1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У ЄС обирають Європарламент. Хто матиме шанс

6 червня 2024 р.

З 6 по 9 червня 350 млн громадян країн ЄС напряму обиратимуть новий склад Європарламенту. Згідно з прогнозами, праві популісти, євроскептики та націоналісти можуть посилити свої позиції, але не отримають більшості.

https://p.dw.com/p/4gf0R
Засідання Європарламенту
Засідання Європарламенту (ілюстративне фото)Фото: Philippe Stirnweiss/EP/European Union 2024

Останні кілька місяців голова Європарламенту Роберта Мецола провела у поїздках 27 країнами-членами Європейського Союзу. Під час численних дискусій у меріях, університетах і школах, що провадили під гаслом "Скористуйся своїм голосом", Мецола, котра є представницею Мальти, християнською демократкою, членкинею парламентської фракції Європейської народної партії (ЄНП), намагалася зацікавити молодих виборців європейськими виборами, що проводять раз на п'ять років.

"У вашій уяві Європарламент - це 700 з гаком депутатських крісел. Вони будуть розподілені незалежно від того, проголосує хтось з вас чи ні. Але тепер ви маєте вибір, можете змінити ситуацію, можете вплинути на те, хто посяде або не посяде ці місця", - сказала Мецола, звертаючись до молодих людей у Данії.

Чому важлива явка виборців

Переконати 350 мільйонів виборців, які мають право голосу в ЄС, проголосувати на других у світі за масштабом, після Індії, демократичних виборах - непросте завдання. Явка виборців на останніх виборах до Європарламенту 2019 року становила лише близько 50 відсотків. Результати опитування громадської думки, проведеного навесні цього року, засвідчують, що цього разу 60 відсотків респондентів виявили зацікавленість виборами. Тож явка виборців може зрости. Це особливо важливо для нинішнього голосування, яке багато політичних сил уже оголосили "доленосними для ЄС виборами" або "виборами шляху Євросоюзу", адже згідно зі статистикою, від високої явки виборців зазвичай виграють партії центристів. І з огляду на дедалі вищу популярність правих популістів у багатьох країнах ЄС явка виборців може справді зіграти вирішальну роль.  

У багатьох країнах ЄС, включно з Німеччиною, під час передвиборчої кампанії панувала дискусія про безпеку та оборону на тлі війни Росії проти України. Однак, згідно з опитуваннями громадської думки, у середньому в 27 країнах-членах ЄС найважливішими питаннями під час голосування є економічні та соціальні проблеми. При цьому міграційна політика не відіграє вирішальної ролі для виборців більшості країн ЄС.

Опитування прогнозують зростання кількості євроскептиків

У багатьох країнах учасників виборчих кампаній непокоїть очікуване зростання підтримки правих консерваторів і правих екстремістів, скептично налаштованих щодо ЄС. "Деякі популісти закликають Німеччину вийти з Європейського Союзу. Інші вважають Росію Путіна або Китай Сі Цзіньпіна зразком для наслідування в Європі. А хтось і зовсім хоче розформувати ЄС - яке саморуйнівне безумство! Європа і європейська єдність забезпечують наше процвітання і наше майбутнє", - заявив у своєму передвиборчому відеозверненні федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz).

У Франції, Італії, Нідерландах, Бельгії, Австрії та Угорщині ультраправі партії посідають перше місце за популярністю серед виборців. У Польщі, Німеччині й Швеції праві партії можуть стати щонайменше другою або третьою силою. Німецька правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), кілька регіональних осередків якої визнано правоекстремістськими, перебуває приблизно на одному рівні популярності з СДПН і "Союзом 90/Зеленими" - політичними силами, котрі нині входять до правлячої коаліції в Німеччині. АдН підтримують близько 15 відсотків. Найбільше ж симпатій виборців у Німеччині мають представники нині опозиційного блоку Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС) - вони можуть розраховувати на 30 відсотків голосів.

Тим часом за результатами виборів очікується, що кількість місць у Європарламенті, які отримають праві партії, значно зросте, і становитиме від 21 до 25 відсотків. Однак цього буде замало для парламентської більшості.

