1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Український день" у ПАРЄ: про що йшлося

26 червня 2024 р.

Cпецтрибунал для російського керівництва під егідою Ради Європи, жорсткіші санкції проти Росії та захист української ідентичності від агресії РФ стали темами об'єднаних дебатів у ПАРЄ.

https://p.dw.com/p/4hYMT
Парламентська асамблея Ради Європи
ПАРЄФото: Dominique Boutin/Sputnik/picture alliance

У Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) пройшов "український день". Протягом ранкового та вечірнього сесійного засідань в середу, 26 червня, депутати обговорювали ухвалення трьох резолюцій, у яких ідеться про російську агресію проти України.

Зокрема, про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, про удосконалення застосування санкцій проти Росії та про захист національної ідентичності від російських "культурних чисток".

Усі три резолюції були ухвалені фактично одноголосно. Під час голосування за резолюцію про посилення санкцій проти висловився один депутат.

Спецтрибунал для Путіна може діяти під егідою Ради Європи

Депутати ПАРЄ переконані, що встановлення тривалого миру в Україні неможливе без відновлення справедливості та виплати репарацій і компенсацій усім постраждалим від російської агресії. Дискусії про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, який мав би повноваження притягнути до відповідальності найвище керівництво РФ, тривають з 2022 року.

Головна розбіжність бачень України та деяких її західних партнерів на те, яким має бути такий трибунал, полягає в тому, що офіційний Київ виступає за його створення на базі міжнародної організації, а західні союзники відстоюють так званий гібридний формат, за якого трибунал діяв би за українським законодавством, але з підтримкою міжнародних партнерів.

Проте, схоже, Рада Європи вирішила взяти на себе провідну роль у створенні спецтрибуналу. Наприкінці квітня комітет міністрів доручив генеральному секретареві організації підготувати документи, які можуть потенційно призвести до укладання відповідної угоди з Україною. І в своїй резолюції ПАРЄ заявила, що "створення такого трибуналу за угодою між Радою Європи та Україною є найліпшим можливим варіантом" і закликала ключову групу з питань трибуналу "якомога швидше дійти згоди щодо моделі та правової форми, обраної для нього".

Водночас, на думку депутатів ПАРЄ, юрисдикція майбутнього спецтрибналу має обмежуватися злочином агресії, вчиненим проти України, починаючи з лютого 2014 року, та неодмінно поширюватись на керівництво Білорусі. При цьому "особисті імунітети ключових підозрюваних у спецтрибуналі не застосовуватимуться".

Створити реєстр для порушників санкцій

В іншій резолюції ПАРЄ йдеться, що міжнародні санкції, запроваджені Заходом проти РФ, є одним з ефективних засобів боротьби з російським режимом. "Проте система санкцій послаблена прогалинами, якими користується російська влада та цільові особи, щоб уникнути та обійти обмеження", - констатується в документі. Тому Асамблея закликає держави-члени докласти зусиль для зміцнення санкцій та підвищення їхньої ефективності, створивши реєстр осіб і компаній, які причетні до обходу санкцій.

Зокрема, депутати ПАРЄ пропонують посилити дію "стелі ціни" на нафту, внісши до санкційних списків судна "тіньового флоту", зібраного РФ та її посібниками". Вони також закликають заборонити прямий імпорт і перепродаж російського зрідженого та трубопровідного природного газу, продукції сільськогосподарської, металургійної та атомної промисловості Росії, ускладнити доступ та користування транспортними вузлами перевізникам, які постачають товари воєнного призначення до РФ, та відключити російські й білоруські банки від міжнародної платіжної системи SWIFT.

Щодо персональних санкцій, то ПАРЄ закликає національні уряди розглянути правові підстави для того, щоб обмежувальні заходи проти членів родин підсанкційних росіян запрацювали.

Політика Росії щодо української культури - приклад варварства

У резолюції "Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру" зазначається, що політика примусової русифікації, до якої російський режим вдається на окупованих українських територіях від 2014 року, є "зброєю війни, яка застосовується, щоб заперечити існування культурної ідентичності України та стерти її історичне коріння, цінності, спадщину, літературу, традиції та мову".

