Відеоспостереження по-харківськи - посилення безпеки чи порушення права на приватність?

У мерії Харкова планують встановити додаткові камери відеоспостереження. Під постійним відеонаглядом опиняться не тільки співробітники мерії, а й відвідувачі. Правозахисники кажуть про порушення права на приватність. Громадські активісти запитують про витрачання бюджетних коштів.

Нині у мерії постійно працюють три диспетчерських пункти. Вони збирають інформацію з 32 –х відеокамер, якими обладнано будівлю і ззовні і всередині. Проте якість чорно-білого зображення вже не влаштовує муніціпалітет, тому, згідно з програмою інформатизації, планується придбати цифрові кольорові камери. До того ж, усіх чиновників забезпечать сучасними електронними картками - ключами, аби фіксувати не тільки час перебування на роботі, але й динаміку переміщення коридорами. Відвідувачі також мають отримувати електроні перепустки.

Тотальний контроль

На вдосконалення комплексної системи цілодобового відеоспостереження та контролю доступу міськрада виділила з бюджету 450 тисяч гривень. Заступник громадської організації «Прорвемося» Юлія Юдіна сумнівається, що це остаточна сума: «Спочатку казали про 100 тисяч гривень». Також Юдіна критикує доцільність «саме такого озброєння мерії за рахунок платників податків»: «Пріоритети мерії очевидні. Для порівняння: та ж сама сесія вирішує дати 258 тисяч гривень як допомогу багатодітним родинам та дітям-сиротам. Та таку ж суму, як і на камери - 450 тисяч гривень, депутати виділили на озеленення міста »,- каже Юдіна.

Встановлення додаткового та оновлення вже наявного обладнання з відеоконтролю начальник Департаменту інформаційно-комп’ютерного забезпечення мерії Олександр Фетисенко пояснює необхідністю посилити заходи безпеки та підвищити трудову дисципліну співробітників. Аби, наприклад, знати, коли вони приходять на роботу та скільки відсутні на робочому місці. Чиновники мерії неофіційно зізнаються, що мають підстави вважати, що це буде «тотальне відеоспостереження, зокрема, й у кабінетах». Нині найбільша кількість камер встановлена на поверсі, де розташований офіс мера. Але в офіційних паперах про спостереження у кабінетах не йдеться. Зазначається тільки про «постійний відеоконтроль ситуації на об’єкті».

Право на приватність

Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров у інтерв’ю Deutsche Welle каже, що у мерії відеоспостереження може бути : «Якщо камери у коридорах, це не є порушенням права на приватність. А ось, якщо на робочому місці – це вже порушення. У співробітників мають спитати їхню згоду. Проблема полягає у тому, що навіть, якщо і спитають, а вони не хочуть ніякого стеження, усе одно погодяться, аби не втратити роботу»,- каже Захаров. Він сумнівається, що такі заходи допоможуть «долати корупцію»: «Це просто бажання керівництва стежити за персоналом».

Правозахисник звертає увагу на загальну тенденцію порушення права на приватність і в державному секторі, і в бізнес-структурах: «Використовують детектор брехні при працевлаштуванні на роботу без згоди особи. Та якщо особа не згодна, ії кандидатуру не розглядають. Відеоспостереження на робочому місці скрізь застосовують. На мою думку, це просто відображає ставлення до людей. Їх приватність не хочуть поважити»,- каже Захаров. На думку правозахисника, гарантоване Конституцією право постійно порушується, інші законодавчі норми щодо захисту приватного життя та особистих даних людини від зловживань «занадто слабкі». «І це стосується не тільки приватності комунікації, персональних даних. А ще і приватності житла, медичних даних»,- каже Захаров.

Автор: Олександра Індюхова

Редактор: Наталя Неділько