1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ЄС наклав санкції на членів перехідного уряду Малі

Олена Перепадя
5 лютого 2022 р.

Європейський Союз запровадив персональні санкції щодо п'ятьох представників правлячого режиму Малі, зокрема прем'єр-міністра тимчасового уряду.

https://p.dw.com/p/46ZjB
Шогель Кокалла Майга
Шогель Кокалла Майга тепер під санкціями ЄСФото: Adam Diko

Рада Європейського Союзу оголосила у п'ятницю, 4 лютого, про запровадження обмежувальних заходів щодо п'ятьох членів уряду, які прийшли до влади внаслідок військового перевороту у Малі. Серед них - прем'єр-міністр тимчасового уряду Шогель Кокалла Майга.

"Ці особи, серед яких відомі члени перехідного уряду Малі, несуть відповідальність за дії, що перешкоджають успішному здійсненню перехідного політичного процесу в Малі та підривають його", - йдеться у поширеному Брюсселем комюніке.

Крім прем'єр-міністра, санкції накладені також на президента Національної перехідної ради Маліка Доу, міністра з питань примирення полковника Ісмаїла Ваге, члена перехідного уряду Адама Бен Діарра, а також Ібрагіма Ікасса Майга, якого звинувачують в активній участі у русі, який повалив президента Ібрагіма Бубакара Кейти.

Усім п'ятьом заборонено в'їжджати на територію ЄС або перетинати її транзитом, їхні банківські активи в ЄС заморожуюються. Громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати цим особам кошти безпосередньо чи опосередковано.

Читайте також: Бундесверу стало складніше в Малі після приходу російської ПВК

Похорон експрезидента Малі Ібрагіма Бубакара Кейти в січні 2022 року
Похорон експрезидента Малі Ібрагіма Бубакара Кейти в січні 2022 рокуФото: Nicolas Remene/MAXPPP/dpa/picture alliance

Відкладені на п'ять років нові вибори 

Як повідомлялось, 9 січня 2022 року економічні санкції щодо Малі запровадила Економічна спільнота західноафриканських держав ЕКОВАС. 

Нагадаємо, внаслідок військового перевороту в Малі у серпні 2020 року були заарештовані президент країни Ібрагім Бубакар Кейта і низка високопоставлених цивільних і військових керівників, а парламент і уряд розпущені. Хунта, що захопила владу, назвала себе Національним комітетом порятунку народу і пообіцяла провести нові вибори.

Рада Безпеки ООН ухвалила 29 червня 2021 року резолюцію, в якій засудила переворот і закликала всі малійські сторони сприяти повному політичному переходу та передачі влади обраній цивільній владі протягом 18-місячного перехідного періоду. Втім, як завив тимчасовий уряд Малі на початку цього року, такі вибори зможуть провести лише через п'ять років, бо мають місце "організаційні прорахунки та напади ісламістських екстремістів".

Читайте також: Франція звинуватила ПВК Вагнера у розграбуванні Малі

Учасник демонстрації проти санкцій ECOWAS у формі з написом "Путін" та російськими прапорами
Учасник демонстрації проти санкцій ECOWAS у формі з написом "Путін" та російськими прапорами Фото: Florent Vergnes/AFP/Getty Images

Російські найманці у Малі

Між тим хунта обмежує діяльність комплексної місії ООН (MINUSMA) та місії Євросоюзу (EUTM Mali), розгорнутих в країні 2013 року, коли ісламістські бойовики захопили території на півночі країни і здійснюють напади на мирних мешканців та військових.  

Водночас восени минулого року у пресі публікували свідчення присутності військових найманців з Росії. У ЗМІ фігурували деталі контракту російської ПВК Вагнера та хунти: 10 мільйонів доларів щомісяця за послуги з підтримки безпеки, що їх мають надавати до 1000 співробітників російської ПВК.

Тимчасовий уряд однак переконує міжнародну спільноту, що йдеться про "російських військових інструкторів". Захід засудив розміщення ПВК Вагнера в Малі.

"Вагнергейт": чому зірвалася спецоперація з "вагнерівцями"?