Майбутнє довкілля залежить від аграрного ринку

Твердження про те, що боротьба з голодом у світі залежить найперше від організації процесу світової торгівлі, нині здається аксіомою. Утім, визнано її було відносно пізно: лише у 1996 році під час саміту ООН з питань боротьби з голодом у Римі було офіційно погоджено – торгівля є ключовим елементом для достатнього забезпечення продовольством у світі.

У той час йшлося передусім про лібералізацію ринків. Промислові країни повинні були припинити дотації, а також усунути численні торговельні обмеження, мито та податки на ввіз та вивіз продуктів, аби забезпечити встановлення відкритої і справедливої конкуренції. Почасти ці плани так і залишилися планами. Промислові країни продовжують захищати свої аграрні господарства, і лише деякі галузі на світовому ринку лібералізували, зумовивши низку нових проблем.

Нелегкий вибір

Селяни тепер не мають жодних засобів протидії ціновим коливанням, пояснює уповноважений Комісії з прав людини ООН Олів’є де Шуттер: «Дрібні селяни у країнах, що розвиваються, не мають вибору. Вони або маргіналізовані та бідні, або ж стають частиною всесвітнього товарного ланцюга». Це означає, вони можуть вирощувати певні культури, які користуються попитом на світовому ринку, чи виробляти продукцію виключно для власних потреб.

Таким чином стимулюється вирощування не тих культур, які необхідні для населення і які дають найкращі врожаї на ґрунті, а тих, що найкраще продаються. Часто це ще й продукти, які потребують особливих умов, наприклад, багато вологи. Штучне зрошування, так само як і вирубка лісів під нові поля, призводить зрештою до кліматичних проблем. А їхні наслідки найгостріше відчувають на собі знову ж таки ті, хто й без того страждає від несправедливих умов торгівлі та зростання цін на продукти харчування.

Співпраця – ключ до успіху

2009 року спроби вирішити ці проблеми – на Світовому кліматичному саміті у Копенгагені та під час Доського раунду країн СОТ – зазнали поразки. Утім, є і позитивний момент, вважає де Шуттер: «Цікаво спостерігати, як нині різні системи ставлять під питання і намагаються брати до уваги інші цінності. Так, СОТ більше не може ігнорувати те, що лібералізація ринку має наслідки для зміни клімату та прав людини. А екополітики не можуть не враховувати, що їхні рішення також впливають на продовольче забезпечення і права людей».

На думку Олів’є де Шуттера, усім сторонам необхідно інтенсивніше співпрацювати та більше цікавитися позиціями інших: «Потрібно добитися, щоб торгівля працювала не всупереч інтересам розвитку, а також подбати про те, щоб дрібні селяни у країнах, що розвиваються, які становлять більшість голодуючих, отримали альтернативу глобальним товарним ланцюгам і могли досягти добробуту, продаючи свої продукти на місцевих та регіональних ринках». Експерт переконаний: вирішення проблем аграрного ринку стане значним кроком до вирішення проблем зміни клімату.

Автори: Матіас Белінґер, Тетяна Бондаренко

Редактор: Євген Тейзе