Литва – нова ціль мігрантів зі Сходу

Литовський центр тимчасового утримання мігрантів розташовано в містечку Пабраде, лише в годинній відстані від столиці Вільнюса. Офіційна назва - Центр реєстрації іноземних громадян. Будівля Центру розташована на старій військовій базі, де одна споруда віддана мігрантам, які очікують депортації, а друга тим, чиї справи ще розглядають власті. Саме тут, у другій споруді, люди ще не втрачають надії на те, що саме Литва стане для них новою батьківщиною. Серед прохачів притулку є й чимало таких, які вже раз отримували закордонне громадянство, але тепер хочуть позбутися його на користь литовського, як, наприклад, цей уродженець Грузії. "Ми залишили Росію, оскільки відчули переслідування з боку влади. І не тільки центральної, але й регіональної - у Тульській області, де ми раніше жили", - розповідає чоловік. За словами прохача притулку, останнім часом вести бізнес у Росії стало просто нестерпним. "Люди з російського МВС мене викрали і вимагали величезного викупу від моєї дружини - півмільйона рублів. Ми заплатили його, але жити там було вже небезпечно, особливо для моїх дітей. Тому ми вирішили емігрувати й обрали Литву, оскільки вона є найближчою країною Євросоюзу", - каже він.

Європейський магніт

Після вступу до ЄС 2004-го року Литва як магніт тягне до себе мігрантів зі Сходу, головним чином із сусідньої Росії. Щороку звідти прибуває до 450 прохачів притулку, більшість з яких, однак, змушені вирушати назад. Але сім'я з Тульської області сподівається, що вони не повторять долю більшості. "Гадаю, що місцеві імміграційні посадовці зроблять все, аби захистити мене й мою родину. Якщо ж ні - ми подамо петицію до європейських судів з тим, щоби залишитися у Литві. У нас жодного іншого вибору немає. Я ніколи не повернуся до Росії", - наголошує він.

Антимігрантські настрої на тлі безробіття

Литовські закони не дозволяють шукачам притулку працювати під час розгляду справи. Втім, вони вільні в пересуванні й можуть залишатися й повертатися до центру будь-якої миті. Саме тому чимало мігрантів вийшли й ніколи не повернулися, вочевидь, залишившись у Литві на нелегальному становищі. Для тих, хто лишається в Центрі створенні всі умови: заняття спортом, курси литовської мови, добре харчування і навіть окремі кімнати для чоловіків і жінок з мусульманських країн.

Разом зі збільшенням міграційного потоку литовські соціологи фіксують і зростання антимігрантських настроїв у литовському суспільстві. Все це на тлі не найкращої ситуації в економіці та 15-процентного рівня безробіття.

Автор: Карен Персі, Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний