1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Трілок Гурту: "Українці - неймовірний народ!"

Розмову провела Марина Барановська6 липня 2016 р.

Знаменитий німецький перкусіоніст індійського походження Трілок Гурту, який нещодавно побував в Україні, в інтерв'ю DW - про особливості української публіки, війну на Донбасі й про відмінності між джазом і музикою.

https://p.dw.com/p/1JJXr
Трілок Гурту під час концерту в Львові
Трілок Гурту під час концерту в ЛьвовіФото: Jurij Adrian

Знаменитий індійський перкусіоніст і композитор Трілок Гурту вже багато років живе в Гамбурзі. У своїй творчості він об'єднав такі жанри, як джаз-ф'южн, етно та world music. Протягом довгої кар'єри він співпрацював із такими зірками сучасної джазової та поп-музики, як Джон Маклафлін, Пет Метіні, Дон Черрі, Гері Мур, Ян Ґарбарек, Джо Завінул і багатьма іншими. У 2008 році престижний журнал Down Beat назвав Трілока Гурту найкращим перкусіоністом світу. Музикант виступив на шостому фестивалі Alfa Jazz Fest у Львові у складі свого тріо. DW вдалося поспілкуватись з ним.

DW: Перш за все, дозвольте подякувати вам за концерт. Ви довели глядачів практично до стану екстазу. Вони завзято аплодували, співали, танцювали і ні за що не хотіли відпускати вас зі сцени. Це було вражаюче видовище!

Трилок Гурту: Українська публіка просто фантастична! Я не розумію, чому в країні, де живе такий чудовий народ, спалахнула війна, я цього просто не усвідомлюю! Але музика якимось чином може дуже сильно допомогти людям, і саме тому я тут. Розумієте, вони мають подолати всі труднощі й змусити політиків робити те, що потрібно людям, а не навпаки. І нам було дуже приємно грати для такої чудової публіки.

Це вже ваш другий приїзд до Львова на Alfa Jazz Fest, чи не так? Перший раз ви були на фестивалі два роки тому, але тоді концерт не відбувся.

Концерт скасували через авіакатастрофу на Донбасі. Я вже приїхав до Львова, провів майстер-клас, на нього прийшло багато людей, і раптом нам повідомили, що сталася ця трагедія. Звичайно, це була національна катастрофа, і на знак солідарності концерт скасували.

Чи відчуваєте ви різницю між Україною два роки тому і сьогоденною?

Мені важко сказати. Тоді, через те, що скасували концерт, я майже нічого не бачив і майже не спілкувався з людьми - крім тих, хто прийшов на мій майстер-клас.

Трілок Гурту: "Я не розумію, чому в країні, де живе такий чудовий народ, спалахнула війна, я цього просто не усвідомлюю!"
Трілок Гурту: "Я не розумію, чому в країні, де живе такий чудовий народ, спалахнула війна, я цього просто не усвідомлюю!"Фото: Jurij Adrian

Організатори фестивалю говорили, що ваш приїзд відбувся за підтримки Ґете-Інституту й посольства Німеччини в Україні.

Ви знаєте, я поняття не маю, хто допомагав здійснити мій приїзд. Але якщо це так, то чудово, що Німеччина мені допомагає хоч в чомусь. Тому що я ніколи не одержував від ФРН жодної підтримки як німецький музикант. Я, як і раніше, залишаюся іммігрантом. Я гордий, що вони мені допомогли, тому що це сталося вперше. Я ніколи не отримував жодної німецької премії. Я отримував премії по всьому світу, але в Німеччині - ніколи , ні Echo, ні будь-якої іншої. Так що спасибі, що вони допомогли мені хоч у чомусь (сміється).

Ви не боялися приїхати до Львова? Деякі музиканти вважають за краще не їхати в Україну, тому що, на їхню думку, ситуація в країні не цілком безпечна.

Звичайно, не боявся! Деякі навіть не знають, де розташований Львів, але ж він розкинувся біля польського кордону, і тут цілком безпечно. І потім, що б не відбувалося, ми повинні нести людям радість нашою музикою. Чому має статися щось погане? Подивіться, якими щасливими були люди на концерті, і їм потрібна ця радість!

Ви можете трохи розповісти про вашу програму?

Ми виконували композиції з мого нового диску Spellbound, присвяченого Дону Черрі, Майлзу Девісу і всім іншим сурмачам, з якими я працював впродовж років. На цьому диску грають музиканти з багатьох країн, де зараз якісь проблеми: з Лівану, з Туреччини... Я завжди намагаюся об'єднати людей за допомогою моїх альбомів, але я далеко не завжди здатний подолати бар'єри, що їх роз'єднують! Іноді я думаю: "Досить, скільки можна!" Інколи мені здається, що все це не має сенсу, але в цьому альбомі мені це вдалося. Тому що дуже важливо розуміти, що таке інтеграція. Це не означає постійно збільшувати тиск на людину. Знаєте, як в кавоварці-еспресо: вода тисне, тисне, тисне зверху, кава опускається вниз - раз! - кава готова, ми отримали, що нам потрібно, а кавова гуща відправляється у відро для сміття.

А що ви розумієте під інтеграцією?

Інтеграція не має нічого спільного з релігією, або з тим, як ми вдягаємося чи виглядаємо. Всі ми ходимо під богом - навіть якщо ми в нього не віримо, всередині в нас є божественна іскра. Бог не німець, і не індієць, і не китаєць. Дехто, в кого багато грошей, вважає, що бог - це він. Але це не так. Потрібно пам'ятати про цю божественну іскру, і про те, що вона - одна для всіх, тому всі люди рівні. Ось це, якщо хочете, і є інтеграція в моєму розумінні.

Alfa Jazz Fest - джазовий захід, і вплив джазу у вашій творчості не можна не почути. Але ви завжди підкреслюєте, що ви граєте не джаз. В такому випадку, що ви граєте?

А що ви розумієте під джазом? Скажіть мені, що таке джаз? Це американський винахід? Чому все повторюють це слово: джаз , джаз ... Ні, скажіть, скажіть: чим відрізняється джаз від інших музичних жанрів?

Ну, можливо, імпровізацією, ритмом?

Ні, ні! В джазі немає того ритму і тієї імпровізації, які є у нас, в Індії, або в Африці, в Бразилії, на Кубі. Це все виникло раніше джазу. Всі повторюють, як заведені: джаз, джаз, джаз. Я граю не джаз, я граю музику. Важлива не назва, важливий зміст, духовне наповнення, якщо хочете. І зовсім не важливо, як це називається. Я - Трілок , але хіба де-небудь на мені це написано? Важливим є те, що всередині.

Як сказала одна з організаторів Alfa Jazz Fest, в світі музикантів працює word of mouth - "сарафанне радіо". Якщо хто-небудь з ваших колег попросить вас поділитися враженнями про фестиваль, що ви розповісте? Ви порадите їм взяти участь в Альфі?

Я б порадив кожному музиканту приїхати сюди. Тут - абсолютно вражаюча, фантастична атмосфера!

Що б ви побажали Україні?

Я б побажав того ж, чого й собі : жити в спокійній країні, у гармонії з собою і ніколи не відчувати страху. Ні перед ким. Українці - неймовірний народ, чудовий, і вони впораються з усіма проблемами. Коли я бачу цих людей, я впевнений - у них все вийде. Це тільки питання часу. Вони настільки згуртовані, що їх не перемогти. Якщо народ єдиний - его не подолати, а вони єдині - ви ж самі бачите!

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою