Чому Москва заявила про підготовку хімічної атаки в Сирії

В суботу, 25 серпня, міністерство оборони Росії попередило міжнародну спільноту: сирійські повстанці - члени ісламістського угруповання "Хаят Тахрір аш-Шам" - начебто готують хімічну атаку в провінції Ідліб, що у північно-західній частині Сирії. Це угрупування, за словами офіційного представника російського міноборони Ігоря Конашенкова, інсценує напад, щоб звинуватити в скоєному сирійську владу на чолі з Башаром Асадом.

Задля цього, заявили у Москві, повстанці вже нібито привезли кілька ємкостей з хлором у селище неподалік міста Джиср-еш-Шугур. А також нібито залучили іноземну компанію, щоб вона допомогла з інсценуванням хімічної атаки проти мирного населення. При цьому деякі виконавці начебто будуть замасковані під активістів сирійської гуманітарної організації "Білі шоломи", щоб рятувати "жертв" інсценованого нападу. 

За версією Конашенкова, мета усієї цієї операції очевидна: повстанці сподіваються дати привід США, Великобританії та Франції для повітряного удару по об'єктах сирійського режиму, котрий після низки суттєвих перемог готується за підтримки російських військ повернути собі контроль і над провінцією Ідліб.

"Брехня і безпідставні звинувачення"

Російські закиди недовго залишалися без спростування: Cирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини, що базується у Лондоні, назвав заяву Москви "брехнею". Цей центр хоч і близький до повстанців, проте користується міжнародним авторитетом. 

"Це безпідставні звинувачення, мета яких - розпочати боротьбу за Ідліб", - заявив голова центру Рамі Абдель Рахман. За його словами, хлорин привезли із зовсім іншою метою. "Цю речовину час від часу замовляють заради дезінфекції води на місцевій насосній станції", - пояснив він.

Російське міністерство оборони мало б розраховувати на недовіру та зустрічні запитання у відповідь на свою заяву. Найперше і найпростіше запитання висловив лондонський інтернет-портал Al-Araby Al-Jadeed: відколи російські військові почали допускати теракти, про які вони заздалегідь знають?

"Росіяни не довіряють Асаду"

Наступне запитання: чому Москва взагалі публічно виступила з таким попередженням, адже очевидно, що зараз усі задіяні у цьому конфлікті сторони, зокрема і представники міжнародних організацій, з посиленою увагою стежать за ситуацією у Сирії?

"Ймовірно, росіяни також не довіряють режиму Асада", - робить висновок Еліас Перабо, представник організації Adopt a Revolution, яка зокрема опікується підтримкою сирійської опозиції. В Москві, вочевидь, й самі не впевнені, що Асад відмовився від застосування хімічної зброї, припустив Перабо у розмові з DW. "В минулому інспектори ООН розслідували 34 випадки застосування хімічної зброї у Сирії. З них у 28 випадках відповідальним визнали режим Асада. При чому йдеться не лише про хлор, але й зарин та інші речовини", - нагадує Перабо.

З огляду на це, не виключено, що і в Ідлібі уряд вдається до бойових отруйних речовини. Саме в цій провінції розташована одна з чотирьох так званих зон деескалації, передбачених угодою про припинення вогню задля захисту цивільного населення. Проте у Ідлібі закріпилися і опозиційні сирійські угрупування, перш за все  - ісламістський "Фронт ан-Нусра".

Хімічна зброя та психологічна війна

На початку серпня урядові сили завдали серйозного удару по "Фронту ан-Нусра", проте остаточної перемоги не досягли: повстанці продовжують чинити опір. Через це, припускає Еліас Перабо, Асад може застосувати хімічну зброю. Бойові отруйні речовини вбивають дуже швидко, пояснює Перабо. Саме цього, за його словами, люди бояться найбільше: "В такий спосіб людям дають зрозуміти, що вони ніде не можуть почуватися в безпеці - ані в бункері, ані деінде". Оскільки газ переважно стелиться землею, він легко потрапляє у бомбосховища. Тож люди виявляються абсолютно незахищеними. Це, на думку Перабо, має величезний психологічний вплив, бо деморалізує - зокрема та перш за все цивільне населення.

Режим Асада, очевидно, не має жодних етичних вагань для того, щоб застосувати хімічну зброю. На його думку, вона також є ефективною з військової точки зору. Оскільки досі використання бойових отруйних газів залишалося безкарним. Попередження колишнього президента США Барака Обами, з яким він вступив ще влітку 2013 року, про те, що, вдавшись до застосування хімічної зброї в передмісті Дамаска, режим Асада перетнув "червону лінію", не мало жодних наслідків.

Попередження з Вашингтона

Проте тепер вже радник президента США з питань безпеки Джон Болтон застеріг Дамаск від застосування хімічної зброї. Якщо це таки станеться, попередив Болтон Дамаск, США дадуть "дуже річушу відповідь". І попередження Москви щодо ймовірної підготовки хімічної атаки повстанцями могло бути реакцією на цю заяву Вашингтона.

Хоча залишається незрозумілим, якої реакції з Білого дому варто очікувати, якщо газова атака таки відбудеться. На що піде Вашингтон, залишається по суті незрозумілим - попри те, що США вже два роки як провдять операцію у Сирії. Зокрема, ще й тому, що пряма конфронтація з режимом Асада може легко вилитись у зіткнення з Росією, яка підтримує сирійську владу. Тож досі незрозуміло, чи готова до такого кроку адміністрація Дональда Трампа. 

Тому унеможливити наступні хімічні атаки слід іншим способом, вважає Еліас Перабо. На його думку, треба чітко дати зрозуміти Володимиру Путіну, що подальше застосування бойових отруйних газів перекреслить можливість фінансування відбудови Сирії. "Будь-який випадок використання хімічної зброї або зброї масового ураження повинно бути покараним незалежно від того, хто це зробить. Поки Росія відмовляється забезпечити розслідування подібних випадків, співпраця з цією країною неможлива", - каже Перабо. 

Козирна карта Заходу: гроші

Якщо сирійська армія візьме під контроль провінцію Ідліб, таким чином впаде останній бастіон повстанців. Це стане поворотним моментом, після якого йтиметься вже не так про воєнний, як про економічний аспект війни. Після кількох років інтервенції у Сирії фінансові можливості Росії вичерпані. Потенціал Ірану - іншого союзника Башара Асада - суттєво обмежений після виходу Дональда Трампа з ядерної угоди та поновлення санкцій.

Досі західні країни доволі стримано вели військові дії в Сирії. Проте у майбутніх перемовинах вони зможуть задіяти те, що справді є їхньою сильною стороною: економічні важелі.