Скоро нам накажуть вставити чіп під шкіру, або ще кудись - відгуки відвідувачів сайту Deutsche Welle (25 вересня - 01 жовтня 2011 р.)

Імовірний обвинувальний вирок проти Тимошенко кидає тінь на саміт Східного партнерства

Апостол:

Не треба кудись дивитись, крім як на посаду прем'єр-міністра України, яка є політичною посадою. І тому будь-які його дії є політичними і не можуть підпадати під службові злочини!

Владимир:

Я сам украинец и долго мечтал реально ощутить себя частью Европы, но то, что сегодня происходит в моей стране, это беспредел бандитской власти, чувствующей свою безнаказанность. Остановите ее любой ценой, даже торможением подписания бумаг про ассоциацию!

Юрий Вологжанинов:

Преследование Тимошенко ведет газовая мафия. Этого не знают руководители ЕС? Мафия откровенно издевается над Тимошенко, над Украиной, над ее народом, над правдой… ЕС и США было бы правильно принять действенные меры.

Міжнародна ізоляція України через справу Тимошенко?

Eltern:

Не даром говорят, что сытый голодного не разумеет. Ни одну страну ЕС ни один премьер так не кидал, как кинула Украину Тимошенко. Подписав с Россией чудовищный договор по газу на 10 лет, она обрекла страну на нищенское существование. Но политики из ЕС упрямо что-то твердят о демократии и политических преследованиях. Может, все-таки преследуют СВОИ цели?

ВАЛЕНТИНА:

Не делайте из Тимошенко героиню - смешно и надоедливо уже это длительное шоу. Вычеркнуть ее и забыть. Пусть все знают, что и Украина может наказывать, и боятся этого.

Анатолій:

Судилище це нагадує розмову глухого з сліпим. Покрова суддів владою робить їх вседозволеними, паритетом там і не пахне. Аргументи вагомі (документально підтверджені) НЕ сприймаються. Суд односторонній з боку влади! Люди це бачать, і їхній суд над владою - не забариться! Вірю в справедливість БОЖУ!

Геннадій:

Дочь Тимошенко: "Когда мы приходим вечером домой после всего этого кошмара… мы не плачем, мама, честно…" Дай Боже пережити цей кошмар таким (…) як Герман, Богословській, Бондаренко і всім прихильникам зеківської влади.

Роман:

Сколько можно равняться на Евросоюз? И почему их представители постоянно имеют к нам какие-то нелепые условия? Может, стоит уже задуматься над тем, кто МЫ и послать этот дряхлый союз глобальных потребителей подальше?

Сергей Задорожный:

Если Тимошенко посадят на 7 лет - 7 лет в Украине будет спокойно, если на 10 - то 10, и т.д.

Зона вільної торгівлі: Київ і Брюссель узгодили принципові питання

Александр:

Одним из пунктов наполнения бюджета является металлургия химической промышленности. По этому направлению мы, может, и дотягиваем до норм ЕС. Но не сельское хозяйство. И к чему же приведет сельскохозяйственную отрасль свободная зона с ЕС? Плюс получат предприятия с полным циклом.

Україна може виграти від міграції. Якщо ввімкне мізки

Павел:

Когда я работал в Москве старшим прорабом, я "чистыми" на карточку получал 1800$. Перебрался на родину, в крупнейшую строительную компанию, на должность начальника производства, в подчинении 21 ИТР и 180 рабочих, теперь мне платят 625 - 750$, тогда как рабочий получает 650$, у меня два образования, опыт работы дай Бог каждому, и как Вы думаете, какие мысли меня посещают, я снова ищу работу в РФ. Итальянская кампания, работающая во Владивостоке, предлагает 2000 евро, но меня пока не устраивает график работы, хотя чувствую, скоро припечет, и буду вынужден согласиться. Так вот, пока у нас в стране не изменится отношение к специалистам, мы будем работать за рубежом. Специалисты в Украине никому не нужны.

Імміграція могла б допомогти економіці України

Asdfg:

Все цивилизованные страны поддерживают только иммиграцию специалистов высокого класса, а рабочих неквалифицированных своих переизбыток.

Volodya:

А чи не варто було б задуматись, з чим пов'язані "загальноєвропейські тенденції: радикальні націоналістичні партії та рухи набувають політичної популярності та підтримки". Чи не з тим, що так звані мігранти самі є затятими "ксенофобами"? Вони не тільки не хочуть сприймати культуру й мову країни, яка прийняла їх, (…) а відверто нехтують цією культурою і зневажають її…

У Європі хочуть подивитись, наскільки "безпечні" нові українські паспорти

Ксения:

Я проти! Мої знайомі, родичі теж проти таких паспортів. Дуже багато людей, населення країни, не знають застережень пращурів православної віри. Ажде саме "чіпізація" людей веде саме до Апокаліпсису. Шкода, що нікого це НЕ ОБХОДИТЬ. І навіть більше - про це ніхто не хоче нічого знати!

Гостя:

Мене як маму хвилює обгрунтування безпечності сканування сітківки ока у новонароджених та малолітніх дітей, а також розміщення на чіпі значного об"єму інформації, яка не є необхідною вся для всіх в одному місці. Вважаю, що поряд з біометричними паспортами та документами, які ідентифікують особу, у нашій країні повинні бути і звичні зразки для тих, хто не збирається покидати країну, але слід передбачити змогу виготовити собі біометричний паспорт при потребі.

Вадим:

Шановні українці, скоро нам накажуть вставити чіп під шкіру, або ще кудись. Вам подобається? Думайте що робите.

