Чому з Верховної Ради йдуть депутати і чим це загрожує?

Станом на 13 грудня у Верховній Раді залишилося чинними лише 400 депутатів, що стало найнижчим показником за всі роки незалежності України. Це на 24 менше, ніж було обрано на дострокових парламентських виборах 2019 року. І на 50 менше, ніж передбачено Конституцією України.

Днями голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія висловив занепокоєння стрімким скороченням кількості народних депутатів. Він заявив, що велика кількість народних обранців бажають достроково скласти свої повноваження, а це, мовляв, може негативно позначитися на роботі парламенту. "Насправді кількість людей, які хочуть піти з парламенту, набагато більша. Ми вже не відпускаємо людей... Ми говоримо, що просто не будемо за це голосувати, тому що люди мають досидіти до кінця (нинішньої каденції Ради. - Ред.) і ухвалювати необхідні для держави закони", - сказав Арахамія в коментарі телеканалу "Рада", оприлюдненому в ефірі національного телемарафону 11 грудня.

Через що депутати Ради втрачають мандати

Через окупацію Криму Росією та втрату Україною контролю над частиною Луганської та Донецької областей на виборах до Ради 2019 року було обрано лише 424 народних депутатів. 26 місць у парламенті були зарезервовані за мажоритарними округами, що перебували на той момент на непідконтрольній Україні території.

За підрахунками руху "Чесно", за чотири роки роботи нинішнього складу парламенту втратив мандат 51 народний обранець. Там порахували, що найбільше депутатів - 21 - втратили мандати у зв'язку із призначенням на інші посади, в основному для роботи в уряді. Адже бути водночас депутатом і, приміром, міністром в Україні заборонено.

Ще однією тенденцією стала відмова від депутатських мандатів за власною ініціативою після початку повномасштабного вторгнення Росії. Великою мірою це стосується представників забороненої в 2022 році через проросійську позицію партії "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ), які залишили Україну і не повернулися. Водночас шестеро нардепів - так само здебільшого з ОПЗЖ - були позбавлені мандатів через втрату громадянства. Серед них Вадим Рабінович, Віктор Медведчук, Андрій Деркач, Тарас Козак, яких підозрюють у державній зраді. Крім того, від початку робити Ради нинішнього скликання четверо депутатів померли.

Мажоритарників замінити неможливо через війну

І якщо на зміну тим, хто обирався до парламенту за партійними списками приходить наступний кандидат зі списку (за винятком забороненої ОПЗЖ), то коли складає повноваження депутат-мажоритарник, замінити його немає ким, оскільки через режим воєнного стану довибори проводити заборонено.

Таким чином, кількість депутатів невпинно зменшується. Наприклад, на своєму останньому засіданні 8 грудня Рада задовольнила особисті заяви трьох нардепів про дострокове припинення їхніх повноважень: двох мажоритарників-самовисуванців Максима Єфімова та Дмитра Шпенова, а також списочника від фракції "Батьківщина" Віталія Данілова.

Найближчим часом мандати можуть втратити ще кілька депутатів-мажоритарників, якщо суди винесуть проти них обвинувальні вироки. Зокрема, йдеться про мажоритарника від партії "Слуга народу" Олександра Дубінського, якого підозрюють у державній зраді та самовисуванця Анатолія Гунька, якого спіймали на хабарі, прогнозує парламентський аналітик руху "Чесно" Олександр Саліженко.

"Депутатство перестало бути хлібною справою"

Натомість є ті депутати, які добровільно складають свої депутатські повноваження, оскільки мати мандат стало для них "невигідно", відзначає Саліженко. Одна з причин, за його словами: після скасування депутатської недоторканості депутатство перестало захищати від кримінальних переслідувань. "За останні роки спостерігається девальвація цінності депутатського мандату в політичній сфері. Якщо раніше багато хто прагнув стати депутатом, аби захиститися від правоохоронних органів і мати гарантію, що в твоєму бізнесовому житті все буде добре, то зараз це змінилося. Ми бачимо збільшення кримінальних проваджень проти народних обранців, і для окремих народних депутатів мандат знецінився, їм простіше від нього відмовитися і займатися бізнесом чи виїхати за кордон", - сказав експерт у розмові з DW.

Читайте також: Відрядження депутатів ВР: комусь - можна, комусь - ні?

