ШІ в Україні - як не зарегулювати, захищаючись від ризиків

Штучний інтелект (ШІ) вже активно працює на українців як в цивільній сфері, так і у сфері військових технологій. Відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року один з українських стартапів створив алгоритм на основі штучного інтелекту для розпізнавання розміщення російських військ за супутниковими знімками. Міністерство оборони України використовує систему розпізнавання облич для встановлення осіб російських військових, зокрема тих, які брали участь у нападі на цивільних у Київській області, а також для ідентифікації загиблих. Додаток "ТиХто" за допомогою ШІ дозволяє швидко виявляти та перевіряти підозрілих осіб на блок-постах та на вулицях під час комендантської години. ШІ допомагає також збивати ракети агресора, ефективніше наводити БПЛА на цілі.

Використання штучного інтелекту в Україні, звісно, не обмежується лише військовою сферою. Українські IT-компанії, на основі ШІ здатні створити цифрову копію людини чи реалістичні візуальні ефекти в комп’ютерних іграх, підібрати музику для відео тощо. Українські фахівці, які використовують ШІ, відомі й за межами країни. Так, завдяки штучному інтелекту український стартап Respeecher створює голоси для Голлівуду, зокрема для Дарта Вейдера та молодого Люка Скайвокера у "Зоряних війнах". А розробки проєкційної навігації з використанням ШІ колишнього українського стартапу Apostera можна зустріти в автомобілях світових автомобільних концернів. 

Читайте також: Чи варто боятися штучного інтелекту?

Регулювання ШІ - захист громадян від ризиків

Нині в Україні зареєстровано близько 70 компаній, які працюють зі штучним інтелектом. За даними Ukrainian Tech Ecosystem Overview - онлайн-платформи для пошуку ІТ-компаній, ця цифра продовжує зростати. Як повідомили в міністерстві цифрової трансформації України, у розробці моделей штучного інтелекту в Україні загалом задіяно більше п'яти тисяч спеціалістів.

З огляду на стрімкий розвиток ШІ український уряд вирішив розробити дорожню карту з регулювання штучного інтелекту. "Україна має очолити тренд ШІ у світі. Розуміти, що відбувається, швидко реагувати та мати власну стратегію. Неможливо говорити про цифрову державу, якщо ми не формуємо прогресивну політику в напрямі штучного інтелекту", - каже віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

У мінцифрі запевняють, що йдеться не про створення бюрократичних перепон для розвитку галузі, а передусім про пошук балансу між інтересом бізнесу й забезпеченням належного рівня захисту громадян від ризиків ШІ. Тому на першому етапі запропонували бізнесу самому визначити сфери застосування штучного інтелекту, які потребують введення "правил для всіх". Для вироблення принципів правового регулювання ринку штучного інтелекту в Україні, які пізніше стануть основою відповідного закону, міністерство створило експертний комітет з питань розвитку сфери ШІ. До нього входять представники бізнесу, українських та закордонних IT-компаній, сфери охорони здоров’я та медицини. 

"Ми вже розробили орієнтовний план, як нам рухатися до ухвалення законодавства, яке регулюватиме штучний інтелект. Ми вирішили рухатися знизу вгору: перші два роки компанії виробляють культуру саморегуляції свого бізнесу, другий етап - ухвалення закону", - пояснив DW заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.

Процес вироблення правил і регулювання штучного інтелекту розтягнеться у часі орієнтовно до 2027 року, оскільки Україна хоче дочекатися ухвалення відповідного законодавства в Євросоюзі, членом якого прагне стати Україна. Борняков наголошує, що регламент ЄС про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act) ще тільки напрацьовується, ухвалити його планують в наступному році, а набути чинності він зможе не раніше 2026 року. "Сьогодні у нас немає вимоги ухвалювати це законодавство, але якщо ми будемо рухатися до членства в ЄС чи станемо членом Євросоюзу, то нам доведеться його ухвалювати, і ми хочемо вже готуватися до цього", - каже Борняков.

Читайте також: Штучний інтелект - нова екологічна загроза?

Що саме потребує регулювання?

У своєму ставленні щодо необхідності регулювання у використанні ШІ українці розділилися. Нещодавно Центр Разумкова провів опитування щодо ставлення українців до ШІ. Результати показали, що 34 відсотки українців погоджується з думкою, що цю технологію потрібно контролювати та обмежувати її використання. 32 відсотки громадян мають протилежну думку щодо використання ШІ і вважають, що обмеження вводити не треба.

Голова з етики та партнерств компанії Respeecher Анна Булах входить у комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту при мінцифрі та працює над виробленням правил регулювання ШІ в Україні. Вона наголошує, що штучний інтелект є новою та досить чутливою сферою, розвиток якої поки що нічим не обмежений. "Регулювання ШІ наразі не існує у жодній країні, але є запит на те, щоб компанії і їхні продукти були етичними та відповідальними за технології", - каже Булах. Вона вказала на побоювання щодо зловживання цією технологією. "Завдяки ШІ можна, наприклад, просто вкрасти цифрове зображення людини. Тому компанії поки що займаються саморегуляцією, щоб побудувати довіру між компанією, її продуктом та користувачем", - розповіла Булах. 

На думку Булах, регуляція ШІ в Україні має бути, але при цьому правила повинні бути зрозумілими та несуперечливими. Вона наголосила на важливості залучення компаній у процес створення цих правил, адже багато хто вже працює на міжнародних ринках та використовує відповідне маркування своєї продукції та дотримуються внутрішніх правил етичного використання даних, на яких будують свої моделі ШІ.

Читайте також: Засновник ChatGPT: Навчання вже ніколи не буде таким, як раніше

Штучний інтелект і захист приватних даних та авторських прав

"Це добре, коли регулятор запитує, як саме ми можемо взаємодіяти, розробляючи правила роботи", - коментує Булах. На її думку, у майбутньому українському законодавстві про штучний інтелект передусім потрібно акцентувати увагу на дотриманні прав людини під час застосування інновацій. "Штучний інтелект використовує дуже багато персональних даних, а також багато чого в ШІ перетинається з інтелектуальною власністю, копірайтом та приватними даними. Наприклад, у генеративному ШІ використовують зображення чи голос людини. Як голос людини ми можемо захистити, якщо ми його копіюємо? Для нас поки що немає таких відповідей в регуляторних рішеннях", - каже представниця компанії Respeecher, що займається клонуванням голосу людей завдяки штучному інтелекту.

Україна стикнулася з такими ж проблемами використання штучного інтелекту, що й інші країни - дотримання авторських прав на вихідні дані, які використовує ШІ та прозорість використання приватних даних людей, що застосовують компанії для тренування своїх моделей штучного інтелекту.  Керівник практики технологій та інвестицій компанії Juscutum Петро Білик переконаний, що регулювання ШІ в Україні потрібно почати саме з цього. "Хто несе відповідальність за діпфейки та незаконне використання зображення? Хто є автором роботи, яку згенерував штучний інтелект? Видавання роботи, яку створив ШІ, за свою, відсутність маркування контенту, створеного засобами ШІ, - з усім цим вже стикаються громадяни. Питань багато, відповідей поки що мало", - зазначає Білик.

Він вказує на те, що частково в Україні є дотичне законодавство, яке дозволяє притягувати до відповідальності тих, хто порушує авторські чи суміжні права, однак цього не достатньо. "Нам варто вже зараз представити концепт у вигляді Білої книги, яким чином держава буде пропрацьовувати регулювання ШІ в різних сферах, які стандарти будуть запроваджуватися та подбати, аби права громадян були захищені", - наголошує Білик.