Трамп зближується з Путіним і здає Україну та Європу?

Сполучені Штати різко змінили курс щодо війни Росії проти України? Як розцінити телефонний дзвінок Дональда Трампа Володимиру Путіну, подальші висловлювання президента США, а також заяви нового американського міністра оборони Піта Гегсета? Це перемога російського президента, поразка України і провал європейців?

У чому саме Трамп пішов назустріч Путіну?

Не всі німецькі зовнішньополітичні експерти настільки категоричні, як професор університету Бундесверу в Мюнхені Карло Масала (Carlo Masala). На його думку, події розвиваються за "апокаліптичним сценарієм" і по суті означають, що "Путін виграв цю війну", оскільки "домігся того, що американці вийшли з цього конфлікту".

Оцінка Клаудії Майор (Claudia Major) була дещо стриманішою. Вона є експерткою з питань безпеки берлінського Фонду науки і політики (SWP). Цей науковий інститут досліджує зовнішньополітичні теми і консультує як уряд і парламент Німеччини, так і Євросоюз.

"У підсумку Трамп з основних питань пішов назустріч Путіну ще до того, як почалися самі переговори. З російської точки зору, справа просувається вельми непогано: Трамп зняв питання про членство України в НАТО, він сказав, що з окупованими територіями поки що все залишиться як є, і що в питанні кордонів не буде повернення до ситуації до 2014 року", - зазначила Клаудія Майор в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk (DLF).

Схожої думки дотримується й аналітик Стокгольмського центру з вивчення Східної Європи Андреас Умланд (Andreas Umland). В інтерв'ю DW він констатував, що висловлювання президента і міністра оборони США "багато в чому, на жаль, відповідають тому, що завчасно пропонувала Росія, і задовольняють вимоги Путіна, принаймні частково".

Експерт зі Східної Європи, професор історії Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері Ян Клаас Берендс (Jan Claas Behrends) зауважив в інтерв'ю DW, що успіхом Путіна можна вважати вже один той факт, що його знову розглядають як переговірника, адже контактів із ним у попереднього президента США Джо Байдена не було.

Читайте також: ЗМІ Німеччини про розмову Трампа й Путіна: "А яка роль Києва?"

США для України та Європи більше не союзник?

"У значній частині західного світу Путін фактично став персоною нон грата, його перестали сприймати як партнера для діалогу. Єдиним винятком була його телефонна розмова з Шольцом, яка ні до чого не призвела. Якщо ж тепер Путін дійсно зустрінеться з Трампом у Саудівській Аравії, щоб обговорювати Україну, то це, безумовно, стане надзвичайним успіхом для його політики", - вважає Ян Клаас Берендс.

"Україні слід найбільше остерігатися того, що вона не зможе брати активну участь у цих переговорах, що її поставлять перед доконаними фактами. Як, до речі, і європейців", - попередила в інтерв'ю DLF Клаудія Майор. За її словами, вже під час дзвінка в Москву Дональд Трамп фактично розмовляв із Путіним "через голови українців, так, наче Україна вже більше не суверенна держава".

"Таке враження, що США для України більше не союзник, а, радше, щось на кшталт посередника", - зазначила експертка SWP і наголосила, що "це - гігантська відмінність від попередньої ситуації".

"Проукраїнськи налаштовані держави в Європі не можуть більше покладатися на США як на союзника. Це випливає з того, що було сказано Трампом і Гегсетом", - дійшов висновку і Андреас Умланд. Водночас він вважає, що поки зарано стверджувати, що Сполучені Штати повністю "випали" із західної підтримки України.

В інтерв'ю DW аналітик стокгольмського науково-дослідного інституту закликав поки не поспішати з остаточними висновками, "оскільки ми до цього чули скандальні висловлювання Трампа щодо Канади, Панами, Гренландії чи Сектора Гази, проте потім реальна політика нової адміністрації у Вашингтоні усе ж не пішла так далеко, як можна було би побоюватися через скандальні висловлювання Трампа".

На думку Андреаса Умланда, остаточних висновків щодо того, наскільки сильно змінилася політика США, можна буде дійти лише після того, як у Вашингтоні почнуть ухвалювати конкретні стратегічні рішення і відповідні закони. Однак експерт вважає, що в зовнішній політиці Києву, мабуть, доведеться сфокусувати зараз увагу "на Європі та інших неєвропейських союзниках України - як-от Австралія, Японія або Південна Корея".

