Війна РФ проти України негативно вплинула на свободу слова

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну під час виконання професійних обов'язків було вбито щонайменше 12 журналістів та медіапрацівників, ще 21 журналіста було поранено. Про це повідомляється у щорічному звіті партнерських організацій Ради Європи (РЄ), об'єднаних у "Платформу сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів". Звіт було оприлюднено зранку у вівторок, 7 березня.

У звіті за 2022 рік під назвою "Війна у Європі і боротьба за право повідомляти" зазначається, що повномасштабне російське вторгнення загострило загальні тенденції погіршення стану свободи преси в усій Європі. 

Доводиться працювати під обстрілами

Для висвітлення перебігу війни українська влада видала акредитацію 11 тисячам журналістів. Представникам медіа доводиться працювати у надзвичайно складних обставинах "через хаотичні обстріли, цілеспрямовані удари по комунікаційній інфраструктурі, часті та тривалі відключення електроенергії, а також через спроби нападу та захоплення журналістів на окупованих Росією територіях".

З огляду на це, редакції ЗМІ, чиї журналісти висвітлюють війну в Україні, запровадили жорсткі протоколи безпеки для своїх працівників. У звіті вказується на те, що оскільки українська влада запровадила воєнний стан і суворо стежить за дотриманням військової таємниці, "на передову було допущено небагато кореспондентів". І всі вони "повинні були зберігати особливу пильність через активну ворожість російських військ щодо журналістів".

У звіті зазначається, що міжнародні організації, які опікуються питаннями безпеки журналістів та свободи преси, надавали українським та іноземним репортерам усі можливі види допомоги, "навіть доставляючи генератори, щоб допомогти редакціям, які стикалися з відключенням електроенергії внаслідок ракетних ударів". Крім того, правозахисники займалися документуванням фактів нападів на представників ЗМІ, розслідуванням вбивств журналістів і поданням скарг на порушення гуманітарного права до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

Груба пропаганда заполонила інфопростір РФ

За час війни проти України у самій Росії розгорнулася "жорстока розправа з незалежною журналістикою", вказується у звіті. Будь-який відступ чи критику офіційної позиції російської влади щодо вторгнення в Україну "було криміналізовано". "Груба та дегуманізуюча пропаганда, розпалювання війни, підбурювання до ненависті та дезінформація заполонили контрольований державою інформаційний простір Росії", - констатується у документі.

Подібним чином російська влада діє і на окупованих українських територіях, "де створюються промосковські ЗМІ та навіть осередки Російської спілки журналістів, натомість українські мас-медіа витісняються, а всі журналісти змушені підкорятися інформаційному диктату Кремля". На думку авторів звіту, за час війни проти України російська влада ввела в дію "такі драконівські та нестерпні правила цензури", яких Європа не бачила від часів завершення "холодної війни".

Незалежні журналісти виїхали з Росії та Білорусі

Наслідком такої політики стало те, що нечисленні незалежні медіа, які ще існували у РФ, "були заборонені, закрилися або виїхали з країни". Загальна кількість працівників російських ЗМІ, які залишили межі РФ у 2022 році, становить понад 500 осіб, зазначається у звіті з посиланням на російське незалежне агентство з розслідувань "Проєкт медіа". Водночас питання отримання притулку стало для російських журналістів "викликом", і вони стикаються за кордоном "з адміністративними перешкодами та недовірою".

Читайте також: Після року війни в Україні: чому ми втомлюємося від співчуття?

Не краща ситуація зі свободою слова і в Білорусі, де через два роки після масових мітингів проти фальсифікацій президентських виборів "білоруська влада продовжувала репресії проти громадянського суспільства та преси, які посилилися після вторгнення Росії в Україну". Ці дії, спрямовані на залякування незалежних ЗМІ, також змусили багатьох журналістів виїхати за межі Білорусі. 

Журналістів кидають у тюрми

Безпідставні арешти та ув'язнення журналістів у 2022 році стали для Європи звичним явищем, йдеться у звіті. Станом на 31 грудня 2022 року у тюремному ув'язнені перебувало 127 журналістів.  Найбільша кількість ув'язнених працівників ЗМІ у Туреччині - 52 особи, Білорусі - 32, у Росії - 22, на окупованих Росією українських територіях - 14, чотири в Азербайджані, по одному у Великобританії, Грузії та Польщі. У порівнянні з 2021 роком кількість ув'язнених журналістів у Європі збільшилася на 60 відсотків, зазначається у звіті.

Протягом 2022 року "Платформа сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів" опублікувала 289 застережень про серйозні загрози або напади на свободу ЗМІ в 37 країнах Європи, у яких йшлося про вбивства  журналістів, ув'язнення, напади, судові переслідували та наклепницькі кампанії проти них. Деякі з цих застережень стосувалися Росії, оскільки партнерські організації РЄ вирішили продовжувати моніторинг стану свободи ЗМІ та нападів на журналістів у РФ і після її виключення зі складу Ради Європи.

Читайте також: Гендиректор DW: Росія має програти в цій війні