Він наводить приклад нардепа з депутатської групи "Відновлення України" Ігоря Абрамовича, якого журналісти зафільмували під час пробіжки на лазуровому узбережжі поблизу Ніцци, в той час коли його виборчий округ в Харкові Росія обстрілювала ракетами. Після цього Абрамович добровільно склав повноваження народного депутата. "Таким депутатам простіше скласти мандат, аби не привертати увагу ЗМІ і правоохоронців та залишитися за кордоном, аніж працювати в Україні", - відзначає представник руху "Чесно".

Депутатство - більше не "хлібна справа"

У фракції влади "Слуга народу" занепокоєні таким інтенсивним відтоком депутатів і побоюються, що незабаром у Верховній Раді бракуватиме голосів для ухвалення важливих законопроєктів. "Депутатство перестало бути хлібною справою. Навіть ті, хто сприймав мандат як інвестицію в торгівлю майбутнім впливом, складають повноваження. Тому очікується масовий депутатопад. І якщо всі заяви задовольняти, за пів року в парламенті може залишитися кількість депутатів на межі конституційності", - написала у Facebook депутатка з фракції "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк. Вона пообіцяла особисто не голосувати за позбавлення мандатів депутатів, якщо вони не мають на те поважних причин, пов'язаних зі здоров'ям чи складними життєвими обставинами.

В опозиційній фракції "Європейська солідарність" (ЄС) натомість заявляють, що складання депутатами мандатів є наслідком недалекоглядної політики провладної партії "Слуга народу". "З одного боку, в список слуг понабирали людей з вулиці, й половина дійсно протирають штани в ВР. Вони перевтомлюються за один пленарний день, і на другий вже важко зібрати голоси. З іншого - якщо такими темпами народ буде розбігатися з ВР, то в списку слуг скоро не залишиться 226 списочників", - написала співголова фракції ЄС Ірина Геращенко в своєму каналі в Telegram. За її словами, провладна більшість знівелювала роль парламенту в системі влади. " Якщо так піде і далі, то ніхто не хотітиме працювати в парламенті, який став філією Банкової з однією функцією: тицьнути зелені кнопочки", - вважає Геращенко.

Парламент може опинитися на межі конституційності?

Відповідно до Конституції, Верховна Рада є повноважною за наявності не менш ніж двох третин від її конституційного складу чинних народних обранців - це 300 і більше. Але що робити, якщо в Раді залишиться менше депутатів?  Членкиня правління Центру політико-правових реформ, експертка з виборчого законодавства Юлія Кириченко відзначає, що відповіді на це запитання поки немає. "У нас ніде не прописано, що ми робимо під час війни, якщо парламент стає неспроможним або неповноважним. І це суттєва загроза. Під час воєнного стану Україна не може провести демократичні парламентські вибори, які б за нормальних умов мали вже відбутися у жовтні цього року. Фактично Верховна Рада тепер діє в умовах подовжених повноважень, але наскільки це все затягнеться, невідомо", - казала DW Юлія Кириченко.

За її словами, у законодавстві прописано лише те, що нинішній склад парламенту має працювати до першої сесії Верховної Ради наступного скликання, яка буде обрана після завершення війни. Натомість коли завершиться війна, зараз спрогнозувати не береться ніхто. При цьому, констатує експертка, скорочення кількості депутатів рано чи пізно стане для України проблемою. "Через зменшення кількості народних депутатів, зокрема мажоритарників, парламент може стати неповноважний чи неспроможний ухвалювати необхідні рішення під час війни. Бо чим менше мандатів, тим складніше знайти необхідну більшість голосів", - каже Юлія Кириченко.

Експертка: Після війни потрібно змінити Конституцію

Вона констатує, що в українській конституції не передбачено, як в деяких європейських демократіях, наприклад, робота усіченого парламенту, коли за окремих умов там залишається працювати певна частка депутатів від кожної фракції, які ухвалюють необхідні рішення. "Автори Конституції у 1996 році просто не могли навіть уявити таку ситуацію, яка склалася зараз", - відзначає експертка. Через те що під час воєнного стану зміни до основного закону України теж не передбачені, за словами Кириченко, взятися за це питання можна буде лише після. Вона пропонує доповнити Конституцію положеннями про екстраординарний режим роботи Верховної Ради, про механізм самоуправління в Раді, про передачу влади за умов загрози роботи парламенту та функціонування парламенту в усіченому вигляді.