Біда навчить: як живуть студенти в Німеччині

У Німеччині ще ніколи не було стільки першокурсників, як цього навчального року. Місць у гуртожитках не вистачає, тож студенти мають бути дуже винахідливими. Мюнхен та Франкфурт є найдорожчими. В баварській столиці кімната у студентській квартирі-гуртожитку (WG) коштує в середньому 493 євро, у Франкфурті – 421 євро.

Близько 27 відсотків студентів мешкають у батьків. Це не лише заощаджує кошти, але й зручно. Білизна прасується, холодильник завжди повний. Але це має свою ціну: вдома у мами і тата треба бути слухняною дитиною. За таких умов самостійним не станеш.

Однак через надто велику відстань до навчального закладу не всі студенти можуть жити з батьками. І тому мусять прощатися із батьківською хатою.

Першокурсники часто впадають у відчай, отримавши місце навчання у престижних університетських містах Мюнхені, Кельні або Франкфурті. Тому що знайти там помешкання – майже як вгадати у лотерею шість чисел. Часто на початку занять у багатьох ще немає притулку і вони тимчасово влаштовуються на ночівлю в університетському спортзалі.

Лише 12 відсоткам студентів у Німеччині щастить отримати місце у класичному гуртожитку. В новіших гуртожитках на одну людину припадає цілих 17 метрів житлової площі, у старіших – значно менше. Здебільшого кімнати розраховані на трьох-чотирьох мешканців. Середня плата за проживання тут – близько 230 євро.

Ще у 1980-ті, коли ситуація на ринку нерухомості була такою ж напруженою, як нині, з'явились житлові контейнери для студентів. У чомусь вони навіть комфортніші за гуртожитки: кімнати мають площу від 15 до 17 метрів.

Це студентське поселення в Мюнхені складається з семи кубів. Площа 6,8 квадратних метрів – це менше, ніж мінімально дозволений розмір дитячої кімнати у Німеччині. Однак стильні контейнери слугують одночасно туалетом, душем, кухнею, вітальнею та спальнею. Відносно дешево – 150 євро – коштують "кубики" разом з комунальними послугами.

Студентські гуртожитки - це не обов'язково безрадісні бетонні коробки. У Геттингені 1983 року студентський кооператив перебудував невеликим коштом колишній фахверковий будинок. На фото – перші мешканці радіють своєму заселенню. Цю хатинку студенти люблять і сьогодні.

Сербка Тіжана опинилась у старому гуртожитку в стилі казарми в Бонні. Її власні апартаменти мають площу 10 квадратних метрів, туалет і спільна ванна кімната – у коридорі. Кухня також спільна. Іноземцям допомагає в усіх їхніх клопотах спеціальний консультант у виші.

Студентка Сара орендує житло в пенсіонерки Клари Фюрст. Домовленість проста: вона отримує кімнату, а натомість допомагає доглядати дім та сад, ходить за покупками або миє посуд. З 1992 року спеціальна організація зводить докупи студентів та пенсіонерів.

Студенти можуть найматися сторожами закинутих шкіл, заводів та лікарень. Така практика дозволена у Німеччині з 2010 року. Однак існують суворі правила: жодних цигарок, домашніх тварин та вечірок за участі понад десяти людей.

У недіючому францисканському монастирі в Ульмі з 2012 року мешкають 27 студентів, які представляють вісім різних країн. Десять безкоштовних кімнат надає у розпорядження церковна громада для тих, хто не має чим платити за кімнату. Церква поки не знає, що робити з колишнім монастирем у майбутньому.

Ця комп'ютерна графіка демонструє уявлення фірми Inter IKEA, доньки шведського меблевого концерну. За цим лондонським взірцем мають бути зроблені і гуртожитки в Німеччині. Однак це справа далекого майбутнього.