Різдво під час війни: коли святкуватимуть українці

Дискусія щодо доцільності календарної реформи в Україні точиться не перший рік. Цьогоріч кількість тих, хто підтримує перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня, зросла до 44 відсотків проти 26 відсотків торік, свідчить опитування групи "Рейтинг", опубліковане 20 грудня. Не останню роль у зміні суспільних настроїв відіграла повномасштабна війна Росії проти України.

Саме з цієї причини й родина жительки Києва Дарини Трунової цьогоріч вперше справлятиме Різдво за григоріанським календарем - 25 грудня. "Нам хочеться все-таки бути частиною одного цілого разом з усім світом, разом з Європою, разом з тими друзями, які нас підтримують зараз у війні з Росією. Тому що не хочеться асоціювати себе з Росією ніяк - ні в свята бути разом, які ми зазвичай відзначали за юліанським календарем", - каже у розмові з DW Дарина Трунова.

І все ж таки, як свідчить соціологія, святкувати Різдво 7 січня і надалі планують 55 відсотків українців. Релігієзнавець Руслан Халіков пояснює це тим, що церковний календар є частиною ідентичності релігійних людей, які звикли до святкувань за старим стилем. "Зараз йде послаблення певне, тому що справді дуже в багатьох людей цей юліанський календар асоціюється з Росією. Хоча це теж не зовсім коректно, бо не тільки російська церква, а третина православних церков (слов'янські церкви. - Ред.) святкують за цим календарем. І найголовніше - українські церкви традиційно святкують за цим календарем", - зазначає у розмові з DW релігієзнавець.

Чому існують два календаря

Він нагадує, що григоріанський календар запровадив наприкінці 16 століття Папа Римський Григорій XIII на заміну юліанському, який "не дотягує чверть доби до того, щоб покривати весь астрономічний рік". На нього одразу перейшли всі католицькі держави, а от православні ні - через тодішнє протистояння двох церков.

Із приходом до влади більшовики у світському житті перейшли на григоріанський - більш точний календар. А от церква тоді лишилася на юліанському. У такий спосіб усі християни святкують Різдво 25 грудня, але залежно від календаря 25 грудня припадає на різні дні, пояснює Халіков. "Виходить, що наші православні, так само як і наші греко-католики, святкують за давньою традицією - за юліанським календарем, хоча в світському календарі це (Різдво. - Ред.) припадає вже на 7 число", - каже Халіков.

Наразі різниця між календарями становить 13 днів, але вже наприкінці цього століття вона збільшиться до 14 - через неточність юліанського, пояснює далі Халіков. Тому все одно свята доведеться зміщувати на один день або ж перейти на григоріанський календар, який є більш точним з астрономічної точки зору. "Перехід на інший церковний календар для людей означає зміну власне річного циклу. Тобто це буде інший час посту, наприклад, тобто піст буде починатися раніше. Це буде інше святкування Нового року. Точніше святкування Нового року буде прив’язане до святкування Різдва так, як воно було традиційно", - каже Халіков.

Читайте також: Різдво українських біженців у Німеччині: сум, самотність та надія

ПЦУ вперше дозволила службу 25 грудня

У Православній церкві України (ПЦУ) не заперечують святкування Різдва 25 грудня і цього року вперше навіть дозволили громадам обирати, коли саме проводити різдвяні богослужіння. "Напередодні самого свята парафія повинна голосуванням чи усним, чи зборами своїми визначитися, в яку саме дату їм святкувати. Наскільки мені відомо, є вже такі оголошені випадки, зокрема в Катерининському соборі міста Чернігова буде дві різдвяні служби для тих і для тих", - розповів у розмові з DW ігумен ПЦУ Михаїл (Карнаух).

Опісля ці данні проаналізують, щоб зрозуміти, чи переходити в майбутньому зі святкуванням релігійних свят з юліанського на григоріанський календар.

 

В Українській греко-католицькій церкві також вважають, що календарну реформу треба впроваджувати для усіх свят, а не лише для Різдва. Водночас робити це треба спільно з усіма християнськими церквами, зазначають в УГКЦ. "Щоб таке рішення якоїсь із церков не створило додаткових поділів, а навпаки щоб календарна реформа посприяла єдності українського суспільства", - каже у розмові з DW керівник інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ отець Тарас Жеплінський.

Крім того, на думку УГКЦ, робити це треба вже опісля перемоги. "Війна не є сприятливим часом для проведення календарних реформ, тому що реформа - це завжди така річ, яка послаблює спільноту, послаблює церковну структуру. І війна - це час, коли ми маємо усі наші зусилля скерувати на захист нашої батьківщини", - вважає отець Тарас Жеплінський. Цьогоріч УГКЦ за традицією відзначатиме Різдво 7 січня, хоча деякі парафії за кордоном вже давно перейшли на святкування 25 грудня.

Читайте також: Рекордна солідарність: скільки зібрали німецькі благодійники до Різдва в Україні

В Українській православній церкві (Московського патріархату) Різдво справлятимуть за старим стилем. На думку речника УПЦ митрополита Климента, день народження Христа - це та дата, що не пов'язана зі суспільної ситуацією. "Це та ситуація, яка була, є і буде попри будь-які інші фактори, пов'язані з національністю, історією", - впевнений митрополит Климент.

Читайте також: Різдвяне меню як квадратура кола

Грицак: Сила України - у виборі між двома датами

Досить умовною дату святкування Різдва називає український історик Ярослав Грицак. На його думку, сила України полягає в тому, аби була можливість вибору між двома датами святкування. "Правда в тому, що швидше за все Христос народився у березні, або у квітні. Чому 24-25, тому що це умовна дата. Це дата - найкоротший день року, яка сформувалася раніше в народів як дата зимових канікул", - каже історик.

За його словами, християнська церква навмисно запровадила святкування Різдва взимку, коли люди жили не в найкращому матеріальному стані і було важко прожити зиму. З цієї причини Грицак радить українцям не зациклюватися на даті свята, а справляти, коли зручно. "Ти святкуєш народження Христа. А коли він народився - це залежить від того, до якої церкви ви ходите. Справа не в даті - справа в Христі. Люди про це забувають", - каже історик.