Вибори у Румунії: Басеску на самоті і референдум а-ля Кучма

Переможцем першого туру став чинний глава держави Траян Басеску з табору консерваторів, який набрав трохи менше 33-ох відсотків голосів виборців. Його головний конкурент – соціаліст Мірча Ґеоана поступився лише кількома відсотками.

Шанси на остаточну перемогу Басеску суттєво погіршилися, відколи стало відомо, що лідер лібералів Крін Антонеску, який отримав двадцять відсотків голосів, за жодних обставин не підтримає чинного президента. Саме на Басеску більшість румунських політиків покладає відповідальність за глибоку політичну кризу в країні.

Німецький джокер Йоганніс

Антонеску заявив, що у другому турі підтримає лідера соціалістів. За однієї умови: прем’єром після виборів має стати безпартійний мер міста Сібіу Клаус Йоганніс. Цей політик з німецьким корінням здобув чимало симпатій за свою фахову роботу на чолі міста, яке останніми роками швидко розвивається і навіть здобуло статус культурної столиці Європи.

Соціаліст Ґеоана запевнив, що висуне Йоганніса на посаду глави уряду. «Я хочу йти вперед разом, за підтримки усіх кандидатів і виборців, які взяли участь у виборах. Після п’яти років конфліктів ми маємо зрозуміти: те, що нас об’єднує, сильніше за те, що нас роз’єднує», - заявив Ґеоана.

Референдум а-ля Кучма

Одночасно з президентськими виборами у Румунії відбувся консультативний референдум. Його своїм указом, попри незгоду парламентаріїв, напередодні голосування призначив президент Басеску. Пропозицію президента скоротити чисельність депутатів нижньої палати парламенту з 471 до 300 підтримали 77 відсотків румунів, які взяли участь у голосуванні. Крім того, дев’ять з десяти виборців висловилися за відмову від двопалатної парламентської системи.

Референдум має лише дорадчий характер. Однак оглядачі переконані, що тема скорочення складу парламенту політики продовжать і після виборів. Напередодні виборів опозиція виступала проти референдуму саме зараз, оскільки існувало побоювання, що Басеску використає цю тему на свою користь. Політологи також схвально відгукуються про ініціативу реформування парламентської системи: адже нинішні функції Сенату практично дублюють повноваження Нижньої палати, що нерідко призводить до суперечок і лише роздуває бюрократичний апарат. Чимало експертів пропонують перетворити Сенат на дорадчий орган, до складу якого входили би представники регіонів. Однак широкі повноваження верхньої палати називають недоцільними, адже Румунія є унітарною державою.

2000 року подібний референдум відбувся в Україні. Тоді ініціативу президента Кучми, за офіційними результатами, підтримала більшість українців, які взяли участь у голосуванні. Йшлося про скорочення кількості депутатів до 300, а також зняття депутатської недоторканості. Однак на відміну від Басеску, Курма пропонував навпаки – зробити парламент двопалатним.

Євген Тейзе/Наталя Неділько/dpa, AFP