Російські історики в Чехії: "А в нас патріотична істерія..."

У Празі члени делегації ознайомили представників міністерства закордонних справ і членів парламенту з численними фактами фальшування російської історії й ліквідації багатьох закладів та установ, чия діяльність пов’язана з вивченням недавнього російського минулого.

Під час зустрічі з головою міжнародного парламентського Комітету Карлом Шварценберґом росіяни наголосили, що сталінізація набрала в них розгону після анексії Кремлем українського Криму, а надто після подій на сході України. "В Росії, - сказав історик Роберт Латипов, - запанувала патріотична істерія, наслідком якої з’явилося бажання мати виключно героїчну історію".

Символи сталінської епохи повертаються

Колеги Латипова розповідали чеським дипломатам і парламентарям, а пізніше і науковцям Інституту з вивчення тоталітарних режимів, про повернення символів сталінської епохи, з допомогою яких із свідомості пересічного росіянина витискуються такі поняття, як людські права й демократія.

"Очікуємо, - повідомив правозахисник Микита Ломакін, - що буде втілено волю Путіна і Волгоград знову стане Сталінградом, а російські школярі вивчатимуть історію за єдиним підручником, авторство якого належатиме знов-таки Путіну".

Від Миколи Сорокіна чехи довідалися, що костромський Центр підтримки громадських ініціатив уже майже рік не діє на підставі путінського закону, який забороняє недержавним організація брати кошти в чужинців. "Будь-який активіст такої організації, - уточнює Сорокін, - автоматично вважається за іноземного агента й позбавляється права на будь-яку політичну активність". А тим часом, додає він, президентська програма вшанування пам’яті жертв політичних репресій існує лише на папері, і славетне товариство "Меморіал" пряде, як то кажуть, на тонку.

Росія перетворюється на зону "36"?

У наукових працівників Інституту з вивчення тоталітарних режимів особливе обурення викликала вістка про те, що єдиний в Росії музей історії сталінсько-брежнєвських концентраційних таборів "Пєрмь-36" опинився на межі знищення. "Про людське око він іще існує, - зазначив у розмові з DW речник Інституту Павел Риячек, - але без державного фінансування і практично без наукового персоналу, який максимально скорочено".

Вельми характерно, провадить він далі, що в музеї, який знаходиться на території колишньої політичної зони, залишилися на стендах малоцікаві фотографії, але зникли списки тисяч політв’язнів, яких в зону "36" заганяла та система, яку, за його словами, нині відроджує пан Путін.

А з чого чеські дослідники тоталітаризму переймаються долею музею в далекій Пермській губернії? Бо це вони два роки тому, коли музей почав "заважати" російським можновладцям, звернулися з листом до пермського губернатора, в якому вимагали припинити політичне переслідування музею політичних в’язнів. "Допомагали російським колегам і допомагатимемо, - запевнив DW Павел Риячек, - але найголовніше, щоб їх почули високі чеські політики, які, відвідуючи Москву, далеко не завжди пам’ятають за людські права".