Як змінилася процедура підтвердження інвалідності в Україні

Наприкінці жовтня Рада нацбезпеки та оборони України ухвалила рішення про ліквідацію системи медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) з 31 грудня. "Проблема не лише в тому, що посадовці роблять собі інвалідність завдяки зв'язкам, але і в тому, що люди, які отримали справжню інвалідність - зокрема, в бойових діях, - часто не можуть отримати відповідний статус і справедливі виплати. Часу, щоб виправити це, в уряду небагато", - пояснював рішення РНБО президент Володимир Зеленський у відеозверненні в день засідання.

Кабінет міністрів з реформою не забарився. Уже з 1 січня замість ліквідованих МСЕК роботу почали експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО). Як заявляють в міністерстві охорони здоров'я, нова система дозволяє комплексно оцінити стан здоров’я людини та його вплив на щоденне життя - від здатності до самообслуговування до можливості здобути освіту та працевлаштуватися.

Відповідно до визначеного ступеню обмежень - помірного, вираженого чи серйозного - пацієнту призначається третя, друга чи перша група інвалідності, а також строки її дії - від року до безстроковості - в залежності від характеру порушень та прогнозів на відновлення.

Рішення - за лікарями-практиками

На відміну від колишніх МСЕК, рішення щодо призначення статусу інвалідності ухвалюють лікарі-практики, які входять до експертної команди у складі щонайменше трьох. Головуючим у команді визначається профільний лікар за основним діагнозом, його голос у разі рівного розподілу є вирішальним. Станом на 17 січня, за даними МОЗ, в Україні вже створено близько 1,5 тисячі експертних команд у 293 медичних закладах. До їхньої роботи залучено майже 6,2 тисячі медиків, що в понад чотири рази більше, ніж було у складі МСЕК.

Пацієнт може обрати медзаклад

Зміни у процедурі для пацієнта, який претендує на статус, починаються вже на етапі направлення. Тепер у разі тимчасової непрацездатності, що триває понад 120 днів, направлення одноосібно формує лікуючий лікар за профільним захворюванням або голова військово-лікарської комісії (ВЛК) в новоствореній електронній системі. Туди ж прикріплюється весь сканований пакет меддокументів. Проходити лікарсько-консультативні комісії пацієнтам більше нема потреби.

Для окремих діагнозів та станів, наприклад після ампутацій кінцівок чи трансплантацій органів, чекати на 120 днів непрацездатності для направлення на оцінювання, як раніше, не треба, каже радник прем’єр-міністра України з питань охорони здоров’я і соціальної політики Дмитро Луфер. "Це там, де ми розуміємо, що відновлення не настане, це точно веде до інвалідизації", - зазначив він на брифінгу в Києві.

Крім того, пацієнт має право самостійно обрати медзаклад для проведення оцінювання, де доступна команда. За новими правилами, розгляд справи має відбутися протягом 30 днів з дня прийняття лікарнею електронного направлення.

Як запобігатимуть порушенням

Підбір команди для розгляду справи відбувається автоматично, а члени команди, як і пацієнт, за твердженням МОЗ, не бачитимуть особисті дані один одного заздалегідь. За словами Луфера, засліплений розподіл є одним з запобіжників корупції.

"У будь-якій лікарні, в яку можна направити документи на оцінювання, є як мінімум дві команди такого профілю, система сама здійснює розподіл між ними. Ані людина не впливає на те, яка команда буде розглядати, ані команда не може обрати, кого їй розглядати", - каже радник.

Щоправда, за словами лікаря-онколога з Кропивницького Андрія Гардашнікова, який увійшов до новостворених експертних команд в обласному клінічному онкоцентрі, станом на 31 січня він міг бачити в системі дані пацієнтів, розгляд справ яких був призначений в наступні дні. За його словами, обіцяють, що засліпленість запрацює з лютого, проте наразі йому доступні дані пацієнтів, призначених на розгляд аж до кінця березня.

