Саміт ЄС: знову без конкретики?

Це буде ще один саміт глав держав та урядів ЄС без чітких рішень, зауважують оглядачі. Адже доля Лісабонської угоди, що має стати основоположним договором ЄС і передбачає низку реформ для більшої дієздатності спільноти, досі висить у повітрі. Багато хто сподівався, що Конституційний суд Чехії встигне з винесенням свого вердикту щодо цієї угоди ще до початку саміту і таким чином не залишить жодних аргументів президентові країни Вацлаву Клаусу не підписати ратифікацію документу.

Утім, суд відтермінував винесення свого рішення до 3 листопада. Тому багато моментів усе ще залишаються під питанням, каже міністр з питань Європи головуючої нині в ЄС Швеції Сесилія Малмстрьом: «Ми ще не готові. Спочатку своє рішення має винести чеський Конституційний суд. Потім ми мусимо говорити з паном Клаусом та чеським урядом, аби знайти спільне рішення. Але це має бути таке рішення, на яке можуть пристати інші 26 членів спільноти».

Посад нема, а кадрові дебати вже ведуться

Допоки немає підпису Вацлава Клауса під Лісабонською угодою, глави держав та урядів ЄС не можуть ухвалювати жодних рішень, передбачених цим документом. Зокрема щодо обрання президента Євросоюзу терміном на два з половиною роки, а також міністра закордонних справ ЄС. Утім, потенційних кандидатів на ці посади обговорюють на повну потужність. Найімовірнішими претендентами на посаду президента ЄС вважаються колишній британський прем’єр Тоні Блер та керівник єврогрупи і прем’єр Люксембургу Жан-Клод Юнкер.

Утім, ці кандидатури влаштовують далеко не всіх. Приміром, європейські соціал-демократи виступають проти Блера, мотивуючи це тим, що майбутній президент ЄС повинен походити з країни, яка цілковито підтримує політику спільноти, в тому числі в питаннях єдиної валюти та вільного пересування в межах шенгенського простору, а Великобританія до таких не належить. Дипломати в кулуарах подейкують, що в листопаді доведеться скликати спеціальний «кадровий» саміт ЄС.

Ледь не забули про захист клімату

Ще однією темою зустрічі стане кліматична політика. Критики Євросоюзу дорікають, що спільнота, яка застрягла у своїх бюрократичних пастках, занадто мало уваги приділяє питанням захисту клімату. Мовляв, буквально за кілька тижнів до початку міжнародної конференції ООН з питань клімату в Копенгагені лідери ЄС так і не вирішили, як допомогти бідним країнам у цій сфері.

Як зауважив міністр фінансів головуючої нині в ЄС Швеції Андерс Борґ: «Звісно, розчаровує те, що ми досі не змогли домовитися щодо фінансування захисту клімату. Адже Європа традиційно відіграє роль лідера в цих питаннях. Тому надзвичайно важливо, щоб ми найближчими днями досягли прогресу в цих питаннях».

Автори: Крістоф Газзельбах / Христина Ніколайчук

Редактор: Наталя Неділько