Піхотинці на Лиманському напрямку: "Ми ведемо оборонний бій"

"Ми на відтяжці", - кажуть бійці бригади швидкого реагування "Рубіж" Національної гвардії України, яких ми зустрічаємо на полігоні за більше ніж десять кілометрів від фронту. "Відтяжкою" вони називають кілька днів між чатуванням на позиціях на Лиманському напрямку. Цей час піхотинці витрачають на тренування.

"Тренуємо стрільбу з окопу - для оборони, і з рук - для штурму", - під звуки кулеметної черги пояснює боєць із позивним "Зубр", головний сержант роти вогневої підтримки, що прикриває піхотинців "на нулі". - Адже там не можна припускати помилок. Там, якщо зробив помилку, ти "200".

Читайте також: "Кожна втрата дрона - болюча". Як працюють аеророзвідники під Бахмутом

"Ворог проводить активні наступальні дії"

Бійці бригади "Рубіж" воюють на Лиманському напрямку понад пів року. За цей час їм вдалося просунутися менше ніж на кілометр, розповідає командир гранатометного взводу із позивним "Чіпі". За його словами, наразі українські військові у позиції оборони. "Осінь погіршує роботу піхоти. Тут глиниста земля, вона не поглинає вологу, і стає складно пересуватись", - наводить одну із причин боєць.

За його словами, останнім часом ситуація на цій ділянці фронту погіршується. "Ворог проводить активні наступальні дії", - каже "Чіпі". "У мене таке враження, що в них абсолютно нескінченні боєприпаси, - розмірковує військовий . - На нашій ділянці у них більше і технічного, і людського ресурсу. Ми заходимо на позиції і відчуваємо, що з їхнього боку зайшли більш підготовлені люди. Вони так само мобілізують і готують людей. У них також є професіонали".

Підрозділ, у якому служить "Чіпі", наразі складається наполовину із новобранців. "Хоча вони вже були на позиціях і встигли здобути досвід", - зазначає боєць. "Людей не вистачає. Я вважаю, що мобілізацію треба проводити інтенсивніше. Можливо, це комусь не сподобається", - знизує плечима "Чіпі".

Читайте також: "Крадуть у тих, хто їх захищає". Репортаж з позицій артилеристів ЗСУ

"Людей мало цікавить війна"

"Ми живемо у двох паралельних світах", - маючи на увазі військових і цивільних, каже інструктор із позивним "Діча", що спостерігає за тренуваннями. "Людей мало цікавить війна. Вони живуть власними проблемами. - вважає він. - Країна була єдиною лише тоді, коли росіяни були під Києвом". "Діча" - з 21-ї окремої механізованої бригади. До переведення на посаду інструктора він також був піхотинцем, воював на Лиманському напрямку до окупації міста та навколишніх сіл.

За спостереженнями військового, підтримка армії з боку суспільства спадає, адже в медіа переважають позитивні новини з фронту. "Треба показувати, що немає евакуації, що військові виходять з позицій пішки, - каже він. - На деяких позиціях - якщо ти "300", ще й тяжкий, то ти автоматично "200". Немає броньованих машин". 

Час від часу лунають гучні вибухи - це за кілька сотень метрів бійці тренуються стріляти з БТРа. Трохи далі, на галявині, піхотинці 21-ї бригади вчаться тактичній медицині - як накладати турнікети та евакуювати поранених побратимів. "Коли є вільний час - навчаємось. А так - на бойових, - каже командир взводу Іван. - Ми ведемо оборонний бій. Стримуємо, подавляємо, щоб вони не просувалися".

"Коли скажуть - підемо вперед"

Ще одна група бійців 21-ї бригади тренується у зруйнованому російськими обстрілами приміщенні. Із автоматами в руках вони оглядають сходи і коридори. "Це штурм, зачистка будівлі", - пояснює суть тренування командир взводу стрілецької роти Олексій.

Його підрозділ поки не штурмує окуповані території. Натомість наступають росіяни. "Вони прощупують слабкі місця, - каже Олексій. - Криють з усього, що в них є - арти, РСЗО, авіація. Потім лізуть малими групами. Головне - не пропустити. Але поки справляємось".

"Коли скажуть йти вперед - підемо вперед", - додає боєць. На його думку, українським військовим необхідно більше артилерії. "Вони посилають десять снарядів - ми три у відповідь. Вони пʼять - ми один. Отак це відчувається", - пояснює військовослужбовець. Крім цього, аби продовжити наступ, бійці потребують авіації. "Довго приймали рішення по літаках F-16, - із сумом додає Олексій. - Але чекаємо. Вони дуже потрібні на фронті".