Передвиборчий плакат партії "Альтернатива для Німеччини"
"Альтернатива для Німеччини", яка виступає за вихід ФРН з ЄС, може отримати на виборах до 15 відсотківФото: Stefan Zeitz/Geisler-Fotopress/picture alliance

Мелоні хоче створити альянс правих сил

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні зі своєю партією "Брати Італії", що входить у Європарламенті до фракції "Європейські консерватори й реформісти" (ЄКР), оголосила, що хоче створити в європейському законодавчому органі коаліцію за італійським зразком. Не дивно, адже Мелоні - перша жінка, котра спромоглася очолити уряд Італії, і ось уже 18 місяців керує країною на чолі урядової коаліції, що складається з правих популістів, ультраправих і християнських демократів.

Тепер Мелоні хоче покласти край в Європарламенті колишній неофіційній великій коаліції з християнських демократів, соціал-демократів і лібералів. "Ми перебуваємо в передодні вирішальних виборів, адже вперше їхні результати можуть покласти край неприродній і контрпродуктивній більшості в Європарламенті. Нам слід зберігати зосередженість і твердо стояти на ногах. Дивімося в майбутнє", - сказала Джорджія Мелоні під час передвиборчої кампанії в Італії. Разом із французькою правою популісткою Марін Ле Пен, угорським націоналістом Віктором Орбаном, польською націонал-консервативною партією "Право і справедливість" вона хоче сформувати нову велику правонаціоналістичну фракцію. Досі на правому фланзі в Європарламенті існували дві фракції: "Європейські консерватори й реформісти" та "Ідентичність і демократія".

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні
Прем'єр-міністерка Італії Джорджа МелоніФото: Remo Casilli/REUTERS

Християнські демократи заграють з ультраправими?

Водночас провідна кандидатка від європейських християнських демократів, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), не відкидає майбутньої співпраці з парламентаріями з можливої правої коаліції, яку формує Мелоні. Це залежатиме не стільки від партійної приналежності євродепутатів, скільки від того, чи будуть вони відстоювати інтереси України та поважати європейські цінності, заявила Урсула фон дер Ляєн під час кількох теледебатів. "Вона явно проєвропейська. Вона проти Путіна, вона сказала це дуже чітко. І виступає за верховенство права. Якщо так буде і надалі, ми запропонуємо співпрацю", - сказала голова Єврокомісії, харакетризуючи Мелоні.

Соціал-демократи, ліберали, "зелені" і ліві в Європарламенті піддали різкій критиці цей новий курс фон дер Ляєн. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, християнські демократи й соціал-демократи залишаться приблизно на колишніх позиціях. А лібералам і "зеленим" доведеться змиритися з втратою мандатів. У новому складі Європарламенту буде 720 місць, що на 15 більше, ніж раніше. 

Урсула фон дер Ляєн під час виступу у Європарламенті
Урсула фон дер Ляєн під час виступу у ЄвропарламентіФото: Frederick Florin/AFP via Getty Images

Європарламент не ухвалює рішень самотужки

Хоч би яка коаліція утворилася після формування парламентських фракцій, необхідно пам'ятати, що Європарламент, по суті, є лише однією з двох рівноправних частин законодавчого органу. Оскільки у своїй законодавчій діяльності, згідно з так званим "принципом спільних рішень" (ст. 251 Договору про ЄС), парламент має рівні повноваження з Радою Європейського Союзу. У ній представлені 27 урядів країн-членів. І навпаки, діяльність національних урядів багато в чому залежить від схвалення єдиного у світі наднаціонального парламенту, який обирається громадянами країн ЄС шляхом прямого голосування. У жодному іншому регіоні світу немає аналогічної установи, яка могла б ухвалювати закони, минаючи національні кордони.

Вибори традиційно проходять протягом чотирьох днів. Вони розпочалися 6 червня в Нідерландах. Протягом наступних двох днів європарламентаріїв обиратимуть в Ірландії, Латвії, на Мальті, у Словаччині та Чехії. У більшості держав-членів ЄС, включно з Німеччиною, голосування відбудеться в неділю, 9 червня. Інформація про розподіл місць у Європейському парламенті десятого скликання буде доступна того ж дня, о 23.00 за середньоєвропейським часом.

Читайте також: Як вибори до Європарламенту вплинуть на підтримку України

Бернд Ріґерт
Бернд Ріґерт кореспондент DW у Брюсселі
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій