Шольц збирався до Москви? Уряд заявляє про "наклеп"

Як на його розважливий характер Олаф Шольц (Olaf Scholz) був не на жарт розлючений і емоційний: у неділю, 5 січня, канцлер виступив у штаб-квартирі СДПН перед журналістами і зробив заяву з приводу скандального посту в соцмережі Х. Йдеться про твердження, буцімто глава німецького уряду планує ще до дострокових виборів до Бундестагу, які відбудуться 23 лютого, відвідати з візитом Москву і зустрітися з Володимиром Путіним. Шольц наголосив: "Це - фейк. Це - глибоко непристойно". А його речник Штеффен Гебештрайт (Steffen Hebestreit) пішов ще далі, і пригрозив автору посту "юридичними кроками", називаючи твердження про планований візит до Москви "наклепом".

Твіт зовнішньополітичного речника ХДС Кізеветтера

Автором посту, який спричинив таку бурхливу реакцію був ніхто інший, як відомий опозиційний політик, зовнішньополітичний речник Християнсько-демократичного союзу Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter). Кізеветтер - полковник Бундесверу у запасі, має чималий політичний авторитет у питаннях зовнішньої політики і політики безпеки.

Коментуючи пост одного науковця у мережі Х, Кізеветтер написав: "Дедалі більше обставин вказує на те, що федеральний канцлер Олаф Шольц ще до 23 лютого поїде до Москви для зустрічі з Путіним". У цьому контексті політик додав, що Україна "у випадку перемовин про звершення російської загарбницької війни не має стати ані об’єктом, ані жертвою".

Суперечки в політиці щодо Росії

Конфронтація правлячої СДПН з Кізеветтером навколо теми війни Росії проти України має передісторію: політик від ХДС вважається одним з найрішучіших прибічників України з-поміж всіх фракцій Бундестагу. Кізеветтер з перших днів повномасштабного вторгнення вимагає надати Україні всю необхідну зброю і застерігає від поступливості у відносинах з Росією і Володимиром Путіним. Своєю чергою, Шольц невпинно нагадує, що Німеччина стала другою після США країною за обсягами військової допомоги, однак своїм політичним пріоритетом канцлер називає будь-що не втягнути Німеччину у війну. Показовим є його вперте небажання надавати Україні ракети TAURUS, якими Збройні сили України могли би завдавати ударів по цілях глибоко на території Росії.

Найактуальніші опитування громадської думки засвідчують, що позицію Шольца поділяє більшість німецьких виборців. За даними опитування Deutschlandtrend, станом на кінець жовтня минулого року 61 відсоток опитаних виступив проти надання цих ракет для ударів по території Росії, лише 27 відсотків підтримують надання TAURUSбез обмежень щодо ударів по Росії. Таким чином, обережність Шольца можна пояснити страхітливими настроями у суспільстві загалом. Але ж боягузом, який прогинається під погрозами Путіна, канцлер, вочевидь, виглядати також не хоче.

Уряд говорить про "неодноразові заяви"

Фактично Кізеветтер не підкріпив свої слова про плани Шольца жодними доказами. Суперечливий пост вже видалений. В офісі депутата від ХДС у відповідь на запит DW у понеділок, 6 січня повідомили, що СДПН і ХДС дійшли згоди у тому, що питання зняте після видалення посту. "Більше пан Кізеветтер це питання не коментуватиме", - зазначили в офісі політика. Схоже на те, що за лаштунками на Кізеветтера відчутно натиснули.

Речник уряду Гебештрайт на черговій пресконференції уряду у понеділок нагадав, що Кізеветтер вже не раз заявляв про буцімто плани Шольца їхати до Москви, зокрема, у розмові з журналістами журналу Spiegel. Причому минулого разу, стверджує речник уряду, Кізеветтер висунув умову, що цитата буде без посилання на нього особисто. "Нам телефонували з Москви, нам телефонували з центральних телеканалів ARD і ZDF. У Києві через ці повідомлення сильно обурились. Як лише міг, мовляв, канцлер до такого додуматись?", - розповідає Гебештрайт.

А тепер ще й цей твіт: "Депутат Кізеветтер вже не вперше виступає із заявою, яка не має під собою жодних підстав. Їх не може бути, адже ані в уряді, ані у відомстві канцлера не було жодних думок у цьому напрямку", - запевнив речник.

Читайте також: Нові дрони з Німеччини: за що їх прозвали "міні-Таурус"?

Погані спогади про останню поїздку

За словами Гебештрайта, видалення посту на даному етапі знімає всі питання у цьому скандалі. Речник, однак, застеріг Кізеветтера від подальших заяв з цього приводу. Нинішній інцидент став яскравим свідченням того, наскільки вибухонебезпечним у передвиборчій кампанії може бути "українське питання". При цьому Шольц, певно, усвідомлює, наскільки тонкі межі у позиціонуванні щодо цієї теми. Популісти з "Союзу Сари Вагенкнехт" і частково праворадикальна "Альтернатива для Німеччини" виступають зі значно більш відверто проросійськими гаслами, ніж традиційні партії, включно з соціал-демократами. Однак і всередині СДПН є чимало прибічників підходу, згідно з яким, "з Путіним треба за будь-яких обставин підтримувати діалог".

Однак Шольцу при цьому аж ніяк не можна створити підстави для звинувачень у некритичному ставленні до влади в Москві, а також краще не допустити появу в ЗМІ фото на кшталт того, яке було зроблене під час його останнього візиту до Путіна у переддень повномасштабної війни в лютому 2022 року: на ньому Шольц і Путін сидять по різні боки абсурдно довгого столу, яким господар Кремля ніби підкреслює дистанцію.

У листопаді Олаф Шольц уже мав з Путіним телефонну розмову, яка не дала жодних результатів. Більше того, після розмови з Шольцом Росія лише посилила обстріли України. Імовірно, за таких обставин поїздку до Москви ніхто би не сприйняв всерйоз, її списали би виключно на передвиборчі маневри. Можливо, саме на тлі провалу з телефонним дзвінком реакція Шольца на чутки про візит до Москви була лише більше роздратованою.