Права людини

Бідність, залежні суди, катування за ґратами, жорстоке поводження міліції, політичні переслідування, дискримінація представників сексуальних меншин. Саме про ці найтиповіші проблеми збираються говорити правозахисники на слуханнях у Верховній Раді з питань дотримання прав людини, запланованих на середу, 12 червня.

Голова правління Української Гельсінської спілки Євген Захаров не пригадує, аби за останні більш ніж десять років у сесійній залі Верховній Раді була широка дискусія про дотримання прав людини. "Було комітетське обговорення проблем, але не в сесійній залі. Парламентські слухання про права людини були останній раз десь у 2001 році", - каже він, нарікаючи, що представники влади в Україні не цікавляться цими проблемами. А їх, за словами правозахисника, накопичилося чимало. Великих сподівань на слухання у Верховній Раді Євген Захаров не покладає, але вважає це можливістю для правозахисників використати парламентську трибуну для того, щоб бути почутими. 

Бідність людей – вирок владі

Політичні в’язні стали звичним явищем в Україні, а влада і не збирається прислухатися до своїх політичних опонентів, каже він. Суди залишаються повністю залежними і виносять замовні рішення, ігноруючи права людей на справедливе судочинство, наголошує правозахисник.

Окрім цього, продовжується жорстка політика щодо бізнесу, внаслідок чого підприємці "закриваються" і немає з кого збирати податки та з чого виплачувати соціальні зобов’язання, в країні посилюється нерівність між бідними та багатими. "Це парадокс – в Україні бідними є люди, які працюють. Я думаю, саме цей факт буде вироком українській владі", - сказав Захаров в інтерв’ю Deutsche Welle.

Тортури за ґратами

Натомість в міжнародній правозахисній організації Amnesty International відзначають збільшення випадків катувань людей в українських СІЗО та в’язницях і безкарність правоохоронців, які знущаються над людьми. Міжнародні правозахисники занепокоєні відсутністю незалежного органу, який би неупереджено розслідував факти тортур над людьми, вчинених міліціонерами. "Українська влада зобов’язалася створити Державне бюро розслідувань. Однак тепер представники влади зауважують, що воно з’явиться протягом найближчих п’яти років. Але п’ять років це забагато, аби українці терпіли тортури", - сказав в інтерв'ю Deutsche Welle представник Amnesty International Богдан Овчарук.

Також він звертає увагу на випадки порушення в Україні прав біженців, яких українська влада висилала з країни незважаючи на те, що на батьківщині вони зазнавали переслідувань. Amnesty International також вказує Україні на дискримінацію прав представників сексуальних меншин та ухвалення "гомофобних законів". Про все це представник Amnesty International збирається заявити на парламентських слуханнях.

Чи дослухається влада?

Правозахисники наголошують, що регулярно у своїх звітах фіксують погіршення ситуації з правами людини, втім, до них в Україні мало хто прислухається. Хоча певні поступки є, зазначив Євген Захаров. Зокрема, за його словами, почав діяти новий КПК, почала надаватися безкоштовна правова допомога, а правозахисникам тепер можна здійснювати незалежні відвідування місць позбавлення волі. "Це ложка меду в бочці дьогтю. Але ж дьогтю ще так багато", - каже голова правління Української Гельсінської спілки. При цьому ситуація у галузі прав людини в Україні змінюється досить повільно, на зміни доводиться чекати від п’яти до десяти років, зауважує Захаров. На його переконання, всі позитивні зрушення відбуваються лише тоді, коли вони не зачіпають інтереси чинної влади.