Полювання на цивільних: як російські дрони знищують Берислав

"Гуділи цілий день", - згадує 59-річний Володимир Кіндрат теплу лютневу середу, коли російські дрони, наче хижі птахи, зависли над його будинком і вишукували ціль. Впавши на подвір'я зранку, вони гучно вибухнули, зруйнувавши металеві двері гаража та понівечивши білий мікроавтобус, що годував родину Кіндратів роками.

Щонайменше з минулої осені російські безпілотники спустошують Берислав, невеличкий райцентр на березі вже змілілого Каховського водосховища за 76 кілометрів від Херсона. З вересня 2023 по липень 2024 року Херсонська обласна військова адміністрація, поліція та прокуратура повідомили про понад сотню обстрілів, внаслідок яких близько 130 мирних громадян отримали поранення, а 16 загинули.

Глибокий аналіз відкритих джерел, а також десятки інтерв'ю, які команда журналістів DW провела з жертвами цих атак, українськими посадовцями, військовими аналітиками, експертами з питань безпілотників, представниками неурядових організацій, вказують на одне: російська армія, вочевидь, використовує дрони проти цивільного населення - невибірково і систематично.

Дві неурядові організації надали підтримку DW в обробці та аналізі даних для цього розслідування. Проєкти Eyes on Russia "Центру інформаційної стійкості" та "Український архів" організації Mnemonic займаються викриттям, документуванням та архівуванням порушень прав людини та воєнних злочинів.

Читайте також: Із кухні на фронт. Як українці вдома складають FPV-дрони для ЗСУ

Берислав під ударом

Дрони, що тероризують населення Берислава від вересня 2023 року - це так звані дрони з видом від першої особи, що їх зазвичай позначають абревіатурою FPV.  Ці невеликі квадрокоптери нині відіграють ключову роль в російсько-українській війні - обидві армії  запускають їх значно частіше за спеціалізовані військові безпілотники: як для розвідки, так і для ураження цілей. Оснащені вибухівкою, FPV-дрони можуть скидати невеликі бомби, або ж вибухати, врізаючись у ціль.

Та головне - камери надають операторам зображення цілі в реальному часі. Тож йдеться про "високоточну зброю", пояснює DW британський юрист Вейн Джордаш, додаючи, що "простір для випадковостей чи ненавмисної шкоди під час таких атак мав би бути вкрай малим".

Джордаш, що носить почесний титул королівського адвоката, в минулому захищав обвинувачених у міжнародних трибуналах щодо геноцидів у Руанді та колишній Югославії. Останні 10 років він консультує українських правоохоронців у питаннях міжнародного права на посаді президента некомерційної організації Global Rights Compliance.

До цієї війни  FPV-дрони не використовувались так масово у міжнародних конфліктах. Однак відсутність прецедентів - не перешкода для притягнення пілотів чи їхніх командирів до відповідальності в міжнародних судах, вважає Джордаш.

Міжнародне гуманітарне право зобов'язує збройні сили розрізняти військові та цивільні цілі перед початком атаки. Крім того, вони зобов'язані мінімізувати жертви серед цивільного населення. За словами Джордаша, серйозні порушення цих принципів "будуть класифікуватися як воєнні злочини", і безпілотники не є винятком. Навмисне націлювання на мирне населення вважатиметься воєнним злочином.

Читайте також: Ратифікація Римського статуту Україною. Як це вплине на правосуддя

Полювання на живих людей

В листопаді 2022 року армія РФ покинула Берислав після восьми місяців окупації, відступивши на східний берег Дніпра під натиском ЗСУ. Місцеве населення радо зустрічало українських солдатів на вулицях, однак Людмилі Кіндрат не йшло з голови похмуре попередження, яке кинув їй на останок один росіянин. "У нас для вас, каже, дві новини. Хороша і погана. Ми через два дні виходимо. А погана в тому, що ми вас будемо бомбити", - пригадує 58-річна жінка, яка після атаки дронів перебралася з чоловіком та хворою донькою у тихе село на Черкащині.

Від початку 2023 року обстріли стали для Берислава щоденним явищем - по ньому цілили з танків та артилерійських гармат, запускали ракети та керовані авіабомби, розповідають DW мешканці, що роз'їхались з містечка по всій країні. Сьогодні це - місто-привид. Понад 90 відсотків з його довоєнного населення втекли, близько тисячі людей, що лишились - переважно городяни похилого віку або ж особи з інвалідністю.

Останній рік над Бериславом від сходу до заходу сонця кружляють російські безпілотники, стежачи чи не за кожним рухом. Родина Кіндратів порівнює російську тактику з комп'ютерною грою - авіашутером, проте з реальними мішенями.

Інші постраждалі згадують, як російські дрони "полювали" на них. Серед таких Євген, водій криворізького благодійного фонду "Лелека", що виступає місцевим партнером World Central Kitchen - міжнародної неурядової організації, що доставляє харчі в зони конфлікту.

У січні доставка продуктів у Берислав завершилася для Євгена моторошним переслідуванням - нині він з посмішкою згадує, як промчав понад 80 кілометрів крізь блокпости, рятуючись від дрона, що завис над його фургоном. "Страшно, але що робити, там потрібна наша допомога", - розповідав він DW у червні.

Та декому щастить менше - двоє французів, співробітників швейцарської гуманітарної організації, загинули тут у лютому 2024 року, коли дрони скинули вибухівку на їхні автівки, попри великі позначки "неозброєні". 

Читайте також: Женевські конвенції. Застарілий інструмент міжнародного права?

Мисливці на людей 

DW змогла геопозиціонувати та самостійно дослідити сім атак, які призвели до жертв серед мирного населення Берислава.

