1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що означає сенсаційна перемога лівих на виборах у Франції

8 липня 2024 р.

Абсолютно несподівано ультраправі посіли лише третє місце у другому турі парламентських виборів у Франції. Президенту Еммануелю Макрону, ймовірно, доведеться призначити прем'єр-міністром представника лівих.

https://p.dw.com/p/4i0Wo
Прихильники лівих у Франції радіють їхній перемозі на виборах
Прихильники лівих у Франції радіють їхній перемозі на виборах Фото: Thomas Padilla/AP/picture alliance

Всупереч соціологічним опитуванням і прогнозам останніх тижнів, лівий альянс "Новий народний фронт" отримав найбільше місць (182) за результатами другого туру виборів до Національних зборів Франції, що відбулися у неділю, 7 липня. Центристський блок президента  Еммануеля Макрона "Разом за республіку" посів друге місце (168 місць), а ультраправа партія "Національне об'єднання", якій пророкували перемогу, вкрай несподівано посіла лише третє місце (143 місця). Конституційний склад нижньої палати парламенту Франції налічує 577 депутатів, тож для формування урядової більшості коаліційним політичним силам потрібно буде мати щонайменше 289 мандатів.

Тріумф французьких лівих

Неформальний лідер лівого народного фронту Жан-Люк Меланшон, який очолює ліворадикальну партію "Нескорена Франція", оголосив себе переможцем виборів. Окрім перемоги на виборах до парламенту, лівий альянс отримав також більшість місць у Парижі та багатьох великих містах. Меланшон нагадав, що ще тиждень тому ультраправим прогнозували перемогу на виборах. "Народ не допустив цього", - радісно заявив політик.

Лівий альянс поки що залишає відкритим питанням лідерства і не має спільної програми. У зв'язку з цим поки що незрозуміло, яку політику він має намір проводити, якщо прийде до влади. Однак безсумнівним є те, що альянс є чітко проєвропейським, за винятком окремих частин на лівому фланзі, а також рішуче виступає за підтримку України у протистоянні російській агресії. На противагу цьому, як нагадує німецьке видання Bild, сам лівий популіст Меланшон закликає до негайних переговорів про припинення вогню в Україні й заявляв про наміри припинити подальшу військову допомогу Києву.

Тепер президент країни повинен призначити прем'єр-міністра з лав "Нового народного фронту", зауважив Меланшон. Олів'є Фор - лідер соціалістів, що теж входять до складу лівого блоку - заявив у понеділок, 8 липня, що впродовж поточного тижня ліві визначаться зі своїм кандидатом на посаду прем'єра. Однак лівий альянс не має абсолютної більшості в Національних зборах і для формування коаліції їм, вірогідно, доведеться домовлятися про коаліцію з блоком "Разом за республіку" Макрона. Утім, дотепер як Меланшон, так і Макрон виключали можливість створення коаліції між цими двома політичними силами. Лідери правого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен та Жордан Барделла своєю чергою також відкинули можливість участі у коаліційному уряді.

Жан-Люк Меланшон, лідер ліворадикальної партії "Нескорена Франція"
Жан-Люк МеланшонФото: Thomas Padilla/AP/dpa/picture alliance

Розчаровані ультраправі

Лідер ультраправої партії "Національне об'єднання" (RN) Джордан Барделла та його попередниця на посаді голови партії, голова її фракції у парламенті Марін Ле Пен готували велике святкування перемоги на виборах. Натомість пляшки з шампанським у партійному виборчому штабі залишилися невідкоркованими. Численні прихильники RN на партійній вечірці в передмісті Парижа були відверто засмученими і не могли повірити, що вони посіли лише третє місце.

Джордан Барделла вважає, що його "Національне об'єднання" програло лише тому, що ліві та президент Макрон сформували "неприродну коаліцію". У другому турі ліві та партія Макрона висунули в багатьох округах лише одного спільного кандидата, щоб не допустити перемоги кандидатів від "Національного об'єднання". Цей розрахунок, очевидно, спрацював і дуже розлютив Джордана Барделлу. "Виборці розчаровані", - сказав він, висловивши переконання, що мажоритарна виборча система спрацювала проти його політсили, яка, за словами Барделли, залишається єдиною альтернативою лівим і центристським політикам.

