Світ хоче знати, наскільки безпечним став Чорнобиль
6 вересня 2010 р.Організовують конференцію «Двадцять п`ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього» спільно уряди України, Росії та Білорусії. Також ініціаторами конференції виступили Єврокомісія, МАГАТЕ, ООН, Рада Європи, Німецьке товариство технічної та ядерної безпеки та Французький інститут радіаційного захисту та ядерної безпеки. Міжнародні організації хочуть обговорити в Києві наслідки радіаційних аварій для здоров’я людей і довкілля та можливості співпраці урядів для уникнення ядерних ризиків.
Головними темами дискусій стануть питання зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації, зведення нового безпечного саркофагу над об’єктом «Укриття» і стратегія поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Говоритимуть на міжнародній конференції і про соціальне та економічне відродження територій, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Відродження територій
Незалежний експерт з питань охорони навколишнього середовища Улян Білоткач, який брав участь у розробці для Євросоюзу звіту про соціально-екологічний розвиток чорнобильських територій, каже, що регіони неподалік зони відчуження вже цілком безпечні і мають неабиякий економічний потенціал.
За словами експерта, на території підвищеного радіаційного контролю нині «гуляє» багато землі, де можна вирощувати ріпак. Рослина виводить забруднення з ґрунту і може бути використана для виробництва біопалива. На покинутих пасовищах та у лісах нині цілком реально відродити тваринництво та лісове господарство. Також тамтешні поклади глини можуть зацікавити потенційних інвесторів.
Треба долати стереотипи
Утім, для цього необхідна широка інформаційна кампанія про безпечність цих регіонів, аби здолати стереотипи у суспільстві щодо Чорнобиля. «Поки нічого такого не проводиться. Треба виносити інформацію для залучення інвесторів. Бо недалеко Київ і можна знайти ринки збуту. Також інвесторам необхідні якісь пільги», - констатує Улян Білоткач. Міжнародна конференція по Чорнобилю пройде в Україні у квітні 2011 року.
Автор: Лілія Гришко
Редактор: Христина Ніколайчук