До того ж, як вказав він, нема жодних гарантій того, що адміністратор, який перевіряє документи пацієнта перед спрямуванням справи в електронну чергу на розгляд в закладі, не передаватиме ці дані членам експертної команди. А у разі проведення оцінювання в тому ж закладі, де формували направлення, лікуючий лікар розумітиме, хто з колег може увійти до команди, каже Гардашніков.

"Є правило: якщо лікар направляє на оцінку, йому заборонено бути в команді, яка буде її проводити. Відповідно, якщо я направляю когось з пацієнтів, а в нас дві команди в закладі, завчасно зрозуміло, що він буде в іншій", - каже у розмові з DW Гардашніков.

Аудіо та відеофіксація засідання

Між тим, для захисту прав пацієнтів у новій реформі передбачили можливість аудіо та відеофіксації засідання та залучення довіреної особи - у разі подання щодо цього електронного звернення напередодні дня оцінювання. Сам розгляд справ фіксується в електронній системі та може відбуватися в очному, заочному форматах або ж з виїздом команди на місце перебування людини.

"У багатьох випадках, найбільше це стосується поранених військовослужбовців процес пройде дистанційно, без очної участі людини. Ми намагаємось зробити це максимально непомітно для самої людини", - вказує Луфер.

Як оскаржити рішення

Після розгляду справи пацієнт отримує рішення команди в електронній формі. У разі незгоди з ним, оскаржити висновок можна, як і раніше, шляхом звернення до суду або ж подавши заяву в новостворений центральний орган - Центр оцінювання функціонального стану особи. Хоча він відкритий на базі Дніпровського інституту медико-соціальних проблем інвалідності, до його роботи, за словами Луфера, вже залучено понад 200 лікарів, які працюють в державних медзакладах по всій країні. 

Крім того, як запевняє урядовець, моніторинг рішень команд здійснюватиметься і на рівні областей, завдяки тому, що весь процес зафіксований в електронній системі.

"Є моніторингові групи, які отримують доступ до засліпленої статистичної інформації і бачать співвідношення рішень по різних категоріях населення між командами, між закладами. Такі великі дані дозволяють більш прицільно дивитися, де є якісь відхилення, та вчасно реагувати на них", - каже Луфер.

Процедура вже працює, медики ще вчаться

Хоча робота експертних команд вже запущена, ознаймолення лікарів з новою системою, як випливає з розкладу вебінарів на сайті МОЗ, триває й досі. За словами онколога Андрія Гардашнікова, до ефективності підготовки є питання.

"Я відриваюся від роботи і від вебінару до вебінару чую ті самі тези, бачу ті самі слайди. Ніякої конкретики - вода. Кожен лікар може відрізнити людину, в якого взагалі немає критеріїв інвалідності, від людини, яка у вкрай важкому стані та відповідає першій групі. Але якщо ми кажемо саме про експертну оцінку, то вона неможлива за допомогою умовно п'яти вебінарів", - вважає лікар.

Крім того, як нарікає онколог, переклавши функцію ОПФО на практиків, і без того непроста ситуація з завантаженістю лікарів "досягла межі катастрофи". За його словами, щодня щонайменше дві години йде на розгляд справ, проте за рішенням його керівництва ця робота додатково оплачується.

Темпи впровадження самої реформи у медика також викликають нерозуміння. За його словами, наприкінці грудня в короткі терміни їх зобов'язали оцифрувати та внести до системи кілька сотень паперових справ, не розглянутих МСЕК, а сама електронна система запрацювала із запізненням на два тижні. До того ж, часом в її роботі спостерігаються збої, хоча після звернення техпідтримка їх оперативно виправляє, визнає онколог.

Що кажуть пацієнти

Між тим, пацієнти, які стикалися з проходженням ЕКОПФО, позитивно оцінюють цифровізацію процесу та зменшення бюрократії, каже у розмові з DW виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України" Інна Іваненко. За її словами, вони відзначають покращення умов для проходження оцінювання в медзакладах та впровадження інклюзивності, а також відсутність натяків на корупцію, ввічливість експертних команд та прозорість у комунікації з ними щодо висновку. Не менш важливим, за словами Іваненко, є фактор індивідуального підбору команди під діагноз людини.