Харківську владу вже півмісяця не критикують. Нема кому

Олег:

Скоро в Украине не будет никакой демократии. Эти уроды делают все, чтобы Тимошенко не участвовала в выборах, а Европа молчит.

Александр:

Вы разберитесь для начала, что случилось с каналами в Харькове, а потом пишите односторонние статьи! Владельцы каналов между собой разобраться не могут, а виноваты, конечно, власти! Будьте хоть вы объективны!

"Цього місяця зароблю на одне вікно, наступного – ще на одне…"

Пилип Ротенфельд:

Раз в Украине она никому не нужна, то теперь у нее есть такой выход. Когда сын подрастет, забрать его к себе в Германию. Пусть зарабатывает и содержит мать, как она содержала его несовершеннолетнего. Конечно, хорошо, когда мать и жена присылает деньги из-за границы. Но если посмотреть со стороны самой женщины, то есть уборщицы, можно было бы посылать меньше денег домой и больше вкладывать "в себя". Если она 9 лет отсылала домой в Украину деньги, то можно было бы уже, скажем, после 3-х лет работы за границей попытаться откладывать заработанные средства у себя, смотришь - так и в Германии купила бы себе жилье...

Судові війни за автомобілі: «принципові» іноземці проти «принципових» українських митників

Світлана:

Такої мафіозної, корумпованої та дебільної організації як Львівська таможня, нема більше ніде у світі! І поки їх не пересадять ВСІХ до одного, порядку не буде!

ЄС готується відкорковувати шампанське: переговори з Україною майже завершені

Volodya:

Нарешті тверезий глуд перемагає. Україна невід'ємна частина Европи, - ми повертаємось додому. Хай спершу тільки економічно, але завжди є надія, бо й капля камінь точе. Хоча простий українець швидше за все ще довго не відчує усіх плюсів, але навіть дихати й то вже легше.

Через Грецію Анґелі Меркель загрожує «холодний душ» у Бундестазі

Віталій:

Гадаю, у Греції такі самі проблеми, як і в України. Шлях їх вирішення один - нова індустріалізація та побудова інноваційної економіки. Все решту ми вже проходили, і воно не дає ніяких результатів... Тобто, проста концентрація капіталу вже не може взагалі нічого вирішити в принципі. Так і у нас в Україні: ціла купа банків та фірм, а толку - ноль.

Венеціанська комісія сумнівається у легітимності української влади

Віктор Борківський:

Політбюро ЦК ВКП(б) нам замінила Венеціанська комісія. Але як у Конституції СРСР 1936 року не було жодного слова про Політбюро та про його повноваження у встановлені виборчої системи, яка уже чітко виписана у самій Конституції, так і у Конституції України немає жодного слова про якусь Венеціанську комісію та її повноваження у встановленні в Україні виборчої системи, яка уже виписана у Конституції як мажоритарна система виборів. Вивчіть Конституцію України. Що ж до закону про вибори, то це ніщо інше, як виписування технічної сторони з проведення мажоритарних виборів. Якщо Венеціанська комісія є юридичною особою - то я подам на неї у Європейський Суд з прав людини за обмеження нею моїх пасивних виборчих прав. Прошу Венеціанську комісію не пхати туди носа, куди сунути її народ не просить. Народ, який за Конституцією України, є єдиним джерелом влади і лише він, народ, вправі змінювати мажоритарну систему виборів на будь-яку іншу систему, і то – тільки на всеукраїнському референдумі. До речі, оцю саму Конституцію, як найдемократичнішу, одобрила у 1996 році Венеціанська комісія і саме через мажоритарну систему виборів. Тоді у нас не було можновладців з лантухами грошви, щоб купувати «одобрямс» членів комісії.

Cпершу вбили людей, потім і пам’ять про них

Любов Смолянська:

Недавно прочитала книгу Юрія Канигіна "Роковой ХХ век". Ось що він пише: "Только во Второй мировой войне погибли 29 миллионов славян (а покалеченных в 2-3 раза больше), 10 млн. немцев, 6 млн. евреев. А всего погибших в войне свыше 50 миллионов. Кроме того, 18 млн. славян погибли от голода (из них 12 млн. украинцев). Перед войной в Украине жил 41 млн. человек, после войны осталось 26 млн. Считается, что из всех наций больше всего в ХХ веке пострадали украинцы, на втором месте - евреи, на третьем - белорусы и поляки, на четвертом - русские, на пятом - немцы". Це пише росіянин. Справа в тому, що про знищення євреїв у ВВвійні було багато написано в історичних матеріалах в бувшому Радянському Союзі відразу після війни. Про це всі знали, це вивчали у школах з підручників історії. Звичайно ж, тоді ще не було згадано про Голокост, який значно пізніше почали називати в ЗМІ. А от про Голодомор замовчували, і про цей геноцид українського народу, який на десятиліття відбувався раніше, в ЗМІ було свого роду табу. Вперше в Україні написали про Голодомор Ірина Коваленко і Володимир Маняк в 1987 році, які незадовго й загинули при невідомих обставинах. Якби ширше висвітлювали в історії про Голодомор, то й Голокосту не було б.

Дякуємо всім, хто пише на адресу ukraine@dw-world.de! Ми намагаємося бути майданчиком для вільного обміну думками та прагнемо подавати такий огляд дописів, який найбільш повною мірою відображає спектр думок. Deutsche Welle залишає за собою право оприлюднювати коментарі мовами оригіналу, але й скорочувати й редагувати листи. Ми не цензуруємо дописи, але й не публікуємо пошту образливого чи екстремістського змісту. Редакція може не поділяти думки окремих авторів і не несе відповідальності за факти, викладені у листах та відгуках читачів.