СБУ - боротьба чи "гра" з терористами?

Кінець 2015 року видався дуже "врожайним" для Служби безпеки України (СБУ). Спецоперація у Красногорівці, рейд у Авдіївці: і там, і там - до сотні затриманих. Перехоплені контрабандні товари, виявлені схованки зі зброєю. Силовики щотижня доповідали про свою роботу і досягнення.

За період з березня 2014-го до середини грудня 2015-го року СБУ відкрила близько 1300 кримінальних проваджень за статтею Кримінального кодексу "Терористичний акт", майже дві тисячі - за статтею "Створення терористичної групи чи терористичної організації", близько 250 - "Фінансування тероризму". Крім того, як повідомляється далі у відповіді відомства на запит DW, понад тисячу проваджень розслідувалися чи досі розслідуються за статтями про тяжкі злочини проти основ національної безпеки України, до яких належать зазіхання на територіальну цілісність, спроба повалення конституційного ладу, державна зрада та інші.

Згідно з даними силовиків, понад двом тисячам особам повідомлено про підозру, 1200 - заарештовано. В СБУ стверджують, що 226 осіб "визнано винними у вчинені злочинів проти держави й народу України, і їх засуджено до різних строків ув'язнення".

"Мертві душі"?

Проте з'ясувати, як, де і коли відбувались усі ці суди, так і не вдалось. У Державній судовій адміністрації (ДСА) України на запит DW щодо статистики розгляду справ та винесених вироків за зазначеними статтями відповіли цифрами за весь 2014-ий та перше півріччя 2015 року. Але навіть ця статистика кидає тінь сумніву на дані СБУ. За інформацією ДСА, за злочини проти основ національної безпеки та в сфері тероризму в цілому за зазначений період часу було засуджено 93 особи, двох - виправдано. Тобто виходить, що решта - понад сто вироків - були винесені лише за другу половину 2015 року?

DW також проаналізувала дані державного реєстру судових рішень, у якому мають бути опубліковані усі судові рішення, зокрема і вироки в кримінальних справах. За 2015 рік вдалось знайти один вирок, яким одна особа була засуджена за пособництво у вчиненні терористичного акту. Можливо, інші справи були закриті? Але тоді чому, якщо процес над двома російськими військовими ГРУ - Олександром Александровим та Євгеном Єрофеєвим - відбувається публічно?

Без парламентського контролю

Відповіді на ці запитання не знають навіть у комітеті Верховної Ради, який опікується діяльністю правоохоронних органів. "Зараз до нас ніхто не приходить доповідати з СБУ. Нас ігнорують", - каже в розмові з DW заступник голови комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВР Віталій Купрій, один з лідерів партії УКРОП. Народний депутат вважає, що наведені цифри силовиків завищені, й не вірить, що всі затримані є терористами. На думку Купрія, часто звинувачення у вчиненні цього злочину спецслужби висувають добровольцям, а публічні суди не влаштовують, щоб уникнути промов затриманих.

Великі сумніви щодо кількості та справжності спійманих силовиками терористів має і екс-голова зовнішньої розвідки Микола Маломуж. "Часто затримують людей, які просто мають інші погляди. І одразу з'ясовується, що вони мали намір щось підірвати і завербувати громадян України до російських спецслужб. Це часто надумане і нереальне", - розповідає DW генерал Маломуж. Серед останніх епізодів генерал згадує вибухи у Харкові, після яких СБУ дуже швидко звітувала про затримання організаторів і виконавців теракту. Але відкритого процесу над ними так ніхто й не дочекався. І не відомо, чи був вирок суду.

Всіх впускати, нікого не випускати

Критикують СБУ і за дві нещодавні гучні операції на Донбасі - рейди в Красногорівці та Авдіївці. В обох містах було затримано до ста людей, щоправда, згодом більшість звільнили. На відео з Красногорівки, яке поширила СБУ, видно, як спецпризначенці патрулюють містом, перевіряють документи мешканців. А в кінці ролику - прямо на ринку затримують двох чоловіків у цивільному. Їхні обличчя на камеру не показують.

