Недосконалий чи невигідний?

Раніше депутати й урядовці заявляли, що закон "Про ринок земель" буде ухвалений 7-10 лютого. Але 6 лютого, перед відкриттям нинішньої сесії парламенту, спікер Володимир Литвин визнав, що "громадськість негативно ставиться до цього законопроекту" і що він не розглядатиметься на цій сесії Верховної Ради. Наступного дня президент Янукович у своєму виступі в парламенті закликав депутатів не поспішати і "виважено підійти до проекту закону про ринок земель". Експерти та опозиція пов'язують це з наближенням парламентської виборчої кампанії та з викриттям закладених в проект закону норм з обслуговування інтересів можновладців і земельних спекулянтів.

Чвари всередині парламентської більшості

Законопроект "Про ринок земель", ухвалений Верховною Радою в першому читанні 9 грудня минулого року, став альтернативою раніше поданому до парламенту урядовому проекту, який був підданий нищівній критиці депутатів та знятий з розгляду. Але і цей законопроект критикується депутатами не лише від опозиції, а й від парламентської більшості. Депутат від Компартії Сергій Гордієнко на прес-конференції в Києві 7 лютого заявив, що його фракція "ніколи навіть теоретично не підтримає цей документ", бо від його запровадження виграють лише "внутрішні баришники, які хочуть нажитися на земельних оборудках, і зовнішній капітал, який хоче поживитися коштом української землі".

На відміну від свого союзника, заступник голови парламентського комітету з аграрної політики та земельних відносин, депутат від фракції Блоку Литвина Сергій Терещук заявив журналістам, що закон таки слід ухвалити. Він пояснив це необхідністю "дати можливість селянам скористатись своїм правом власності". Терещук не виключив, що парламент може зробити це вже протягом цієї сесії, але за умови, що до закону будуть внесені поправки і ринок земель буде запроваджений не раніше 2015 року. Це відтермінування потрібне, на думку депутата, аби "виправити ті помилки, яких безліч у законопроекті".

Серед таких помилок Терещук назвав прогнозовано низьку ціну на землю сільськогосподарського призначення, яка складеться не тому, що українська земля неродюча, а через вкрай незначну ефективність та прибутковість теперішнього сільськогосподарського виробництва. Депутат заявив, що вважає за необхідне, щоби держава "втрутилась в процес, почала купувати землю, аби задати певний рівень цін". Оптимальною ціною він вважає ціну "десь на рівні 50 тисяч гривень, або хоча б 30-40 тисяч гривень за гектар".

Аграрії вимагають вдосконалення

Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" в своїй офіційній заяві зазначила, що проект земельного закону містить багато суперечливих статей, в яких більше "передвиборчої риторики окремих політичних сил, аніж відповіді на питання: куди рухається сільське господарство України". Аграрії назвали документ "незбалансованим компромісом побажань окремих депутатів", які можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Серед них назване банкрутство третини агропідприємств, скорочення сільськогосподарського виробництва та подальше збільшення рівня урбанізації населення України.

Координатор проекту "Агроефективність" "Українського клубу аграрного бізнесу" Роман Сластьон назвав необґрунтованим законодавче обмеження права власності на землю до 100 гектарів в одні руки. Його підтримав і гендиректор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов. Він повідомив, що на засіданні профільного парламентського комітету "пропонувалося збільшити цю норму хоча б до 300 гектарів, але це ніхто не підтримав". Європейська Бізнес Асоціація також розкритикувала цю норму і назвала в своїй заяві цілу низку інших вад документу. Зокрема, жорсткі санкції, аж до мита до 100 відсотків від нормативної грошової оцінки під час продажу земель протягом перших п'яти років, "зроблять інвестиційне середовище в секторі консервативним і максимально обмежать участь сторонніх інвесторів".

Приховані інтереси та вигоди

Кандидат політичних наук Олександр Палій в інтерв'ю Deutsche Welle сказав, що від запровадження законопроекту про ринок земель в теперішньому вигляді виграють лише "корупціонери та перекупники". На його думку, законопроект на запроваджує вільного ринку землі і залишає "великі можливості для маніпулювання з боку влади". Передбачене створення державного земельного фонду політолог вважає "полем для зловживань", а запровадження єдиного земельного банку, на його думку, "загрожує учасникам ринку монопольним диктатом".

Попри обмеження права на власність землі, законопроект не обмежує перепродаж прав на довгострокову земельну оренду, нагадав фахівець. "В наших умовах довгострокова оренда – це те саме, що й право власності. І ніщо не завадить наближеним до влади ділкам дешево скупити землю в селян і значно дорожче перепродати її іноземному капіталу як право на довгострокову оренду", – вважає Палій. Він застеріг щодо того, що через вкрай складну, заплутану і непрозору процедуру продажу землі та отримання різноманітних дозволів подолати ці перепони зможе тільки великий бізнес. "Це повторення приватизації великих заводів, але в значно більших масштабах. Закон написано, щоби на кожній стадії продажу земельної ділянки у влади була можливість отримувати "відкати" органами державної влади", – сказав Палій.

Автор: Олександр Савицький
Редактор: Тетяна Бондаренко