"Ми розмовляли з мамою хлопця з хворобою Крона, який проходив ОПФО 16 січня. У команді був лікар, який розуміється на особливості перебігу хвороби. Раніше ж лікарі МСЕК могли коментувати, що це придумана хвороба, щоб не йти в армію служити. Хлопцю дали 3 групу", - ділиться виконавча директорка.

Про більш справедливе ставлення та людиноорієнтованість під час проходження ЕКОПФО говорить і Дмитро Соболєв. За його словами, якщо раніше фахівці МСЕК взагалі не цікавились тим, як його генетична офтальмологічна хвороба впливає на повсякденне життя, від експертної команди питання про це лунали. Сама процедура оцінювання відбулася в зазначену в електронному запрошенні годину, а на висновок та виписку він чекав лише 15 хвилин. Раніше ж очікування в "живій черзі", як каже Дмитро, займало ледь не весь день, а за висновком та паперовими довідками треба було приїжджати окремо. Зрештою чоловіку призначили другу групу інвалідності з переглядом за рік, тоді як фахівці МСЕК у попередні роки давали третю, хоча критерії цього рішення були незрозумілі, каже Соболєв.

Водночас, як вказує чоловік, він стикнувся з недостатньою обізнаністю медиків в новій системі, через що на етапі направлення йому довелося разом з дружиною заповнювати свою справу замість лікуючого лікаря. Виконавча директорка БФ "Пацієнти України" Інна Іваненко також підтверджує, що через нещодавнє запровадження змін та реформу в реальному часі в новій системі губляться і лікарі, і пацієнти.

Система ще адаптується до військових?

Оцінити, як система працює щодо військових, - поки важко. На запитання DW у правозахисній організації "Принцип" зазначили, що напливу запитів від поранених щодо цього немає, що є "дивним", адже щодо проблем з МСЕКами звернення надходили "ледь не щодня". В організації припустили, що це може бути пов'язане з тим, що "адаптація нової системи саме у роботі з військовими та ветеранами триває".

  

Досвід військовослужбовця 79-ї десантно-штурмової бригади Сергія, з яким поспілкувалася DW, також вказує на це. Потрапити на ЕКОПФО чоловіку вдалося лише з третьої спроби. Внаслідок поранення у вересні 2024 року чоловік повністю осліп на одне око та значно втратив зір на другому, військово-лікарська комісія визнала його непридатним до служби. Але оскільки процес звільнення з армії тривалий, він досі є чинним військовим, тож для проходження ЕКОПФО тимчасово вибув з частини на початку січня за дозволом командира.

За словами Сергія, спочатку в обраному ним медзакладі з переліку МОЗ у дійсності не виявилося потрібної йому офтальмологічної команди, а після формування повторного направлення в іншій - його повідомили, що пов’язати інвалідність з захистом батьківщини не зможуть. Цей момент є критичним для військового, адже впливає на визначення групи та отримання безстроковості.

"Причина - бюрократія. У довідці ВЛК поставлений загальний код діагнозу - наслідки мінно-вибухової травми, а далі словами описані, які саме. У направленні сімейна лікарка вказала окремий код по сліпоті з висновку офтальмолога ВЛК, але через те, що його нема у довідці ВЛК вони не можуть це пов'язати", - розповів військовий.

Щоб виправити це, за порадою адміністратора лікарні сімейна лікарка Сергія поміняла в направленні місцями коди хвороби, проте система автоматично розподілила його справу на команди хірургічного профілю, каже військовий. І тут постала нова проблема - адже за хірургічним профілем, за словами Сергія, "підстав для інвалідності в нього не назбирається". Проте, військовому пообіцяли залучити до експертної команди офтальмолога.

"Механізм ще дуже сирий, недопрацьований. З усіма цими непорозуміннями я вже місяць як викинутий з життя. Оскільки я зараз виведений поза штат для проходження ЕКОПФО, я недоотримую зарплату. Також потрібні документальні підтвердження затримок, аби не поставили СЗЧ. Де їх отримати - невідомо", - каже військовий.