У німецьких фондах не вважають діяльність західних інститутів насильницьким експортом демократії
26 жовтня 2010 р.Влада програє інформаційну війну через журналістів, підготовлених на західних ґрантах, заявила українській пресі депутат від Партії регіонів, член парламентського підкомітету із захисту свободи слова Олена Бондаренко. Вона завила: "Якщо наші факультети журналістики, курси і журналістські програми навчання й далі фінансуватимуться соросоподібними, то ми й далі програватимемо інформаційні війни. Такому втручанню повинна протистояти держмашина з сильною професійною Службою безпеки".
Водночас проектний координатор представництва фонду Генріха Бьолля в Україні Андрій Макаренко вважає ці закиди перебільшеними. Він зазначив, що якби проти України і справді велася інформаційна війна, то про це дипломатичними каналами мали бути поінформовані уряди іноземних держав.
За зразками Мінська і Пхеньяна?
Найбільше Макаренка вразив закид Бондаренко про те, що "навчання журналістів за чужі гроші є рівносильним зрощуванню іноземної армії у власній державі". «Очевидно,людина, яка робить такі заяви, виходить з того, що журналіст є не дзеркалом суспільства, а якоюсь бойовою одиницею. Тоді виникає інше питання: як ви намагаєтесь виховувати журналістів? Це мають бути зубасті акули пера? Я не розумію такої логіки», - резюмував співрозмовник. Він не виключив, що Бондаренко висловила не офіційну, і навіть не партійну позицію, а лише власну думку.
Експерт сказав, що йому складно зрозуміти мотивацію ворожого ставлення нинішньої влади до іноземних фондів та до вільної преси. Але припустив, що "комусь може бути невигідна багатоманітність думок, або їм імпонує режим Північної Кореї чи Білорусі".
Автор: Олександр Савицький
Редактор: Дмитро Каневський