Джордан Барделла, лідер ультраправої партії "Національне об'єднання"
Джордан БарделлаФото: JULIEN DE ROSA/AFP

Друге місце для партії Макрона

Президент Макрон провів вечір виборів на самоті в Єлисейському палаці. Його ризикована ставка, коли він несподівано розпустив парламент після невдалих для його партії виборів до Європарламенту, частково виправдала себе. Оголосивши позачергові вибори, він прагнув отримати новий мандат від французького електорату. Але цей розрахунок спрацював не повністю - хоча він і зміг уникнути приходу до влади крайніх правих, тепер йому доводиться працювати з лівими, частина яких є крайніми лівими.  

Напередодні другого туру парламентських виборів усі аналітики загалом очікували історичної перемоги правих. У такому разі вперше в історії сучасної Франції крайні праві стали б найсильнішою силою в парламенті. Утім, результат виборів виявився інакшим.

Зміщення політичного балансу між президентом і парламентом

Явка виборців досягла рекордного рівня - 67 відсотків, тож можна вважати, що несподіваний хід президента із оголошенням позачергових виборів мобілізував французів. Виборчої апатії в них не було, адже виборці відчували, що ці парламентські вибори мають історичне значення. Ґезіне Вебер (Gesine Weber), експертка з Франції аналітичного центру "Німецький фонд Маршалла", зазначає в інтерв'ю DW, що Еммануель Макрон повністю дистанціювався від виборців з моменту вступу на посаду у 2017 році. "Ми бачимо, що французи були повністю незадоволені його політикою. Його підхід і його політичний план зі створення нової політичної сили в центрі та послаблення політичних крайніх сил абсолютно не спрацював", - переконана експертка.

Будівля Національних зборів у Парижі
Будівля Національних зборів у ПарижіФото: Bernd Riegert/DW

Французькі ЗМІ цитують слова одного з радників президента: "Макрон передає ключі від політичної влади депутатам парламенту. Її більше немає у Єлисейському палаці". Еммануель Макрон, ймовірно, більше нагадуватиме "кульгаву качку" до кінця його президентського терміну, що завершиться у травні 2027 року. Конституція Французької Республіки закріплює за президентом центр влади. Тепер на практиці це може змінитися: в країні буде "коабітація", тобто вимушена співпраця президента з урядом, більшість якого походить з іншого політичного табору. Еммануель Макрон виключив можливість своєї відставки, президент залишається відповідальним за зовнішню політику та оборону. Однак внутрішню політику та економічну політику може визначати уряд під керівництвом прем'єр-міністра лівого спрямування. Чинний прем'єр-міністр Габріель Атталь з партії Макрона оголосив про свою відставку того ж вечора.

Складний процес формування уряду

Марін Ле Пен та Джордан Барделла намагалися позиціонувати свою ультраправу партію як помірковану. У першому турі виборів виборці, особливо в сільській місцевості Франції, підтримали цю політсилу. Однак у другому турі, який відбувся лише через тиждень, усе змінилося. Попри відносно низькі результати, "Національне об'єднання" все ж стало нормальною партією для багатьох французів. Ультраліві та ультраправі зміцнили свої позиції завдяки новим виборам, констатує у розмові з Deutsche Welle Ґезіне Вебер.

Еммануель Макрон на виборчій дільниці
Еммануель Макрон на виборчій дільниціФото: Mohammed Badra/AP Photo/picture alliance

Поки що залишається відкритим питання того, хто тепер очолить французький уряд. Перед виборами президент Макрон категорично виключав можливість призначення прем'єр-міністром лівого радикала Жана-Люка Меланшона. Макрон заявив, що його партія "Нескорена Франція" є набагато гіршою, ніж ультраправі з "Національного об'єднання". До лівого альянсу "Новий народний фронт", який посів перше місце, окрім радикальних лівих, входять соціалісти, соціал-демократи і "зелені". Тепер президент міг би спробувати внести розбрат у нашвидкуруч сформований "Новий народний фронт" і працювати лише з поміркованими лівими.

Тисячі людей зібралися на Площі Республіки в Парижі, щоб відсвяткувати перемогу лівих після оголошення перших прогнозів. Багато з них були здивовані і раді, що ультраправі не прийдуть до влади.

 

Бернд Ріґерт
Бернд Ріґерт кореспондент DW у Брюсселі
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою