ЗМІ ФРН: "Зовнішня політика - слабке місце Камали Харріс"

У німецьких ЗМІ - потік публікацій про Камалу Харріс після того, як американський президент Джо Байден запропонував її замість себе як кандидатку на найвищу державну посаду в країні від Демократичної партії. Що відразу ж впадає в око: про зовнішньополітичні погляди чинної віцепрезидентки США і, зокрема, про її позицію щодо війни в Україні йдеться вкрай мало. Частково, можливо, через те, що зовнішня політика завжди була безперечною прерогативою президента Байдена: він активно займався міжнародними справами впродовж усієї своєї довгої політичної кар'єри.

Харріс не займалася міжнародною політикою

Вельми показовою є стаття на сайті тижневика Der Spiegel з оглядом ключових політичних позицій Камали Харріс. Там перераховані її погляди на такі питання, як право на аборт, міграція, зміцнення американської демократії, зміна клімату, економіка, расизм. Єдина згадана зовнішньополітична тема - війна в Секторі Гази. У березні, нагадує видання, віце-президентка США називала ситуацію, що склалася там, "гуманітарною катастрофою" і закликала до "негайного припинення вогню". Водночас вона наголошувала на необхідності "усунення тієї загрози, яку ХАМАС становить для ізраїльського народу", але водночас зазначила, що "загинуло занадто багато невинних палестинців".

Хоча висунення Камали Харріс як офіційної кандидатки на посаду президента США від Демократичної партії далеко ще не факт, газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише, що одне можна сказати вже зараз з цілковитою упевненістю: якщо "Байден від щирого серця був прихильником трансатлантичних відносин, а таких людей у Вашингтоні залишилося вже не так вже й багато", то на виборах 5 листопада націоналістові Трампу протистоятиме представник нового покоління політиків-демократів, "про якого вже заздалегідь відомо: він не матиме досвіду Байдена".  

Такої ж думки дотримується і газета Tagesspiegel, яка зараховує зовнішню політику до "слабких місць" можливого нового кандидата на посаду президента США: "У зовнішній політиці у Харріс значно менше знань і досвіду, ніж у Джо Байдена, який на постах сенатора та віцепрезидента десятиліттями займався зовнішньою політикою - на відміну від сенатора та віцепрезидента Харріс". 

Промова на Мюнхенській конференції з безпеки

Водночас сайт інформаційної програми Tagesschau першого німецького телеканалу ARD нагадує про наймасштабнішу цьогорічну промову Камали Харріс на зовнішньополітичні теми - про її виступ у лютому на Мюнхенській конференції з безпеки. У ній віцепрезидентка США "абсолютно чітко висловилася на користь НАТО і міжнародного співробітництва з явною метою підкреслити відмінність від Трампа, який дотримується значно критичнішого тону, коли йдеться про цей військовий альянс або про традиційних союзників".

Сайт Tagesschau наводить й інші приклади зовнішньополітичної активності Харріс: "Вона брала участь замість Байдена в саміті щодо України у Швейцарії та недвозначно закликала Ізраїль до поміркованості в Секторі Гази".

На мюнхенській промові Камали Харріс детально зупиняється інформаційний портал Web.de у статті, в якій аналізуються можливі наслідки її обрання президенткою США для Європи. Портал зазначає, що після вступу на посаду американської віцепрезидентки Камала Харріс три роки поспіль, у 2022-му, у 2023-му та у 2024-му, брала участь у роботі цього форуму. А він вважається одним із найважливіших майданчиків для обговорення трансатлантичних союзницьких відносин між США та Європою на тлі актуальних глобальних викликів.

"У своїй промові в лютому цього року Камала Харріс виступила як Анти-Трамп, - нагадує портал Web.de. - У США, як вона говорила, є деякі люди, які хочуть відгородитися від зовнішнього світу, нехтують домовленостями, збираються підтримувати диктаторів. Це, за її словами, "небезпечно, веде до дестабілізації і короткозоро". Хто дивиться тільки всередину, той не зможе протистояти зовнішнім загрозам, "ізоляція не забезпечує захист".

У зв'язку з цим, продовжує Web.de, "Харріс заявила про свою прихильність глобальному лідерству США, військовій підтримці України та американсько-європейському військовому союзу НАТО, який Дональд Трамп і його прихильники вже поховали. "Прихильність НАТО - це святе", - сказала Харріс. "НАТО - це найбільш значимий військовий союз, який коли-небудь існував", - цитує з тієї промови інформаційний портал.

Штрафні мита на продукцію з Китаю

Однак він задається питанням, наскільки впливовою була б Камала Харріс на посаді президента: "Уже Джо Байдену було важко домогтися внутрішньополітичної підтримки військової допомоги Україні. А перемога Харріс на виборах може ще більше загострити поляризацію всередині США".    

"Президентство Камали Харріс може мати позитивний ефект для західних союзників, особливо в конфліктах із Росією та Китаєм", - вважає газета Frankfurter Rundschau у статті, присвяченій зовнішньоекономічним поглядам можливого кандидата від Демократичної партії.

Далі видання переходить до економічних поглядів Харріс і нагадує: "Ще 2019 року, коли вона вперше боролася за кандидатуру в президенти від демократів, вона наголошувала, що експорт американської продукції є центральним пунктом її економічної програми. Уже тоді вона підтримувала штрафні імпортні мита на китайські товари, поставки яких спотворюють конкуренцію в США і Європі". Цей курс вона напевно продовжить, хоча, на відміну від Трампа, не має наміру його посилювати і тим паче вводити мита на європейську продукцію, оскільки, як вона сама заявила, це призведе до зростання цін для американських сімей, пише Frankfurter Rundschau.

Газета також упевнена, що Камала Харріс і загалом продовжить успішний економічний курс президента Байдена, зокрема в царині масштабних субсидій бізнесу й особливо "зеленій" економіці, а тому попереджає: "Якщо Харріс справді стане президентом США, Європі доведеться нарешті знайти відповідь на закон про зниження інфляції (Inflation Reduction Act, IRA). Цей запроваджений Джо Байденом 2022 року закон приваблює до США дедалі більше європейських і особливо німецьких підприємств, оскільки забезпечує їм умови, які Німеччина надати не в змозі".