Натомість під час синхронного обшуку кишень затриманих бійці знаходять однаковий набір зброї - гранати і пістолети. Тобто терористи, знаючи про присутність у місті 600 спецпризначенців, гуляють по ринку удвох, з повним комплектом зброї. Ба більше: у жодному з прес-релізів, навіть на сайті СБУ, про це затримання - ані слова. Хоча зазвичай прес-служба СБУ розписує в деталях вилучення будь-якої зброї у затриманих.

Маломуж вважає такі дії некомпетентними. За його словами, справжні професіонали мали б провести рейди за конкретними адресами, конкретними підозрюваними, а не організовувати зачистку всього міста, від дверей до дверей. На його думку, затримані люди могли бути підставними особами або спецпризначенцями в цивільному. Без цього епізоду відеозвіт про рейд був би не настільки вражаючим, підсумовує генерал.

У СБУ відхрещуються

У СБУ від закидів відхрещуються. Щодо Красногорівки там пояснюють, що ситуація в місті була непроста й без рейду не могли обійтись. А високу статистику затримань пояснюють тим, що під статтю про тероризм підпадають не лише бойовики, а й цивільні, які були співучасниками. Окрім того, за словами радника голови СБУ Юрія Тандита, часто злочинці, а особливо кадрові російські військові, до суду ніколи не доходять, адже їх обмінюють за мінськими домовленостями на українських полонених. Зокрема, за його словами, так сталось, коли десятьох десантників костромської дивізії, які начебто в серпні 2014 року заблукали в Україні, обміняли на 160 українських полонених.

Окрім інформації про затримання терористів, СБУ також часто доповідає й про знайдені схованки зброї або чергову партію затриманої контрабанди. Проте речові докази в спецслужбі рідко демонструють громадськості. Яким чином, за таких обставин це відбулося та як визничати, чи це справді досягнення силовиків, чи гра?

За словами Юрія Тандита, вилучені в злочинців контрабандні товари та зброя зберігаються і ретельно охороняються у "спецмісцях" до початку судового процесу. "Навіть ми, бідна держава, не спокушаємось і не використовуємо речові докази для свого життя, - пояснює радник голови СБУ Тандит. - Наприклад, у двох затриманих російських військових вилучили суперкласну зброю. Зрозуміло, що будь-яка спецслужба хотіла б заволодіти нею. Але ми її зберігаємо для часу суду".

Натомість парламентар Віталій Купрій з парламентського комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності "спецмісцями" називає кишені самих силовиків. На його думку, СБУ знає про всі контрабандні потоки і "кришує" їх. "Я був на прийомі у (голови СБУ Василя - Ред.) Грицака й казав, що є правозахисна організація, що ми готові підключитися і допомагати у боротьбі з контрабандними перевезеннями до зони АТО. Це було сприйнято одразу в штики. У них є бажання сидіти на цій контрабанді й далі", - припускає Купрій.

Довіряй, не перевіряй

Зараз українці можуть лише вірити на слово силовикам. Жодної інституції, яка б моніторила їхню діяльність, перевіряла б точність інформації, контролювала б їхню роботу - немає. Так, за словами колишнього заступника голови СБУ Олександра Скіпальського, у демократичних країнах існує система контролю таких відомств. Це дозволяє врівноважити роботу закритого органу. "Наші всі спецслужби неконтрольовані відповідними державними органами. А те, що створюються так звані громадські ради при СБУ, це все, безумовно, щоб просто пустити пилюку в очі", - вважає Скіпальський та каже, що чекає, коли СБУ нарешті стане до ліквідації більш серйозного контигенту, "агентів впливу з Росії, які є у владних інституціях".

"Це їм не по зубах", - коротко резюмує екс-керівник контррозвідки Миколи Маломуж. На його думку, саме тому, що силовики не можуть виявити шпигунів у центрі та боротися з великою "рибиною", вони намагаються отримати прихильність суспільства іншим шляхом. "Треба ж постійно показувати результати роботи. Перед керівництвом країни і перед суспільством. Показати, що ось ми працюємо, виявляємо, тому підтримайте нас", - каже Маломуж.

З обвинуваченнями у показушності самі силовики категорично не згодні. Це все в минулому, запевняє радник голови СБУ. "Коли почалася війна на сході, слава Богу, люди від цього симптому очистилися, - говорить Юрій Тандит. - Нам немає сенсу організовувати показухи. Вже все, треба припиняти робити це".