Бої без правил у Румунії
8 грудня 2012 р.
Типовий румунський політик? Спочатку пастух, а з початку "лихих" 90-х – один з найбагатших румунів. Джордж "Джіджі" Бекалі встиг побувати будівельним магнатом, власником футбольного клубу і європарламентарієм.
Те, що його вже давно звинувачують у несплаті податків, не стало на заваді блискучої кар’єри. "Джіджі" є прибічником фундаменталістсько-християнської ідеології з правоекстремістськими нахилами. Він має провокативну манеру спілкування з виборцями. Нецензурні вислови і гумор "нижче пояса" - звична справа під час публічного виступу Бекалі. "Партію нового покоління" він собі просто купив. А до Європарламенту потрапив у списках антисемітської партії "Велика Румунія".
Бекалі балотується на парламентських виборах, що відбудуться 9 грудня, за списком Націонал-ліберальної партії у складі правлячого Соціально-ліберального альянсу (USL). Симпатії виборців він намагається завоювати своєю провокативною манерою поведінки. Перед увімкненими камерами з його вуст лунають гомофобські "тиради", він відверто ображає жінок.
Низька політична культура
Бекалі уособлює низький рівень культури в Румунії. Утім, його фігура є лише верхівкою айсбергу. Він символізує глибинні процеси, які вже давно формують політичну реальність у державі. Адже насправді висування "сумнівних" кандидатів стало радше правилом, аніж винятком у Румунії. У державних відомствах працюють політики, проти яких відкриті кримінальні справи, колишні офіцери горезвісної розвідки Securitate та відверті антисеміти.
Найбільші шанси перемогти вибори є у Соціально-ліберального альянсу прем'єр-міністра Віктора Понти. Серця електорату ця псевдокомуністична політична сила завоювала популістськими обіцянками, мовляв, "попіклуються про звичайний народ". Хоча реальна ситуація довзволяє засумніватися у "лівій" ідеології - майже у всіх функціонерів за спиною корупційні скандали.
Основний суперник Соціально-ліберального альянсу – наближений до чинного президента Траяна Басеску праволіберальний "Союз справедлива Румунія". Проте опитування свідчать, що його рейтинг не перевищує 16 %.
Два блоки на одне обличчя
Розділити ці два блоки на звичне "праве" і "ліве" крило було б неправильно, вважає відома політолог Аліна Мудґіу-Піппіді. На її думку, ці сили майже нічим не відрізняються. "Дві групи інтересів просто-напросто конкурують у боротьбі за владу,- каже експерт. - Хто править, той розподіляє державні кошти і посади."
Боротьба за владні позиції між кланами розгорілася на початку весни. Приводом стали протести проти тодішнього президента Басеску і праволіберального уряду на чолі з Емілем Боком. Після тривалих перетасовок, в кріслі прем’єра врешті опинився Віктор Понта з "ворожого" Соціально-ліберального альянсу.
Задля того, щоб повністю "прибрати" суперника з політичної верхівки, румунські соціал-демократи спровокували одну з найтяжких криз у пострадянській Румунії. З їхньої ініціативи влітку відбувся скандальний референдум щодо позбавлення Траяна Басеску президентських повноважень. Глава держави начебто перетягнув на себе повноваження уряду та в такий спосіб порушив конституцію країни. Процес усунення Басеску з президентської посади відбувався з численними підтасовками, порушеннями законів та ігноруванням постанов Конституціного суду. Румунські ЗМІ охрестили ці події "революцією крадіїв".
Лише після трьох місяців політичного та адміністративного "застою" завдяки втручанню Євросоюзу у внутрішньополітичні перемовини задум уряду Понти вдалося зупинити. Президент Басеску повернувся до виконання своїх обов’язків і зможе залишитися на найвищій посаді до 2014 року, коли офіційно закінчується термін його президентських повноважень.
Чвари на тлі кризи
Утім, на словах конфлікт продовжився. Представники ворогуючих таборів лише більше почали поливати один одного брудом. Навіть президент Басеску, якого посада змушує дотримуватися нейтральних позицій, долучився до агресивної передвиборчої дискусії. Премєр-міністра Понту він обізвав "хворим брехуном".
Причому нині посткомуністичній Румунію як ніколи потрібна політична стабільність і ефективне управління. Держава досі не може оговтатися від фінансової та економічної кризи 2008 року. Економіка знижує оберти, третина населення живе за межею бідності, дедалі більше кваліфікованої робочої сили покидає країну.
Навіть членство у ЄС не стало порятунком у боротьбі з затяжною політичною кризою. Більше того, Брюссель нещодавно зупинив цільове фінансування Румунії. Причина: забагато бюрократії і шахрайства.
"Повалення кривавого режиму"
"Народна партія Дана Діаконеску" стоїть осторонь конфлікту. На парламентських виборах, як очікується, вона може набрати до 15%. У разі перемоги керманич Дан Діонеску обіцяє переворот. Так звану "фіолетову революцію". Серед тез його виборчої програми є й такі: політичну еліту держави у повному складі – до суду, соціальні доброчинності, і 20,000 євро кожному громадянину Румунії, який сягнув повноліття.