Битва за Крим Мустафи Джемілєва

Сивий чоловік у костюмі та краватці йде дорогою посеред полів. В оточенні охоронців він виглядає особливо маленьким і беззахисним. У якусь мить поперек дороги стає шеренга міліціонерів зі щитами. За ними - дві армійські вантажівки. Один із міліціонерів говорить, що в'їзд йому заборонено. Із протилежного боку до шеренги підходять кілька тисяч чоловіків, переважно молодих. Деяким із них вдається прорвати оточення й вони прямують до літнього чоловіка, вигукуючи його ім´я: "Мустафа! Мустафа!" Але допомогти йому вони не можуть.

Лауреат польської премії

Ця сцена мала місце 3 травня 2014 року на "кордоні" України з анексованим Росією Кримом неподалік від міста Армянськ. Сивого чоловіка звуть Мустафа Джемілєв. Два десятки років він очолював меджліс - "вищий повноважний представницько-виконавчий орган" кримських татар. Джемілєв хотів потрапити додому, але нова влада Криму заборонила йому в´їзд. На цьому тлі у вівторок, 3 червня, Джемілєву в Варшаві вручають премію "Солідарність". Сума - мільйон євро. Премія заснована польським урядом на пам´ять про профспілку, чия діяльність привела до перших відносно чесних виборів та зміни влади в комуністичній Польщі в 1989 році.

Джемілєв отримує нагороду "за демократію та підтримку прав і громадянських свобод в Україні, перш за все кримських татар", заявив раніше польський уряд.

Примусове переселення до Узбекистану

Для 70-річного Джемілєва заборона на в´їзд до Криму стала особливо важким ударом. Уперше за понад два десятиліття, та ще й у ювілейний рік, він не зміг узяти участь у пам´ятних заходах із нагоди річниці депортації кримських татар 18 травня 1944 року. Тепер йому знову доводиться вести свою, особисту боротьбу за Крим, яку він одного разу вже виграв.

Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року в окупованому нацистською Німеччиною Криму. Через півроку після звільнення півострова від загарбників його разом із родиною та більш ніж 180 тисячами кримських татар депортували до Середньої Азії. Уряд у Москві пояснював це тим, що кримські татари нібито співпрацювали з окупантами. Родина Джемілєва, як і більшість інших, опинилася за тисячі кілометрів від Криму - в Узбекистані.

Майже 15 років за ґратами

Ще підлітком Джемілєв цікавився історією свого народу та його корінням у Криму. Йому заледве виповнилося 20, коли він створив "Союз кримсько-татарської молоді". Організація виступала за повернення кримських татар на історичну батьківщину та була заборонена радянськими органами. Джемілєв втратив роботу токаря на авіаційному заводі в Ташкенті, але зміг вступити до аграрного інституту, щоправда, ненадовго. В 1965 році його відрахували з формальних причин.

Через рік, у травні 1966-го, Джемілєва засудили до позбавлення волі. Його звинуватили у спробі ухилитися від призову до армії. Сам Джемілєв звинуватив Комітет держбезпеки (КДБ) в бажанні покарати його за виступи на підтримку прав кримських татар.

Джемілєва засуджували п´ять разів. Він провів за ґратами загалом майже 15 років. Він був добре знайомий із багатьма радянськими дисидентами, зокрема з лауреатом Нобелівської премії миру Андрієм Сахаровим. Один із них, генерал Петро Григоренко, якось назвав Джемілєва в інтерв´ю "людиною неймовірної волі". В 1975 році, під час чергового процесу, Джемілєв оголосив голодування. Його примусово годували протягом дев´яти місяців.

Колишній дисидент іде в політику

Під час перебудови Михайла Горбачова Джемілєв вийшов на волю та в кінці 1980-х повернувся з родиною до Криму. В 1991 році його обрали главою меджлісу, який він очолював до осені 2013 року. Джемілєв допомагав татарам облаштуватися після повернення з депортації в Центральній Азії. Цей процес не завжди відбувався без проблем. Чимало будинків, у яких раніше мешкали татари, в радянські часи були віддані іншим власникам. Джемілєву вдалося зробити так, щоб на півострові обійшлося без масштабних конфліктів.

У 1990-ті роки колишній дисидент Джемілєв пішов у політику. В 1998-му він був обраний до Верховної Ради за списком партії "Народний рух України" (НРУ), яку в той час очолював інший колишній дисидент - В'ячеслав Чорновіл. У 2004 році під час Помаранчевої революції Джемілєв підтримав кандидата в президенти Віктора Ющенка. Нині Джемілєв, як і раніше, є депутатом парламенту, але вже безпартійним.

Міністр у справах Криму в Києві?

Коли в кінці лютого в Криму посилилися проросійські настрої, тисячі татар виходили на демонстрації проти сепаратизму. Незадовго до анексії Криму перетягнути Джемілєва на свій бік, схоже, намагався президент Росії Володимир Путін. Як розповідав у одному з інтерв´ю сам Джемілєв, під час півгодинної телефонної розмови президент Росії пропонував татарам "зберігати нейтралітет, хоч це слово не пролунало". В результаті близько 300 тисяч кримських татар не брали участі в референдумі 16 травня про приєднання до Росії, але утрималися від збройної боротьби, фактично прийнявши новий статус-кво.

Нині Джемілєв мешкає в Києві. Обраний 25 травня президентом України Петро Порошенко збирається створити міністерство у справах Криму. Оглядачі в Києві не виключають, що очолить його Джемілєв.