FPV-дрони, що використовувались під час них, нині здатні пролітати до 15 кілометрів, перш ніж розрядиться батарея або зникне сигнал, оцінюють опитані редакцією експерти. Беручи до уваги траєкторію, а також те, що безпілотники зазвичай повертаються до оператора після скидання заряду, ми звузили радіус польотів удвічі. І зафіксували невелику зону на протилежному, контрольованому РФ березі Каховського водосховища, звідки, найімовірніше, керують цими атаками.

Неможливо приписати всі їх якомусь одному російському підрозділу, адже вони постійно ротуються на Лівобережжі. Однак DW ідентифікувала три, що незмінно дислокуються у цьому районі принаймні з весни 2023 року.

Один з них - 10-та гвардійська бригада ГУ ГШ, створена 20 років тому у Краснодарському краї РФ, елітний підрозділ бойового спецзназу, що брав участь у Другій чеченській війні та вторгненні до Південної Осетії. У червні українська прокуратура оголосила 21-річному бійцю бригади Степанові С.  офіційну підозру у порушенні законів та звичаїв війни. Йому закидають скидання вибухівки з дрона на подружжя похилого віку, що йшло собі вулицею Берислава 12 травня 2023 року. Із радіоперехоплення, оприлюдненого одночасно із підозрою, Херсонська обласна прокуратура доходить висновку: Степан С. розумів, кого атакує.

Окрім цього прецеденту, про діяльність 10-ї бригади спецназу мало що відомо. Але, вочевидь, то був не єдиний їхній безпілотник.

Наступний підрозділ - 205-та мотострілецька бригада з міста Будьоновськ. Підрозділ, що на своїй батьківщині тісно інтегрований зі Ставропільским козацтвом, на територіях козацтва Запорізького, схоже, зосередився на атаках по бериславських автівках: військових та цивільних, з пасажирами або без, припаркованих або по тих, що женуть розбитими дорогами повз закинуті південні ферми.

DW вдалося геолокалізувати 15 інцидентів, які приписують 205-й мотострілецькій бригаді. Відеозаписи цих атак неодноразово публікувались в Telegram, зокрема й на популярному каналі російського військовослужбовця-блогера, який розповідає підписникам про бойові дії на Херсонщині. Один з дописів - під одним із таких відеороликів, на якому вибухівка падає з дрона на біле авто - можна розцінювати як цинічне самовикриття. Чи то пілот, чи то автор каналу, який пише від імені 205-ї бригади, стверджує: у Бериславі не залишилося мирних мешканців, а щоб позбавити українську армію мобільності, він знищує весь транспорт в цьому районі.

Вейн Джордаш розцінює цю заяву як "не просто ймовірний, але й переконливий доказ воєнного злочину". Адже замість того, щоб оцінити шкоду від атаки для цивільного населення і мінімізувати її, автор вирішує, що будь-яка людина у зоні бойових дій є законною військовою ціллю.

Читайте також: "Незаконне проникнення на територію РФ". Як окупаційна влада депортує українців

Берислав як полігон для нового дрона?

Третій підрозділ, який ідентифікувала команда DW, зветься "БАРС-33" або ж "Добровольчий батальйон імені Василя Маргелова" - на честь засновника повітряно-десантних військ Червоної армії, що командував звільненням Херсонщини від нацистської окупації в 1943-1944 роках. Його розгорнули на херсонському лівобережжі у травні 2023 року для підтримки регулярних російських з'єднань.

Насправді ж "батальйон Маргелова" не є класичним армійським підрозділом. Створений за формальним наказом окупаційного губернатора Володимира Сальдо, він зареєстрований у РФ як державна установа. Сальдо лишається патроном "добровольчого батальйону" поряд із Костянтином Басюком - ексофіцером КДБ та ФСБ, який нині в ролі сенатора представляє окуповану Херсонщину у Раді Федерації Росії.

У жовтні 2023 року Сальдо оголосив у Telegram: батальйон Маргелова випробовує у бою новий FPV-безпілотник під назвою "Велес". Сам підрозділ оприлюднив відео, на яких цей дрон завдає ударів буцімто по українських військових. DW встановила місця цих атак - вони прийшлися на Берислав та його околиці, де, за твердженням численних свідків, немає значущих військових позицій.

Виробляють "Велес" на Далекому Сході Росії. Розташована на території аеропорту міста Хабаровськкомпанія "Аеро-Хіт", як свідчать російські реєстри, опосередковано належить Костянтинові Басюку.

У червні міністерство фінансів СШАнаклало на "Аеро-Хіт" санкції - саме через безпілотники "Велес", які "використовувалися російськими силами, що базуються в Херсоні, проти українських цілей". Того ж місяця гендиректор компанії Віктор Яценко назвав "батальйон Маргелова" цільовим замовником цього дрона.

Оператори підрозділу здійснили "понад 400 успішних бойових застосувань" "Велеса", стверджував Яценко. Але на прохання DW прокоментувати застосування безпілотників проти цивільних він відповів, що "Аеро-Хіт" є "невійськовою компанією і не співпрацює з міністерством оборони РФ".

DW не вдалося з'ясувати, хто ж конкретно атакував дронами мирних громадян та цивільну інфраструктуру Берислава, та хто віддавав такі накази, однак зібрані командою DW дані вказують на три конкретні підрозділи: 10-ту бригаду спецпризначення, 205-й мотострілецький батальйон і "добробат Маргелова". Крім того, є впевненість, що Херсонська область стала полігоном для випробувань нового російського безпілотника. 

DW зв'язалася з адміністраторами двох Telegram-каналів, які, публікували відеозаписи атак, а також виклала свої висновки Володимирові Сальдо, Костянтинові Басюку, керівництву "батальйона Маргелова" та міністерству оборони Росії. Жоден з них не відповів.

Дивіться також: