1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Західні ЗМІ про обмін: Сигнал для зупинки війни в Україні?

Володимир Медяний
2 серпня 2024 р.

Західна преса, коментуючи масштабний обмін ув'язненими між РФ та країнами Заходу, вказує на гіркий присмак цієї події. Дехто з коментаторів розгледів у ній і можливий сигнал для зупинки війни в Україні.

https://p.dw.com/p/4j2VO
Західна преса коментує масштабний обмін в'язнями між Заходом і Росією (ілюстративне фото)
Західна преса коментує масштабний обмін в'язнями між Заходом і Росією (ілюстративне фото)Фото: Marcus Friedrich/Zoonar/picture alliance

"Цей обмін в'язнями ніколи не повинен би бути взагалі необхідним, оскільки Кара-Мурза, Гершкович та інші ніколи не мали б потрапити до в'язниці", - пише американська газета Washington Post. Видання вказує на те, що вони не зробили нічого, що б виправдовувало засудження їх до тривалих термінів ув'язнення, і в більшості випадків вони взагалі не зробили нічого злочинного. "Їх затримали та ув'язнили за те, що вони користувалися своїми елементарними правами людини, - наголошує Washington Post. - Диктатор та поліцейська держава, котрі відкидають усі принципи правової держави, утримували їх як заручників. Більше того: Росія захопила їх, аби обміняти на росіян, які вчинили справжні злочини, серед них вбивця, шпигуни та один з найбільших хакерів, якого взагалі колись затримували". На думку видання, можна з розумінням поставитися до такого обміну з огляду на те, що були звільнені невинні. "Але за холодних геополітичних обставин, які визначають мислення Путіна, це беззаперечна перемога для нього", - доходить висновку Washington Post.

Ціна настільки висока, що нема чому тішитись

Німецька газет Leipziger Volkszeitung теж вказує на гіркий присмак обміну в'язнями між Росію та Заходом: "Бувають хороші новини, які забороняють хоч якось їм гучно радіти. Обмін в'язнями, який зараз відбувся між Росією і Заходом за посередництва турецьких спецслужб, підпадає під цю категорію. Тим більше, що вислів "обмін в'язнями" є (у цьому випадку) евфемізмом". Насправді ж, як констатує видання, "Росія взяла в заручники німецьких і американських громадян, щоб звільнити вбивцю та інших злочинців". "Так званий вбивця з Тіргартену, який застрелив громадянина Грузії в берлінському парку в 2019 році, очевидно, за наказом російської спецслужби, перебуває в центрі брудної оборудки, на яку погодився Захід", - підкреслює Leipziger Volkszeitung.

Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung також вказує на високу ціну, яку Заходу довелося заплати за звільнення своїх громадян і російських політв'язнів. "Можна порадіти за кожного заручника, звільненого з путінських і лукашенківських в'язниць. (…) Утім, ціна, яку західні демократії платять за звільнення своїх громадян і російських політв'язнів, є настільки високою, що радість не може тривати довго. Звільнення засудженого вбивці, який, як це встановив суд, застрелив чеченця в Берліні за дорученням Москви, є проблематичним з точки зору права та справедливості. Але і з точки зору суто реальної політики такі дії є фатальною помилкою. Таким чином порушено правило номер один, коли йдеться про поводження з тими, хто захопив заручників, а саме: ніколи не виконувати їхніх вимог. Того, хто піддається шантажу, шантажуватимуть знову - той самий шантажист чи інший", - застерігає FAZ. 

Президент США Джо Байден і віцепрезидентка США Камал Гарріс з кореспондентом WSJ Еваном Гершковичем
Президент і віцепрезидентка США з кореспондентом WSJ Еваном ГершковичемФото: Alex Brandon/AP/dpa/picture alliance

Іспанська газета ABC, коментуючи обмін ув'язненими між Заходом і Росією, згадує часи "холодної війни" і вказує на низку проблем, якщо порівнювати нинішній обмін з минулими: "Сьогоднішні демократії вимагають максимальної прозорості й не готові сліпо приймати державні інтереси, якими б похвальними не були цілі. По-друге, свідоме рішення Росії поставити журналістів та дисидентів на один щабель зі шпигунами та вбивцями є само собою вже ганебним. (…) Цей обмін вимагає пояснень", - пише іспанська ABC.

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung звертає увагу на роль Німеччини в цьому обміні: "Центральною фігурою у наймасштабнішому обміні між Заходом та Росії після закінчення "холодної війни" був "убивця з Тіргартену". (…) Уряд Німеччини його справді обміняв, аби низка в'язнів, серед яких і засуджений до смертної кари в Білорусі німецький громадянин Ріко К., вийшли на свободу. Але під час обміну йшлося передусім про двох американців: американського репортера Евана Гершковича, засудженого в Росії до 16 років в'язниці, та колишнього американського військового Пола Вілана. Це було найважливіше. І це свідчить: Німеччина зробила великий крок назустріч США", - констатує швейцарське видання й наголошує, що тут ідеться про більше, ніж про питання моралі. "У випадку з Німеччиною йдеться передусім про реальну політику. Країна перебуває в особливій залежності від США, особливо після нападу Росії на Україну. На відміну від Великобританії та Франції Німеччина не володіє ядерною зброю. Вона потребує американську захисну парасольку. Такого союзника не кидають. Навіть, якщо це означає відпустити вбивцю", - коментує NZZ.

Зрушення у залаштункових відносинах між Москвою і Вашингтоном?

Водночас італійська газета La Republica розгледіла в цьому обміні, безпрецедентному як щодо кількості обміняних осіб, так і кількості залучених держав, також шанс на завершення війни Росії проти України. "Це може бути сигналом того, що між Москвою і Вашингтоном щось відбувається, щоб знайти дипломатичне вирішення й для війни в Україні", - коментує видання. Як пише La Republica, Байден, якому довелося зняти свою кандидатуру з президентських перегонів у США, хотів би завершити своє перебування у Білому домі великим успіхом, наприклад, зупинивши одну з воєн, які стрясають світ. "Здається, що в короткостроковій перспективі знайти рішення для війни в Україні легше, ніж для війни на Близькому Сході. Кожна криза несе в собі шанси: і Путін, і Байден можуть подумати, що саме зараз час перегорнути цю сторінку і зробити це до того, поки американські винищувачі-бомбардувальники F-16, які будуть надані Києву, змінять військовий баланс, або Москва у відповідь збільшить ставки", - розмірковує італійська газета La Republica.