1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Друга Німеччина: 60 років заснування НДР

7 жовтня 2009 р.

Повернувшись з СРСР, Вальтер Ульбріхт сказав: «Це має виглядати демократично, але все має бути в наших руках». 7 жовтня 1949 була заснована Німецька Демократична Республіка.

https://p.dw.com/p/K0c2
Горбачов і Хонекер 07.10.1989.Фото: picture-alliance/ dpa

20 років тому країна, що, як співалося в її гімні, «постала з руїн», знову була в руїнах – економічних та політичних. Радянський генсек Михайло Горбачов відчув це на собі, коли прилетів святкувати 40-річницю заснування НДР. Він стояв на трибуні поруч з Еріхом Хонекером, але німці на центральній вулиці Східного Берліна Унтер ден Лінден вітали не свого консервативного лідера, а радянського реформатора.

«Горбі, Горбі, поможи нам!», - кричали вони.

Історики кажуть, що від самого початку Німецька Демократична Республіка була «креатурою», як зараз модно говорити, Радянського Союзу. Проголошення НДР на території радянської окупаційної зони стало відповіддю на створення п’ять місяців перед тим Федеративної Республіки Німеччина, ФРН. Рівно 60 років тому – 7 жовтня 1949 року – тимчасова Народна палата проголосила Конституцію держави робітників і селян. Столицею став Східний Берлін, першим президентом – Вільгельм Пік.

«На підставі рішення третього Німецького народного конгресу та Конституції у німецькій столиці Берліні одностайно всіма партіями та політичними організаціями ухвалено заснування Німецької Демократичної Республіки», - проголосив тоді Пік.

Віра в соціалізм

Galerie Berliner Mauer: Walter Ulbricht
Вальтер Ульбріхт (1971).Фото: AP

Але справжнім керівником новоствореної країни був комуніст Вальтер Ульбріхт, який невдовзі став генеральним секретарем Соціалістичної єдиної партії Німеччини. СЄПН була результатом примусового об’єднання соціал-демократів і комуністів. Ще до початку Другої світової війни Ульбріхт утік із нацистської Німеччини до СРСР, де серед іншого працював на радіо і агітував полонених німців за комунізм. Повернувшись додому, Ульбріхт вірив у поширення своїх ідей:

«Соціалістична єдина партія Німеччини стане провідною партією в усій Німеччині. Тому що настане день, коли цього хотітиме більшість німців».

Насправді відносини між двома Німеччинами були напруженими, тривалий час їх не було зовсім. Уряди Західної Німеччини в Бонні відмовлялися визнавати НДР як державу. Лише у 80-х Хонекер вперше відвідав ФРН, а західнонімецькі політики побували в Східному Берліні.

Крах без Москви

7 жовтня 1989 року став останнім днем народження НДР. Тієї осені східнонімецька економіка опинилася на межі колапсу, країною прокотилася хвиля протестів. Горбачов під час свого візиту до Східного Берліна сказав на адресу Хонекера фразу, що стала легендарною: «Я думаю, небезпеки чатують лише на тих, хто не реагує на життя».

Але навіть зміна керівництва НДР не зняла напруження. СРСР не захотів втручатися у внутрішні справи країни, яка була його головним союзником у соцтаборі. Допомогти Східному Берліну грошима Москва теж не могла. В результаті 9 листопада 1989 впав Берлінський мур, а менше ніж через рік перестала існувати сама НДР. Німеччина об’єдналася.

Автор: Роман Гончаренко

Редактор: Наталія Неділько