морально складно, або хтось глибоко замислювався над впливом, який вони можуть чинити", - говорить Бідун, зізнаючись, що самому йому було непросто, проте особисто для нього важливіше було розповісти про побачене іншим.

Після завершення розслідувань лише один з політиків в Польщі частково визнав співпрацю з "фабрикою тролів". Українські ж політики ображалися на прямі запитання журналістів і відповідали в тому дусі, що, мовляв, "нас підставили, щоб вам було що розслідувати".

Цікаво, що за кілька днів до оприлюднення українського розслідування Facebook заблокував всі акаунти Pragmatico. А ось більшість акаунтів Cat@net, як і раніше, активні. При цьому Національний фонд реабілітації інвалідів почав розслідування по виплатах Cat@net 350 тисяч євро з 2015 року.

Що робити з "фабриками тролів"?

Сьогодні робота інтернет-тролів ні в Україні, ні в Польщі не є порушенням законодавства. Це просто "сіра зона", яка досі не охоплена нормативно-правовим регулюванням, однак такого роду діяльність безпосередньо впливає на політичні процеси в обох країнах. Як же варто вчинити з мережевими тролями - забороняти або регулювати цю діяльність? Думки розслідувачів з цього приводу розділилися.

Катажина Прушкевич вважає, що "фабрики тролів" треба заборонити, при цьому соціальні мережі повинні виявляти і видаляти фейкові акаунти. Однак якщо ринок таких послуг вже існує у великому масштабі, чи не буде більш розумним його законодавчо відрегулювати? Цим питанням задаються в "Слідство.інфо".

Гроші, які витрачаються політичними партіями на проплачені хвалебні коментарі, повинні декларуватися у звітах, як зараз відбувається з витратами на політичну рекламу та піар-кампанії, вважає Ганна Бабинець, керівниця "Слідство.інфо". "Тоді політики 300 разів подумають, чи варто їм цим користуватися", - каже Бабинець DW, підкреслюючи, що мова йде лише про хвалебні коментарі, тому що чорний піар неприпустимий в будь-якому разі. "Це просто частина реальності, з якою нам треба жити, - визнає Бабинець. - А що тут забороняти? Що сидить Любомир Кукурудза (один з фейковий акаунтів від Pragmatico. - Ред.) і постить, який класний Вакарчук?".