Карл-Ґеорґ Вельманн: Україні потрібен свій "план Маршалла"

Карл-Ґеорґ Вельманн - член зовнішньополітичного комітету Бундестагу, очолює німецько-українську групу парламентарів. Він частий гість у Києві, має чимало контактів у політичних, громадських і ділових колах України, має прямий вихід і на представників уряду, і на деяких олігархів. В інтерв'ю DW Вельманн хоч і дипломатично, але все ж досить критично оцінив реформаторські зусилля київської влади, а корупцію назвав "раковою пухлиною" України.

DW: Публічно офіційний Берлін всіляко демонструє солідарність з українським урядом і президентом країни. У деяких уважних спостерігачів, однак, виникає відчуття, що і канцлерка ФРН, і її міністр закордонних справ починають втрачати терпець, що вони незадоволені темпом реформ в Україні. Правильна оцінка чи помилкова?

Карл-Ґеорґ Вельманн: Для початку слід сказати, що ми хочемо всіма можливими способами підтримати Україну на її шляху до європейської сім'ї народів. Але водночас ми очікуємо проведення фундаментальних, всеосяжних реформ у цій країні. В України є багато чого, але немає часу. Вона повинна діяти швидко.

І я не відкрию жодної таємниці, якщо скажу, що ми відчуваємо занепокоєння, сумніваємося в тому, чи достатній темп реформ узято, чи робиться те, що справді необхідно. І міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр абсолютно однозначно дав це зрозуміти під час свого візиту в Україну в кінці минулого тижня.

Які реформи, з Вашої точки зору, необхідно проводити в Україні в першу чергу?

Потрібна, як я вже сказав, фундаментальна реформа, котру слід розпочати з ухвалення нової конституції, що включає елементи регіоналізації. Домовленості про це було досягнуто ще у Мінську. Крім того, необхідна кардинальна реформа судової системи та міліції, фінансової сфери і банків, оподаткування. Тобто, Україна повинна докласти вкрай високих реформаторських зусиль.

Представники українського уряду досить часто бувають у Берліні. Коли говориш з ними (чи з міністром фінансів, чи з міністром економічного розвитку), всі вони запевняють, що реформи в повному розпалі...

Виникає враження, що багато рішень хоч і ухвалюють, але не втілюють в життя. В України явний дефіцит у тому, що стосується імплементації реформ. Тому ми й запропонували, щоб дуже досвідчені європейські фахівці, політичні діячі, котрі самі мають досвід процесів трансформації в країнах Європи, допомогли це зробити.

Україні, очевидно, потрібна набагато більша, ніж вже надана або обіцяна, допомога ззовні. Треба ясно розуміти, що країна потребує програми на кшталт "плану Маршалла", підтримки розміром у 100 або навіть більше мільярдів євро. Але така допомога можлива тільки за умови успішної реалізації реформ, якщо ми побачимо, що українські державні структури поступово починають наближатися до західноєвропейських.

Саме Ви були ініціатором створення "Агентства з модернізації України" за участю згаданих вами "досвідчених європейських фахівців". Фінансують їхню роботу українські олігархи. Яку роль Ви відводите таким людям у процесі українських реформ?

Взагалі-то це була ініціатива Федерації роботодавців України та українських профспілок. Я вважаю, треба постаратися об'єднати всі суспільні сили. Не можна виключати з цього процесу тих, хто досі грав дуже важливу роль.

Великі українські підприємці створили сотні тисяч робочих місць, побудували промислові об'єкти. Їх теж треба залучити до спільної справи замість того, щоб саджати у в'язницю. Мені здається, цей той шлях, який допоможе Україні додати "кінських сил".

Кілька днів тому губернатором Одеської області став колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі. Як Ви оцінюєте це призначення?

Це рішення президента України. Я сам недавно був у Грузії. Там взагалі панує велике здивування у зв'язку з тією роллю, яку Саакашвілі тепер грає в Україні. Але я не хочу оцінювати, правильне це призначення чи ні. Президенту має бути видніше.

Але ж у Грузії виписаний ордер на арешт Саакашвілі, а Тбілісі вимагає від Києва його видачі...

Так, Саакашвілі - особистість не безсуперечна. Але, повторю, його призначення - це рішення президента України, який повинен знати, що добре для його країни.

Деякі українські журналісти висловлюють тривогу у зв'язку зі станом засобів масової інформації в країні, побоюються за свободу друку. Співробітники телеканалу "Інтер" вважають, що влада чинить на канал тиск, мститься за критику на адресу уряду, намагається ввести цензуру. Як Ви оцінюєте ситуацію в цій сфері?

Це викликає у нас велике занепокоєння. Критичні публікації в жодному разі не повинні ставати приводом, що дозволяє ускладнювати роботу журналістів або погрожувати відкликанням ліцензії. Це кардинальним чином суперечить тим принципам, яких Україна зобов'язалася дотримуватися, підписавши угоду про асоціацію з ЄС. Свобода слова і друку - одні з основоположних прав людини. Не сумнівайтеся, реакція Заходу буде дуже різкою, якщо виникне враження, що в Україні обмежують таку свободу.

Якби Вам запропонували за ступенем актуальності назвати проблеми, що стоять перед Україною, то на яке місце ви б поставили корупцію?

На верхнє. Найважливіше - досягти миру в країні, домогтися дотримання перемир'я, тобто, реалізувати мінські домовленості. Але якщо є бажання трансформувати країну за європейським прикладом, то корупція - це та ракова пухлина, яку треба усунути в першу чергу. Ніякі реформи не спрацюють, якщо корупція триватиме.