Подорожчання продуктів харчування - за якість треба платити

Оглядачі намагаються проаналізувати сучасні тенденції розвитку американської економіки та пишуть про їхній вплив на Європу; крім того, газети коментують „Зелений тиждень“ - найбільший у світі ярмарок аграрної продукції, який зараз відбувається в Берліні. Так, газета Berliner Zeitung зауважує:

Серед багатьох берлінців та гостей німецької столиці „Зелений тиждень“ користується іміджем ярмарку, де можна добре поїсти. Він цілком нагадує народне гуляння в закритому приміщенні. Але сьогодні ця подія має значно більше значення. Адже йдеться не тільки про те, щоб випити й закусити, але також про м’ясо клонованих тварин, продукти харчування, які виготовляються з використанням генних технологій, про біологічно чисте сільське господарство. Але передусім також про те, скільки німці готові в майбутньому платити за своє харчування. Галузевий міністр Горст Зеегофер абсолютно правий, коли вимагає підняти ціни на харчі. Той, хто в майбутньому хоче менше скандалів на кшталт тих, що розгорілися в зв’язку з продажем зіпсованого м’яса, і натомість мати більше якісних харчових продуктів, повинен бути готовим у майбутньому і більше за них платити. Економити слід на чомусь іншому, але не на їжі, - читаємо в газеті Berliner Zeitung.

Інша німецька газета – Bild – теж вважає, що подальшого підвищення цін на продукти харчування не минути. Тут, на думку видання, має діяти держава. Газета, зокрема, пише:

Знову погані новини для споживачів: цього року ціни на продукти харчування в магазинах у черговий раз зростуть. Очікується, що подорожчання буде навіть потужнішим, ніж 2007-го! І це при тому, що наше життя й без того вже досить дороге: нафта, електрика, газ, харчові продукти – за багато речей ми вже сьогодні платимо як ніколи багато. (…) Держава має вдатися до таких заходів, які б допомогли зменшити додаткове навантаження на громадян. Треба зробити так, аби в гаманцях людей стало більше грошей. В умовах ринкової економіки досягти такого ефекту можна тільки за допомогою зниження рівня податків і соціальних відрахувань. Замість того, щоб розмірковувати над тим, куди можна ще витратити гроші з державної скарбниці, уряд мав би краще робити те, що для мільйонів вже є буденною справою: заощаджувати і водночас знижувати рівень податків. Тоді прогулянка по магазинах знову приноситиме задоволення, - коментує газета Bild.

І ще одна цитата з німецької преси. Газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG пише про багатомільярдну програму державної допомоги економіці, санкціоновану керівництвом США. Американський президент Джордж Буш запропонував зменшити податковий тиск на громадян та підприємства, щоб згладити наслідки фінансової кризи. В статті під заголовком „Америка в паніці“ видання, зокрема, зазначає:

На папері така антикризова економічна політика виглядає дуже логічно. Згідно з правилами, гроші закачуються в обіг, коли кон’юнктура охолоджується, та поступово знову збираються, коли економіка демонструє ознаки процвітання. Щоправда, поки жодному уряду не вдалося в періоди буму виявляти бережливість та накопичувати профіцити, котрі б потім допомагали пережити погані часи. В скрутні часи існує звичка жити за рахунок фінансових ін’єкцій, через що насправді ніхто ніколи не заощаджує - гроші-то є. Старші покоління пам’ятають, що програми пожвавлення кон’юнктури в сімдесятих роках мали обмежений успіх,- висловлює свій скепсис газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.

Іншої думку дотримується французька газета Libération:

Під час американської кризи нерухомості європейські експерти явно недооцінили абсурдність кредитної системи без жодних регулювань. Банки, котрі заради прибутку продали ризиковані кредити іншим підприємствам, тепер самі не можуть оцінити власну кредитоспроможність. Нині мильна бульбашка нерухомості лопнула, рівень споживання зменшується, а період зростання переривається. Існує серйозна загроза, що завершення терміну повноважень президента Буша може ознаменувати інфляція. І тоді спрацює принцип доміно: якщо найголовніша економічна держава хворіє, інші починають кашляти. В економіці як будь-де – коли фундамент ненадійний, будинок може швидко розвалитися, - підкреслює французька Libération.

Огляд преси підготували Захар Бутирський і Володимир Медяний