У ФРН точиться дискусія про повернення військової повинності

У Німеччині Бундесверу доводиться вирішувати проблему нестачі не лише винищувачів, фрегатів чи гелікоптерів. Протягом багатьох років збройним силам Німеччини також бракує військових. Тож час від часу загострюються дискусії про те, чи варто Німеччині знову запроваджувати обов'язкову військову службу. В одному з інтерв'ю міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) у цьому контексті назвав зразком для наслідування Швецію. Там, як і у 2011 році у Німеччині, обов'язкову військову службу призупинили, але потім, у 2017-му запровадили в оновленому вигляді знову. Чи може це бути моделлю для Німеччини?

На кінець жовтня 2023 року Бундесвер налічував 181,4 тисячі військовослужбовців. За часів "холодної війни" у 1970-1980-х роках в армії ФРН служили пів мільйона військових. Часи змінилися, "холодна війна" залишилася в минулому. Однак міністр Пісторіус дуже стурбований - нині Бундесвер надто далекий від поставленої до 2025 року мети - мати 203 тисячі чоловіків і жінок у військовій формі. І це ще й під час війни, яку Росія розв'язала проти України, яка дала зрозуміти, як швидко можуть виникати конфлікти і в Європі.

Читайте також: Генерал Бундесверу: ФРН має бути готовою до оборонної війни

З часу вступу на посаду міністра Пісторіус розмірковує над тим, як зробити Бундесвер більш привабливим. І також над тим, чи не запровадити знову обов'язкову військову службу. Нещодавно в інтерв'ю газеті Die Welt він заявив, що наразі аналізує різні моделі. "Я розглядаю всі варіанти, - зазначив Пісторіус. - Тоді були причини призупинити обов'язкову військову службу. Однак, в ретроспективі, це було помилкою".

Протягом десятиліть військова повинність була наріжним каменем німецького суспільства. З утворенням армії Федеративної Республіки Німеччина в середині 1950-х років чоловіків з 18 років призивали на військову службу. Ідея полягала в тому, що військові мали бути громадянами у військовій формі. Протягом п'яти з половиною десятиліть майже всі молоді чоловіки проходили або військову службу, або альтернативно - цивільну службу в будинках для літніх людей чи лікарнях. Обов'язкова військова служба була призупинена влітку 2011 року. На той час Бундесвер мав бути скорочений - під гаслом реформування збройних сил. Однак, у разі виникнення напруженості або необхідності оборони, він може бути відновлений. Сьогодні Бундесвер - це добровольча армія, у якій можуть служити і жінки.

Однак - добровольці в армію більше не йдуть. Журналіст і експерт з питань оборонної та безпекової політики Томас Віґольд (Thomas Wiegold) пояснює це в інтерв'ю DW так: "Одне з головних розчарувань у Бундесвері - це бюрократія. Кандидати часто чекають по пів року на відповідь на свою заяву". За його словами, ринок праці зараз такий, що молоді люди можуть обирати, де вони хочуть працювати, а Бундесвер не є привабливим роботодавцем.

Читайте також: Готовність до битви: німецькому Бундесверу затвердили нові принципи

Військовий обов'язок у Швеції - "мрія всіх військовослужбовців"

Міністр оборони Борис Пісторіус отримав від свого відомства 65 конкретних пропозицій щодо реорганізації Бундесверу: реформуванню підлягають рекрутинг, призов і навчання, повідомив він в інтерв'ю Die Welt. Тема військової повинності знову постала на порядку денному. "Тому я розглядаю інші моделі, наприклад, шведську, де всі юнаки і дівчата проходять військово-лікарську комісію, але врешті-решт лише невелика частина обраних потім призивається на військову службу. Почасти ми розмірковуємо й над тим, чи можна щось подібне уявити і в нас", - зазначив Пісторіус.

Експерт з питань безпеки Віґольд описує шведську модель як "мрію всіх військовослужбовців". "Тамтешнім збройним силам не потрібен кожен, хто проходить військово-лікарську комісію. Замість цього вони відбирають тих, хто має потрібні на цей момент навички".

Читайте також: Призов у армію: чому Швеція відновила військовий обов'язок (відео)

Політичні дебати про військову повинність - з сюрпризами

Не встиг Пісторіус оприлюднити свої ідеї, як здійнялася хвиля обурення. Міністру оборони довелося вислухати критику навіть від власної Соціал-демократичної партії (СДПН). Лідерка СДПН Заскія Ескен (Saskia Esken) вважає, що у Бундесвері склалася вже така ситуація, що він не зможе раптом взяти й запровадити примусовий призов. "Адже необхідних для цього навчальних підрозділів більше не існує", - пояснила Ескен.

Вільна демократична партія (ВДП), що входить до коаліційного уряду, також висловила свою критику. Лідер парламентської фракції ВДП Крістіан Дюрр (Christian Dürr) заявив в інтерв'ю медійній групі Funke: "Відновлення обов'язкової служби було б серйозним зазіханням на свободу молодих людей, які хочуть професійно зорієнтуватися".

Підтримка Пісторіусу натомість надходить з лав консервативної опозиції. В інтерв'ю DW заступник лідера парламентської фракції ХДС/ХСС Йоганн Вадефул (Johann Wadephul) заявив: "Позиція Християнсько-демократичного союзу тут чітка: ми виступаємо за загальну військову повинність, тобто службу в Бундесвері". А також, за його словами, в інших структурах - таких як пожежні бригади, Федеральне агентство технічної допомоги та благодійні організації. "Зараз саме час запитати молодих людей, що вони можуть зробити для нашої держави, для нашого суспільства", - додає Вадефул.

Чи повернеться обов'язкова військова служба?

Експерт з питань безпеки Томас Віґольд визнає, що зараз "важко відповісти" на запитання, чи повернеться в Німеччині обов'язкова військова служба. За його словами, ситуація з безпекою докорінно змінилася, особливо відтоді, як Росія почала повномасштабну війну проти України.

Віґольд вважає, що обов'язкова військова служба, якою вона була у Німеччині до 2011 року, радше, не відновиться. Хоча б тому, що за старої моделі військової повинності жінки навіть не розглядалися як військовослужбовиці. Однак експерт не виключає інші форми обов'язкової служби. У політиці безпеки наразі багато чого можна уявити: "Хто б міг подумати близько двох років тому, що Бундестаг ухвалить рішення про спеціальний фонд у розмірі 100 мільярдів євро для Бундесверу на тлі російської агресивної війни?" 

Міністр оборони Борис Пісторіус відповідає так: "Я розглядаю всі варіанти. Однак кожна модель, незалежно від того, яка саме, також потребує політичної більшості".