У будь-якому разі на Європу чекає тепер свого роду стрес-тест, вважає Андреас Умланд. "Наскільки Європа готова брати на себе цю нову відповідальність, ми поки не знаємо", - наголосив він.

Чи зможуть європейці забезпечити дотримання перемир'я?

На те, наскільки серйозні виклики постають зараз перед Європою, вказала в інтерв'ю DLF Клаудія Майор: "Знявши питання щодо перспективи членства України в НАТО, Трамп і його міністр оборони фактично скасували рішення трьох останніх самітів НАТО". Експертка поставила запитання: "Якщо США з такою легкістю відмовляються від рішень, з якими всі союзники після тяжких перемовин врешті-решт погодилися, то що це означає для всіх інших американських запевнень, даних Європі, Україні, та й узагалі союзникам у всьому світі?".

А якщо США, як і планує Трамп, покладуть на європейців забезпечення перемир'я в Україні, про яке він збирається домовлятися з Путіним, то європейці мають подумати про те, як вони забезпечать таке перемир'я, попередила Клаудія Майор. Адже одне лише припинення вогню, наголосила вона, ще не означатиме досягнення міцного миру.

"Доти, доки Росія ставить під питання існування самостійної України, і доки Росія має військові засоби для реалізації своїх намірів, будь-яке перемир'я залишиться крихким. І є небезпека, що воно стане лише перепочинком для російських збройних сил, як у період після Мінських угод у 2014 році і до повторного нападу у 2022 році", - наголосила експертка SWP.

Читайте також: Розмова Трампа й Путіна: як відреагувала Україна

Вона пояснила, що реально означало би забезпечення російсько-українського перемир'я: "Для європейців це означало би страхувати приблизно 900 кілометрів уздовж лінії зіткнення, 2000 кілометрів кордону Росії і України і приблизно 1000 кілометрів кордону між Україною і Білоруссю. Це дуже велике військове завдання. І якщо європейці з ним не впораються, фактично зросте небезпека нової війни в Європі".

Різне ставлення європейців до війни в Україні

Водночас проблема в тому, що узагальнених "європейців" не існує, зауважив в інтерв'ю DW професор Ян Клаас Берендс, адже європейці розділяються у своєму ставленні до війни РФ проти України щонайменше на три групи. По-перше, "це балтійські країни, скандинавські держави, Польща, можливо Чехія - вони від самого початку відкрито підтримували Україну і будували свою стратегію на тому, щоб допомогти їй перемогти Путіна".

"Потім, - продовжив історик, - є країни, які вважали за краще сховатися за США і не хотіли надавати Україні серйозну підтримку. До них я відніс би Німеччину, а також, можливо, Францію та Італію. Ну і, якщо бути чесним, є такі країни, як Іспанія чи Португалія, яким, схоже, до цього конфлікту взагалі байдуже. І поки не вдасться напрацювати єдину позицію, говорити про "європейців" безглуздо".

Тож насамперед необхідно подолати цей європейський розлад. "Можливо, настав час, щоб решта Європи приєдналася до позиції Польщі, країн Балтії та Скандинавії - єдиних, хто від самого початку мав чітку стратегію в цьому конфлікті. На відміну від Німеччини, яка упродовж трьох років просто ховалася за спиною Байдена (колишнього президента США Джо Байдена. - Ред.), а тепер, коли Байдена більше немає, виглядає абсолютно розгубленою", - вважає Ян Клаас Берендс. На його думку, нової стратегії у європейських країн поки немає.

Водночас історик не виключає серйозного коригування взятого зараз у Вашингтоні курсу. "Важливо пам'ятати, що Трамп не хоче виглядати слабким. І якщо він побачить, що майбутні переговори сприймаються як перемога Путіна, американська позиція цілком може змінитися. Єдине, що ми знаємо напевно: Трамп непередбачуваний". На думку професора, "на нас чекають напружені тижні, і вони будуть особливо важкими для України, якій доведеться боротися за свій вплив на ці переговори".