Українці, білоруси та росіяни у Литві. Як до них ставляться?

За даними департаменту з міграції, наразі у Литві мешкають понад 227 тисяч іноземців. Серед власників посвідки на проживання на першому місці - українці (86 352). За ними слідують білоруси (62 165) та росіяни (15 888). Останнім часом соціологи фіксують зростання нетерпимості до іноземців, які не володіють литовською мовою. Часто це стосується білорусів та росіян. Місцеві жителі готові лише частково підтримати їхню інтеграцію в суспільство. Водночас щодо українців вони виявляють солідарність.

Про настрої серед мешканців Литви йшлося на конференції "Балтійський міст до відчужених громад: спільні цінності для регіональної стабільності", що відбулася 19 квітня у Вільнюсі. На ній були представлені й результати соцопитування щодо ставлення до мігрантів у Литві. Дослідження було проведене наприкінці 2023 року з ініціативи Інституту соціології Литовського центру соціальних наук. У цьому опитуванні респондентам пропонували декілька варіантів відповідей, зокрема - "не згоден", "не визначився", "згоден".

Як ставляться до українців, білорусів та росіян 

"Ми обрали три найбільші групи: з України, Білорусі та Росії, і цікавилися ставленням мешканців до них, - розповідає завідувачка відділом етнічних досліджень Інституту соціології Моніка Фреюте-Ракаускене. - Ставили два питання: чи хотіли б вони жити поруч і працювати разом із цими людьми. Найменше жителі Литви дистанціюються від українців, найбільше - від росіян. У середині - білоруси".

За словами соціологині, дані, отримані під час опитування, відповідають поточній геополітичній ситуації. "До мігрантів із Росії ставляться як до тих, хто приїхав із країни-агресорки", - пояснила Фреюте-Ракаускене.

22 відсотки литовців не хотіли би жити поряд з іноземцями, які не володіють литовською мовою (у 2022 році цей показник становив 11 відсотків). Коли йдеться про роботу, 34 відсотки литовців не хочуть бути колегами іноземців, які не володіють їхньою мовою (у 2022-му - 23 відсотки). "Це наслідок того, що російська мова після початку війни втрачає свій престиж, - уточнює соціологиня. - А також результат громадських дискусій про те, що з приїздом українців, білорусів та росіян у Литві стало надто багато спілкування російською, наприклад, у сфері обслуговування".

Читайте також: Міграційний пакт: що означає нова політика ЄС щодо надання притулку?

"Ми помічаємо тренд "понаїхали"

Головний редактор литовського інформаційного агентства Elta Вітаутас Бруверіс зауважив, що у Литві зростає нетерпимість до людей, які говорять російською. "Ми помічаємо тренд, який можна назвати як "понаїхали", - каже він. - У соцмережах пишуть, мовляв, у центрі Вільнюса всі тільки й говорять російською, і роблять це, переважно, представники "русского мира". Ми бачимо також політиків та чиновників, які використовують такі наративи".

"Війна знищує не лише Україну, а й статус російської мови як універсальної мови комунікації на пострадянському просторі, - зауважує український політолог Євген Магда, учасник конференції, якого просили оцінити ситуацію зі ставленням до українців, росіян та білорусів. - Українців у Литві більше, ніж росіян та білорусів разом узятих. Водночас у нас немає спільного кордону з Литвою. Але ставлення до українців найменш проблемне. Тому що ми маємо спільну історію, але не маємо сучасних проблем - контрабанди, територіальних суперечок. Тоді як Росія створює проблеми і Литві своїми імперськими амбіціями, а режим Лукашенка це підтримує".

Вітаутас Бруверіс, своєю чергою, стверджує, що литовці часто ставляться до білорусів так само, як і до росіян, не виділяючи відмінностей. "Проблема в тому, що з 1995 року в Білорусі російська мова практично повністю поглинула білоруську, - каже Магда. - А процес самоідентифікації через національну мову найбільш зрозумілий. Крім того, Кремль активно використовує міф про триєдиний слов'янський народ. І як ми бачимо із соцопитування, це впливає і на думку литовців”.

До кого з мігрантів найкраще ставляться литовці?

Як показало опитування, найгірше респонденти ставляться до нелегальних мігрантів із країн, які не входять до ЄС. Йдеться насамперед про вихідців із країн Азії та Африки, які з 2021 року намагаються нелегально перетинати кордон із Литвою. 86 відсотків опитаних висловилися проти того, щоб нелегалам дозволили залишитись у Литві, і лише вісім відсотків виступили за.

"Це реакція суспільства на міграційну кризу, спровоковану білоруським режимом, - пояснює Моніка Фреюте-Ракаускене. - Жителі Литви оцінюють цю провокацію як загрозу національній безпеці".

Читайте також: Литва легалізувала "пушбеки". Що кажуть правозахисники?

Коли йдеться про трудових мігрантів, то 45 відсотків респондентів виступають за те, щоб вони могли жити в Литві, 49 відсотків висловилися проти. Шість відсотків утрималися. Дещо менш лояльні литовці до політичних біженців, більшість яких - з Білорусі та Росії: 44 відсотки опитаних висловилися за їхнє перебування в країні, 47 відсотків - проти, утрималися - дев'ять відсотків. Українців, які втекли від війни, однозначно підтримують 63 відсотки опитаних громадян Литви, не підтримують 30 відсотків, утрималися від відповіді - сім відсотків. Найлояльніше ставлення в Литві до іноземних студентів (82 відсотки - за їхнє перебування в країні, 14 відсотків - проти) та до членів литовських сімей (77 відсотків висловилися за це, 17 відсотків - проти).

Чи готові литовці підтримати інтеграцію мігрантів?

Соціологи також з'ясували, чи готові литовці підтримати інтеграцію мігрантів. "Опитування показало, що більшість литовців готові підтримати освіту дітей, курси литовської мови, допомогу в легалізації та працевлаштуванні. І не готові підтримати виплату соціальних допомог та компенсацію за оренду житла. У литовському суспільстві вважають, що громадяни мають бути соціально забезпеченішими. Це відображає реальність, коли є проблеми з доступністю, наприклад, медичної допомоги та догляду, а також загалом ситуацію в економіці”.

Український політолог Євген Магда вважає, що для країн Балтії наплив громадян України, Росії й Білорусі, спричинений війною, може розглядатися і позитивно. "Так Литва може замінити своїх громадян, які поїхали до скандинавських країн, Великобританії і далі на Захід, - пояснює експерт. - І, незважаючи на серйозність викликів, варто сприймати їх як можливість, а не кризу".

Читайте також: Україна втрачає людей. Як війна вплинула на демографію