Рідкісноземельні метали в обмін на допомогу: що є в України

Президент США Дональд Трамп прив'язав подовження фінансової та військової допомоги США Україні до умов. За його словами, Вашингтон продовжить допомагати Україні, якщо Київ пообіцяє постачати до США рідкісноземельні метали. За словами Трампа, Україна вже готова до цього.

Київ раніше дійсно сигналізував готовність надати країнам Заходу доступ до рідкісноземельних металів України. Це один із пунктів "плану перемоги" Володимира Зеленського, який він представив, зокрема й США, ще у вересні 2024 року, коли ще було невідомо, хто саме стане новим господарем Білого дому. Український президент говорив тоді і з Трампом. Зеленський обіцяв державам, що підтримують Київ, "забезпечити прибуток на інвестиції" і згадав природні ресурси України, зокрема "критично важливі метали ціною в трильйони доларів".

Рідкісноземельні метали - незамінні для сучасної промисловості

Рідкісноземельні метали є незамінними під час виробництва багатьох сучасних приладів, зокрема смартфонів чи електромобілів, а також інших високотехнологічних продуктів. Крім того, вони є незамінними також в оборонній промисловості та аерокосмічній галузі.

На даний момент левову частку виробництва рідкісноземельних металів, які використовує промисловість в усьому світі, контролює Китай. Приміром, він забезпечує близько 40 відсотків потреб ЄС у цих ресурсах, зазначається в доповіді Всесвітнього економічного форуму. Серед інших ключових постачальників, за цими даними, - Австралія, Південна Африка, Канада та Бразилія.

Аби зменшити залежність від Пекіна, Євросоюз та США останніми роками працюють над тим, аби розвинути та збільшити видобуток критичної сировини в інших країнах світу. До такої сировини належать, зокрема уран, титан, літій, графіт, нікель, алюміній. За даними на сайті Центру енергетичної безпеки НАТО, обсяг ринку критичної сировини за останні п'ять років подвоївся, сягнувши 320 мільярдів доларів США. За прогнозами, через п'ять років він знову зросте вдвічі.

Потенціал України в галузі критичної сировини - величезний

Як зазначають енергетичні експерти НАТО, Україна має потенціал стати одним із ключових постачальників багатьох критичних природних ресурсів, диверсифікувавши таким чином глобальні ланцюги постачання "багатьох із них, якщо не всіх". Згідно з опублікованим на сайті Центру енергетичної безпеки НАТО звітом, Україна має потенціал стати потенційним ключовим постачальником таких рідкісних металів, як титан, літій, берилій, марганець, галій, уран, цирконій, графіт, апатит, флюорит і нікель. Приміром, українські поклади титанової руди називають найбільшими в Європі (сім відсотків від глобальних покладів). Крім того, Україна є однією з небагатьох країн, де відбувається видобуток цієї сировини, яка є незамінною, зокрема, для аерокосмічної, медичної, автомобільної та суднобудівельної галузі. До повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона була однією із важливих постачальниць титану для військової промисловості, зазначається у звіті.

Крім того, в Україні розташовані одні з найбільших підтверджених покладів літію у Європі (близько 500 тисяч тонн), критично необхідного для виробництва акумуляторів, кераміки та скла. Україна також є п'ятим за величиною виробником галію у світі, який є важливим для виробництва напівпровідників та світлодіодів (LED). Україна також є ключовим постачальником неону напівпровідникової чистоти для виробництва чипів у США.

У доповіді на сайті Всесвітнього економічного форуму, опублікованій влітку 2024 року, зазначається, що Єврокомісія визначила Україну як потенційне джерело понад 20 критичних видів сировини. "Європі слід надалі сприяти експорту (природних ресурсів. - Ред.) з України; вступ України (до ЄС. - Ред.) міг би посилити стійкість промисловості Євросоюзу та підтримати "зелений перехід" (перехід на менш шкідливі для довкілля та клімату ресурси енергії. - Ред.), збільшивши внутрішній видобуток критичної сировини", - зазначається у доповіді.

Україна хоче стати частиною сировинної стратегії ЄС

Потенціал України в питанні постачання критичних природних ресурсів для промисловості в усьому світі усвідомлюють і в Києві. "У нас суттєві запаси урану, титану, літію, графіту, берилію, ми маємо стратегічно вигідне розташування в контексті ЄС, розвинену логістичну інфраструктуру та високі компетенції для розвідки та видобутку копалин", - зазначав наприкінці січня на конференції в Києві, присвяченій стратегічним природним ресурсам, співзасновник аналітичного центру We Build Ukraine Олександр Кубраков, колишній міністр інфраструктури та віцепрем'єр України.

Утім, критики звертають увагу на те, що для оптимального розвитку сектора видобутку критичної сировини потрібна координація з боку влади, стабільна регуляторна база, прийнятна для бізнесу фіскальна політика та, зрештою, інвестиції. Чи зможуть США у разі отримання контролю над тими чи іншими покладами критичної сировини в Україні дати поштовх структурним змінам, поки говорити зарано. Водночас влада в Києві вже звітує про перші кроки в цьому напрямку та називає конкретні плани: "Наразі ми робимо відкритість даних по цих мінералах, напрацювали багато нормативно-правових актів", - сказала на конференції в Києві перша заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко. За її словами, стратегічна мета - "включити Україну в сировинну стратегію ЄС".

Частина родовищ рідкісноземельних металів окупована РФ

Та ключовою перепоною на шляху видобутку критичних природних ресурсів України залишається війна Росії в Україні. Точних даних про те, скільки саме запасів рідкісноземельних металів перебуває під контролем РФ, а скільки - розташовані небезпечно близько до зони бойових дій, немає. Українські експерти у розмові з DW вже говорили про зазіхання Росії на щонайменше два відомі родовища літію в Україні - у Крутій Балці на Запоріжжі та поблизу селища Шевченко у Донецькій області. Зараз територія, на які розташовані обидва родовища, окупована. Тож із чотирьох відомих родовищ під контролем України залишилися лише два.

Читайте також: Українські природні ресурси як здобич Росії