Вавель – усипальниця королів і Качинського

Вавель – це пагорб над історичним центром Кракова з видом на Віслу. За легендою, знаменитий князь Крак нібито убив там у печері дракона. Середньовічна фортеця була резиденцією польських королів, що ставала дедалі більшою від XIV до XVIII століття. Разом із готичним собором вона утворює історико-архітектурний комплекс, на території якого поховані майже 20 польських королів.

Краківський Вавель був центром влади Польсько-литовського князівства, поки столицю не перенесли наприкінці XVI століття до Варшави. Як місто, де коронували королів та де вони знайшли останній притулок, Краків досі має для поляків особливе значення. Майже міфічне забарвлення Вавель отримав і через те, що там поховані Владислав Другий, який переміг Німецький лицарський орден 1410 року, та Ян Третій Собієскі, який здолав турків 1683 року. Обидва вважаються національними героями в Польщі.

Вавельський собор сьогодні є резиденцією краківського архієпископа. Тому той факт, що саме тут, а не на почесному кладовищі у Варшаві буде похований президент Качинський та загибла разом із ним дружина, має символічне значення. Качинського мають поховати поряд із його історичним взірцем – Йозефом Пілсудським, якому Польща завдячує незалежністю після Першої світової війни. Тут же похований і командувач польської армією Владислав Сікорський, що загинув за нез’ясованих обставин 1943 року над Гібралтаром.

Під час окупації нацистами у Вавелі була резиденція німецького генерал-губернатор Ганса Франка. Есесівець був відповідальний за терор на польській території та депортацію культурних цінностей до рейху.

1978 року Вавель разом з історичним центром Кракова проголошено світовою культурною спадщиною ЮНЕСКО. Проти поховання там Качинського спалахнули протести. Це рішення ухвалив митрополит Кракова, кардинал Святослав Дзивіш.

Автор: Даніель Шешкевіц / Роман Гончаренко

Редактор: Наталя Неділько