Те, як РФ ставиться до української культури та ідентичності, "є яскравим прикладом варварства і вимагає конкретних заходів у відповідь", тому ПАРЄ закликає держави-члени впровадити цілісну стратегію, яка має включати документування та зберігання доказів злочинів, скоєних росіянами проти матеріальної та нематеріальної культурної спадщини в Україні, й допомогу з оцифруванням об'єктів української культурної спадщини.

Крім того, ПАРЄ рекомендує країнам-членам на законодавчому рівні визнати "навмисне чи систематичне знищення культурної спадщини та розграбування культурних цінностей порушенням прав людини, злочином проти людяності та воєнним злочином".

Визнати "культурні чистки" міжнародним злочином

Під час дебатів представники всіх політичних фракцій висловлювали свою підтримку резолюціям. Депутатка-соціалістка з Австрії Петра Байр (Petra Bayr) наголосила на важливості притягнути до відповідальності всіх, хто винен у "жахливих речах", які стаються в Україні. Вона привітала факт видачі Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт начальника генерального штабу РФ Валерія Герасимова та колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу "за звинуваченнями у скоєні злочину агресії" й наголосила, що "такі ж дії мають бути застосовані до інших представників влади Росії".

Читайте також: Адвокат: МКС не зможе виконати ордери на арешт Шойгу та Герасимова

Французький депутат-ліберал Клод Керн вважає, що Рада Європи має відігравати провідну роль в створенні спецтрибуналу для притягнення російської влади за злочин агресії проти України. На його думку, воєнні злочини та інші порушення прав людини потребують притягнення до відповідальності - лише за такої умови "можливе встановлення сталого миру".

Представник Європейської народної партії (ЄНП) з Португалії Пауло Моніз зазначив, що, починаючи від 2014 року, Росія застосовує русифікацію проти України, "знищуючи її культуру та традиції". На його думку, ця форма російської агресії "залишить надзвичайно глибокий та довготривалий слід" на поколіннях українців.

Депутат від групи лібералів з Ісландії Бйарні Йонссон також констатував: "Росія використовує культурну чистку як зброю війни, щоб знищити історію, мову, традицію та культурні пам'ятки України". Він наголосив на важливості визнати на міжнародному рівні культурні чистки воєнним злочином, який має переслідуватись законом.

Санкції діють, треба удосконалити механізм імплементації

Проте найбільшу увагу учасники дебатів приділили доповіді та резолюції про роль санкцій у боротьбі з російською агресією.

Український депутат Олексій Гончаренко звернувся до своїх колег: "Лише на зрідженому природному газі Кремль заробляє 100 мільярдів доларів на рік. І велика частина цих грошей надходить з Європи. Минулого місяця Росія знову стала першою у постачанні природного газу до ЄС. І ми ще запитуємо себе, чому війна триває?".

Представник об'єднаних лівих з Ірландії Пол Гевен зазначив: "Я вірю в те, що санкції проти Росії працюють, проти ми всі знаємо, що у системі їхнього застосування є прогалини". За його словами, фінансову систему Ірландії "заполонили мільярди російських грошей", бо закони цієї країни "неефективні проти цього". Гевен також розкритикував європейські компанії, котрі продовжують вести бізнес у РФ. За його словами, "вражає, коли бачиш, скільки німецьких фірм працюють в Росії". Політик навів інформацію, згідно з якою 63 німецькі компаній не згорнули свій бізнес у країні-агресорці.

Лише депутат-ліберал від Швейцарії Роланд Ріно Бюхель (Roland Rino Buechel) виступив проти політики санкцій, заявивши, що ті не працюють, бо "не допомагають боротися з ворогом і тільки ускладнюють життя нашим громадянам".

Проте, йому заперечили багато промовців. Зокрема, депутат-соціаліст з Великобританії Джордж Фулкес наголосив, що санкції є дієвим методом боротьби з російським режимом. "Причина того, що вони наразі неефективні проти російської економіки, полягає лише в тому, що ми не застосовуємо їх у повному обсязі", - наголосив політик. Він виступив за те, щоб посилити контролюючі функції спеціальних органів, які стежать за виконанням обмежувальних заходів проти Росії. "Санкції неодмінно мають бути істотною частиною в пакеті нашої допомоги Києву, бо якщо ми вразимо Росію фінансово, це значно пришвидшить перемогу України", - зазначив він.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій