1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
КонфліктиКосово

Що стало на заваді набуття Косовом членства в Раді Європи?

Аніла Шука
17 травня 2024 р.

Німеччина, Франція та Італія гальмують надання Косову членства в Раді Європи через невирішені конфлікти з сербами.

https://p.dw.com/p/4fw9I
Середмістя столиці Косова Приштини
Середмістя столиці Косова Приштини (архівне фото)Фото: Vjosa Çerkini/DW

Ще місяць тому вступ Косова до Ради Європи - найвищого міждержавного європейського органу з прав людини - видавався цілком досяжною ціллю. Винятковою більшістю у 82 відсотки члени Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі проголосували за прийняття наймолодшої держави Європи як 47-го члена Ради Європи. Це рішення ухвалили за рекомендацією колишньої міністерки закордонних справ Греції Дори Бакоянніс, котра раніше як доповідачка перевіряла кандидатуру Косова.

Попри ледь не одностайне голосування, питання приєднання Косова до Ради Європи не стоїть на порядку денному програми щорічного засідання міністрів закордонних справ, призначеного на 17 травня. Ключові країни - Франція, Італія, а також Німеччина - гальмують цей процес. Думка цих трьох країн має неабияку вагу саме тому, що вони разом зі США і Великобританією, входять до так званої "п'ятірки", - неформальної групи держав, що вже тривалий час виступає посередником в конфлікті між Косовом і Сербією.

Читайте також: У Косові серби заявили про звільнення з усіх держустанов

Причина, через яку Косово наразі навряд чи стане членом Ради Європи, полягає у суперечці щодо так званого діалогу про нормалізацію між Сербією та Косово. Цей діалог був свого часу ініційований ЄС і провадиться під його егідою, але вже давно вважається замороженим. Одна з проблем діалогу стосується створення асоціації сербських громад у Косові, яка мала б представляти всіх сербів у країні. Створення такого об'єднання породжує чимало суперечок у Косові, оскільки існують побоювання, що це утворення може стати своєрідною державою в державі.

У столиці Косова Приштині говорять про загрозу "боснізації" Косова, тобто тривалого паралічу і розколу країни, недвозначно натякаючи на Республіку Сербську в Боснії і Герцеговині.

Чи справді сербське питання в Косові - така дрібниця?

Утім, Німеччина та інші країни "п'ятірки" очікують "відчутного прогресу у створенні асоціації муніципалітетів із сербською більшістю", повідомили у відповідь на запит DW у Берліні. Зокрема, Косово має направити відповідний проєкт закону до конституційного суду країни, щоб той розглянув його на предмет його відповідності основному закону. "Потрібен лише один маленький крок, і Косово могло б значно збільшити кількість прихильників вступу до Ради Європи", - сказав DW речник уряду Німеччини.

Читайте також: Новий конфлікт у Косові - динар проти євро

Косово, однак, відкидає такий крок. Прем'єр-міністр Косова Альбін Курті наголошує, що це не є умовою членства його країни в Раді Європи. Питання створення об'єднання муніципалітетів з сербською більшістю є частиною діалогу про нормалізацію з Сербією, який проводиться під егідою ЄС, і має тривати у рамках цього діалогу. Будь-які інші кроки поставили б сам діалог під загрозу, сказав Курті в інтерв'ю DW.

Прем'єр-міністр Косова Альбін Курті
Прем'єр-міністр Косова Альбін Курті здобув репутацію прихильника непоступливого курсу щодо Сербії й сербського питання Фото: Armend Nimani/AFP

На заваді стають і агресивні кампанії Сербії

Голова німецької делегації в Раді Європи Франк Швабе (Frank Schwabe), вважає "неправильним те, що зараз робляться спроби досягти цілей через задні двері, яких не вдалося досягти в переговорах між Косовом і Сербією". Інші експерти також вказують на той факт, що створення об'єднання сербських муніципалітетів, на чому наполягає Євросоюз, неможливе, оскільки головами відповідних муніципалітетів у Косові керують з Белграда. "Бракує згоди самих муніципалітетів-учасників. Без неї створення спілки муніципалітетів не було б легітимним і суперечило б конституції Косова і статуту Ради Європи", - говорить Ґеральд Кнаус (Gerald Knaus) з аналітичного центру Європейська ініціатива стабільності (European Stability Initiative або ESI).

Експерт ESI Ґеральд Кнаус
Ґеральд Кнаус - соціолог і дослідник міграційних питань з експертного центру ESIФото: Dominik Butzmann/photothek/picture alliance

Читайте також: Чи можна назвати амністію вогнепальної зброї в Сербії успішною?

Кнаус також наголошує, що ця вимога країн "п'ятірки" є успіхом агресивної кампанії президента Сербії Александара Вучича, який протягом багатьох років активно намагається перешкодити членству Косова в міжнародних організаціях. На сьогодні Вучичу також вдалося запобігти членству Косова в Інтерполі та ЮНЕСКО.

Читайте також: Воєнні злочини: зґвалтовані чоловіки в Косові

Той факт, що Сербія - країна-кандидат на вступ до ЄС - підтримує тісніші відносини з Росією і Китаєм, ніж з самим ЄС, але водночас має такий великий вплив на курс ЄС щодо Косова, викликає критику й з боку експерта з питань безпеки та колишнього координатора Мюнхенської конференції з безпеки Олівера Ролофса (Oliver Rolofs). "Агресивна політика Сербії, підтримувана Росією, призводить до ескалації напруженості в Косові, а також Боснії і Герцеговині. ЄС і США поки що реагують на цю агресію методом умиротворення сторін, що лише погіршує ситуацію. Замість того, щоб накреслити чіткі червоні лінії, ЄС дозволяє Сербії, кандидату на вступ до ЄС, знову і знову вказувати, що робити", - зазначає експерт.

Косово опиняється в компанії РФ і Білорусі

Нині Косово є єдиною європейською територіальною державою, що не є членом Ради Європи. Тут товариство їй складають хіба що Білорусь і Росія - останню виключили з Ради Європи у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Для Косова членство в одній з найстаріших і найповажніших міжурядових організацій Європи стало б ще одним кроком до зміцнення його позицій на міжнародній арені. Саме Косово, яке проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, на сьогодні офіційно визнали 116 країн, в тому числі 34 країни-члени Ради Європи.

Але членство в ЄС також принесло б очевидні переваги для меншин в країні, зокрема, для сербів. Франк Швабе пояснює, що в разі необхідності серби могли б відстоювати свої права в Європейському суді з прав людини, рішення якого є обов'язковими для країн-членів.

Читайте також: ЄС очікує більше реформ від країн Західних Балкан

У Косові прем'єр-міністр Альбін Курті відомий своїм жорстким і непоступливим курсом. Однак багато спостерігачів хотіли б бачити більше прагматизму. Наразі невідомо, чи Парламентська асамблея Ради Європи знову проголосує за вступ Косова наступного року, визнав у розмові з DW політолог з Приштини Артан Мухакшірі.

Політолог Артан Мухакшірі
Політолог Артан МухакшіріФото: Privat

"Рішуча відмова з боку Курті може негативно вплинути на відносини з ЄС та країнами "п'ятірки". І парадокс полягає в тому, що проблема створення об'єднання муніципалітетів все одно залишиться ключовим питанням. Постійне уникнення цієї проблеми призведе лише до подальшого блокування", - розмірковує експерт.