Опозиція пророкує осінні вибори, політологи скептичні

Прогноз щодо "дуже серйозних подій у серпні – вересні", спровокованих судовим процесом проти екс-прем’єра Юлії Тимошенко, висловили соратники очільниці "Батьківщини". На думку прем’єра опозиційного уряду, народного депутата Сергія Соболєва, цієї осені можуть відбутися навіть парламентські вибори – "якщо це буде єдиним шляхом уникнути серйозних протистоянь", заявив він днями в пресі.

Революційні прогнози дає і сама Тимошенко. Зокрема, в інтерв’ю одному з центральних британських видань, яке вона дала вже перебуваючи під арештом, екс-прем’єр зазначила: "Я вважаю, що цінності "Помаранчевої революції" так само актуальні сьогодні, якими вони були в грудні 2004 року. Рано чи пізно пригноблені люди цієї нації повстануть".

"Непомаранчеві" настрої

Утім, схожість потенційних протестів до тих, що відбулися в Україні наприкінці 2004 року, заперечує політолог, очільник центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Він упевнений, що тоді "люди хотіли змін і прагнули зробити свій внесок у ці зміни" - сьогодні ж люди, за словами політолога, опозиції не довіряють, як і владі. "Виявляється, що близько половини громадян вербально готові вийти сьогодні на вулицю, проте всього лише менше 10% - з політичних причин",- каже він.

Фесенко упевнений, що ключовим фактором зростання протестних настроїв у суспільстві може стати не арешт чи потенційне ув’язнення Юлії Тимошенко, а погіршення соціально-економічної ситуації на тлі ймовірної нової хвилі світової фінансової кризи.

Неспроможна опозиція

Що ж до виборів, то вони також навряд чи відбудуться цієї осені, впевнений Фесенко. "Політично вибори можливі лише у випадку масштабної політичної кризи",- каже він і висловлює сумніви щодо її реалістичності. Доказом стабільності нинішнього складу Верховної Ради політолог називає намагання опозиції скликати позачергове засідання парламенту, для якого необхідно зібрати підписи 150 народних депутатів. "Вони й цього не змогли зробити, що каже про те, що цих людей вони реально не мають",- зазначає політолог.

Не так скептично прогнози опозиції щодо ймовірних протестів оцінює директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран. Він упевнений у тому, що протестні настрої в суспільстві справді дуже високі – "сектор невдоволених в Україні є вищим 50%", каже він. Та для того, аби ці настрої вилилися у дії, потрібна низка передумов, каже Таран. Зокрема, на думку політолога, для цього мають бути близькими легітимні вибори, існувати підтримка міжнародної спільноти та наявна чітка якісна альтернатива чинній владі. Та якщо перші два фактори близькі до виконання, то третій – під питанням, каже політолог: "Нашу владу тримає відсутність альтернативи".

Саме тому ймовірність протестів, на думку Тарана, залежить від того, чи вдасться опозиції довести, "що вони є іншими". Утім, навіть за наявності осінніх акцій протесту до дострокових виборів до парламенту це призведе навряд чи, каже він.

А лідер хто?

Відкритим залишається і питання лідерів потенційного руху опору. Політологи в своїх прогнозах неоднозначні. На думку Фесенка, опозиційними акціями керуватиме спільний орган кількох політичних сил. Мовляв, усі об’єднання опозиційних партій є тактичними через розуміння кожною з них своєї конкурентної позиції щодо іншої, каже він.

Натомість Сергій Таран упевнений у тому, що "якщо Тимошенко за рішенням суду опиниться за гратами, вона сама себе фактично зробить лідером". Тоді всі інші політики, мовляв, перебуватимуть за її спиною. "Утім, кожен з них вважатиме себе самодостатнім лідером",- каже він. А серед таких, за словами політолога, можуть опинитися Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Анатолій Гриценко, Олег Тягнибок та інші.

Автор: Данило Білик
Редактор: Захар Бутирський