Збільшення податків: скільки доведеться платити українцям?

Верховна Рада поспішала з розглядом законопроєкту про підвищення податків у другому читанні і запровадити зміни з 1 жовтня 2024 року, аби якомога швидше поповнити бюджет та зберегти логіку звітування по податках, аби не було плутанини у звітних документах. Однак депутати не встигли узгодити всі 1300 правок, які подали після першого читання законопроєкту та раніше домовитися щодо голосування, тож їм довелося голосувати за істотне підвищення податків для українців 10 жовтня та запроваджувати нововведення "заднім числом". За відповідне рішення проголосували 247 народних обранців.

Зміни торкнуться більшості громадян та малого бізнесу

Депутати відмовилися від пропозицій бізнесу підвищити  податки на гральний бізнес та на розкіш, а проголосували за підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування.

Тож, з 1 жовтня військовий збір на зарплати всіх фізичних осіб зросте з 1,5% до 5%. Це означає, що доходи громадян оподатковуватимуться ретроспективно. А з 1 січня 2025 військовий збір так само збільшиться і на інші доходи громадян. Для ФОПів 1, 2 та 4 груп військовий збір становитиме 10% від мінімальної зарплати, встановленої на перше число звітного місяця (зараз це 800 грн на місяць), а  ФОПи 3 групи сплачуватимуть 1% від доходу у вигляді військового збору. Під час слухань було включено норму, що підвищення військового збору не поширюється на зарплати військовослужбовцям. Строк дії оподаткування військовим збором буде діяти до 31 грудня року, в якому буде припинено воєнний стан. 

"Це ганебний закон. Там не враховані наші пропозиції щодо підняття податків на гральний бізнес, там залишається кешбек, там немає податків на алкоголь і тютюн. Зате - збільшення навантаження на ФОП , малий бізнес і простих українців. Цю ганьбу підтримали 247 депутатів. Слуги і ОПЗЖ", - написала у Телеграм народна депутатка, співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко, назвавши нововведення "драконівськими". За словами депутатки, її політична сила пропонувала створити спецфонд для ЗСУ, аби кошти з підвищення податків йшли саме на забезпечення Сил оборони, втім цю норму не підтримала пропрезидентська фракція. "Військовий збір йтиме в загальний котел - на дороги, марафон (телемарафон. - Ред.), крадівництво!", - заявила Геращенко. 

Зросте не лише військовий збір

Якщо законопроєкт підпише президент, то окрім військового збору зростуть ще й інші податки. Для банків повернуть підвищений податок на прибуток за ставкою 50% за 2024-ий. Оскільки банки вже сплатили податки за старою ставкою, новий податок діятиме ретроспективно. А з 1 січня 2025 для небанківських установ (окрім страхових компаній) податок на прибуток збільшиться з 18% до 25%.

Для автозаправних станцій запровадять щомісячні авансові внески з податку на прибуток від 30 до 60 тисяч грн за кожну станцію, залежно від її типу. Сума переплат не буде врахована для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому.

Для обмінних пунктів запровадять авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт обміну у Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч, і 200 євро для інших населених пунктів. Також зросте мінімальний податок на землю у розмірі 700 гривень і 1400 гривень за гектар.

Підвищення податків не уникнути, але модель неоптимальна

Ухвалений Верховною Радою закон про підвищення податків до кінця року збільшить надходження до державного бюджету на 30 мільярдів гривень, стверджує голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат з фракції "Слуги народу" Данило Гетманцев. За його словами, у 2025 році надходження у державний бюджет від впровадження ініціативи становитимуть 135 мільярдів гривень.

"Податки однозначно потрібно було підвищувати, бо є нестача фінансування на 2024 рік і виключно запозиченнями закрити дефіцит неможливо. Але модель підвищення податків неоптимальна. Бо найбільший податковий тягар через збільшення військового збору переклали на звичайних громадян, у яких зменшаться доходи і вони не зможуть купити товарів та послуг, щоб утримувати себе та сім'ю", - сказав DW експерт з питань економіки, фінансів і податків Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Ілля Несходовський.

За експрес-опитуванням Європейської бізнес асоціації (ЕВА), понад половина - 55% компаній - не зможуть компенсувати підвищення військового збору працівникам. "Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей", - пояснюють в ЕВА. Опитування проводили серед членів асоціації, тобто переважно великих міжнародних компаній. 

Законопроєкт порушує Конституцію України?

За словами Несходовського, підвищення податків є історичним, оскільки в історії незалежної України ще не було такого різкого підняття податкового навантаження саме на громадян. Однак разом з тим, експерт вказує на те, що проголосований законопроєкт є антиконституційним, оскільки вводить підвищення податків "заднім числом". "Конституція забороняє вводити закони заднім числом, за виключенням, якщо вони тільки не покращуються ситуацію для громадян. А підвищення податків "задніми числом" явно не покращує ситуацію для громадян. Це рішення порушує конституцію", - вказує експерт.

Це підтверджує і висновок головного юридичного управління Верховної Ради, що був підготовлений юристами парламенту до другого читання. У ньому йдеться, що запропоноване запровадження сплати авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків. А вказана у законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток для обмінних пунктів у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.

Ще низка положень законопроєкту порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону, вказують експерти. Також юристи парламенту розкритикували ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, оскільки закони не мають зворотної дії у часі. "Окремі положення не відповідають конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного суду України", - йдеться у висновку юристів.

Народний депутат з фракції Голос Ярослав Железняк вважає, що законопроєкт доведеться переголосовувати, оскільки була збита одна з поправок, яка становила ледь не половину законопроєкту і була викладена на 10 сторінках. "Там тепер багато юридичних проблем з текстом", - написав депутат у Телеграм.

Низка податкових нововведень для ФОП була скасована?

Водночас голова комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев заявив, що вносити зміни до податкового законопроекту та усувати неузгодженості не потрібно. "Законопроєкт є завершеним, неузгодженостей нема. А єдине, що вдалося несамовитим крикунам - це покарати ФОПів та е-резидентів", - заявив Гетманцев у Телеграм.

Він вказав, що "збита" поправка передбачала низку позитивних для платників податків пропозицій, що мали пом’якшити наслідки підвищення військового збору, а саме пільги для ФОП щодо несплати військового збору під час перебування на лікарняному або у відпустці, пільги несплати збору, якщо ФОП зареєстрований на тимчасово окупованих територіях або на територіях бойових дій, скасування обов’язку сплатити військовий збір, якщо ФОП припинив свою підприємницьку діяльність в період з 1 жовтня до набрання чинності законом.

"Всі ці позитивні для платника податків пропозиції, які були напрацьовані комітетом до другого читання, не були підтримані під традиційні танці опозиції", - підсумував Гетманцев. Він повідомив, що один з депутатів вніс зустрічну постанову на розгляд, аби заблокувати проголосований законопроєкт, втім сподівається, що законопроєкт буде розблокований за кілька днів та його передадуть на підпис президенту.