Росія вирішила не нищити українську енергетику - ГУР

Заступник начальника головного управління розвідки (ГУР) міністерства оборони України Вадим Скібіцький визнав, що цьогоріч Росія зосередилась насамперед на знищенні оборонно-промислового комплексу України. Про це він розповів у інтерв'ю "РБК-Україна", оприлюдненому в понеділок, 15 січня. 

"На сьогодні основні зусилля Російської Федерації зосереджені на знищенні наших інфраструктурних об'єктів. Це насамперед об'єкти нашого оборонно-промислового комплексу, штаби, системи управління та окремі підрозділи, які розміщуються на лінії фронту", - зазначив Скібіцький у розмові з медійниками.

Загроза для енергетики все одно зберігається

Однак Скібіцький зауважив, що російські війська все одно стежать за станом української енергетики. За його словами, росіяни проаналізували результати ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури у 2022-2023 році, а також визначили найбільш критичні об'єкти, які можна пошкодити ракетами або безпілотниками.

"Противник продовжує регулярно здійснювати космічну зйомку наших енергетичних об'єктів для того, щоб за можливості і якщо це буде їм необхідно, завдавати таких ударів. Тому загроза нашій енергетичній системі зберігається", - підсумував Скібіцький.

СБ проаналізував наслідки війни для українського бізнесу, особливо промисловості

Тим часом аналітики підрахували наслідки російського вторгнення в Україну для української економіки, в тому числі й через масштабні удари по енергетиці. Виявилося, що після початку повномасштабного російського вторгнення виторг наявних на ринку України компаній впав в середньому по країні удвічі. Про це йдеться в одному з нещодавно оприлюднених досліджень Світового банку про вплив війни на український бізнес.

Виявилося, що бізнес в різному ступені постраждав в різних регіонах України: так, на сході й півдні країни, де точаться бойові дії, виторг знизився, відповідно, втричі й на 60 відсотків, а число працівників у компаній з цих регіонів скоротилося майже на 40 відсотків. У компаній на заході країни відповідні показники знизилися на 40 відсотків (виторг) і на 20 відсотків (число працівників) в порівнянні з 2021 роком.

Читайте також: НБУ покращив прогнози щодо інфляції та ВВП на 2023 рік

Зберегти випуск продукції на довоєнному рівні зуміли лише менше третини підприємств у східних і південних областях, де розташовано більш ніж половина промислових виробництв країни. На сході країни з руйнуваннями через російські атаки зіткнулася майже половина (47 відсотків) компаній, на півдні - приблизно третина (29 відсотків), а в середньому по країні - кожна п'ята компанія.

Металургія - найбільша жертва війни серед галузей української промисловості

Найбільш постраждалою галуззю української промисловості у звіті називається металургія, на яку до війни припадало 20 відсотків експорту і 10 відсотків ВВП. Зокрема, Україна втратила великі металургійні виробництва в Маріуполі - "Азовсталі" і комбінату імені Ілліча, і ще багатьох підприємств на захоплених територіях. В результаті випуск металургійної продукції за підсумками 2022 року скоротився більш ніж на 60 відсотків.

Читайте також: Гривні 27 років: НБУ нагадав про головні етапи життя української валюти

Крім того, головними проблемами, з якими стикався бізнес України навесні-влітку 2023 року, коли проводилося опитування, що лягло в основу публікації СБ, стали труднощі із забезпеченням енергією (про них повідомили 15 відсотків респондентів), підключенням до інтернету (близько 10 відсотків), порушення логістики, а також нестача працівників через мобілізацію і вимушену міграцію. Скоротити випуск і скасувати замовлення через нестачу кадрів довелося 15 відсоткам компаній, а серед великих підприємств - понад 20 відсотків.

Іншим негативним чинником стало різке падіння попиту, що позначилося і на можливості компаній інвестувати, адже цьому заважає тривала невизначеність щодо того, коли відновиться попит. В середньому вкладення в розвиток скоротилося на 76 відсотків.

Більш ніж половина компаній відчувають труднощі з фінансуванням поточної діяльності - кожне друге підприємство визнало, що протягом найближчого пів року може не впоратися з обслуговуванням своїх зобов'язань.

2023 рік позначився деяким відновленням української економіки, кажуть у Києві

Раніше на початку місяця перша віцепрем'єрка - міністерка економіки Юлія Свириденко - озвучила перші оцінки динаміки валового внутрішнього продукту України. За її словами, впродовж 2023 року ВВП України зріс на 5 відсотків. Водночас у Нацбанку України оцінили економічне зростання 2023 року в понад 5 відсотків. Як пояснили українські чиновники, економічне зростання в році, що минув, пояснювалося насамперед значно більшими обсягами врожаю зернових і олійних культур, ніж очікувалося спочатку.